Читайте также:
|
Необхідність контролю вартості виникає внаслідок виникнення чинників, які призводять до можливості перевитрат бюджету проекту. Він спрямований на управління змінами з метою зменшення негативних наслідків цих чинників. Контроль вартості включає:
· відстежування вартісного виконання для своєчасного виявлення відхилень від планових завдань;
· гарантування того, що всі відповідні зміни точно відображені у вартісній основі;
· запобігання включенню у вартісну основу неправильних, невідповідних або незатверджених змін;
· інформування відповідних зацікавлених осіб про затверджені зміни;
· виправлення помилкових або не зовсім обґрунтованих рішень, які були заплановані раніше.
Контроль вартості має три складові.
В першу чергу, це власно облікова функція. Вона передбачає оцінку фактичної вартості виконаних робіт та витрачених ресурсів.
Друга, аналітична функція, передбачає дії з виявлення причин відхилень, причому як негативного, так і позитивного плану.
І по-третє, це прогнозна складова, тобто оцінка фактичного обсягу витрат на кінець реалізації проекту (вартість по завершенні).
Контроль вартості має бути максимально інтегрованим з іншими процесами контролю. Це необхідно для запобігання негативних наслідків у інших параметрах проекту при коригуванні вартісних параметрів. Наприклад, бажання знизити бюджетні витрати може сприяти затримки виконання проекту в цілому або погіршити якість проектного продукту, що набагато гірше ніж перевитрати бюджету.
Контроль вартості здійснюється за допомогою двох основних методів: традиційного та методу освоєного обсягу.
Традиційний метод контролю використовує такі показники: планові (бюджетні витрати) та фактичні витрати.
Планові (бюджетні) витрати – це бюджетна вартість робіт, запланованих у відповідності з розкладом, або кількість ресурсу, який повинен бути використаний до встановленого терміну (поточної дати).
Фактичні витрати – це вартість фактично виконаних робіт на визначену дату, або кількість ресурсу, яка фактично використана до встановленого терміну.
Розходження за витратами згідно з традиційним методом визначається як проста різниця між плановими та фактичними витратами (рис 9.4).
 | |||
 |
Витрати
Фактичні витрати
 |
Планові витрати
Встановлений термін
Рисунок 9.4 Звітний графік витрат за проектом
Даний метод простий у використанні, проте у нього є один суттєвий недолік. Він полягає в тому, що при його застосуванні не враховується вплив відхилень за календарним планом виконання робіт. Наприклад, в результаті порівняння може виявитися, що фактичні витрати становили 97% від запланованого рівня. Але робити висновки про наявну економію бюджетних коштів було б дуже необачно. Може статися, що це відхилення відбувається на фоні затримки виконання робіт, тобто при фактичному завершені до встановленого терміну тільки 75% з них. Тобто потрібно вести мову про значне перебільшення бюджетних витрат, а не навпаки.
Розглянемо наступний приклад. Два виконавця проекту звітують менеджеру про хід виконання ними проектних робіт. Перший використав 125% від загального кошторису, а другий – 98%. Але негативна оцінка дій першого виконавця була передчасною.
І ось чому. Подальший аналіз ходу виконання плану проекту виявив, що перший виконав 130% запланованого обсягу робіт, а другий лише 80%. Тобто оцінка повинна докорінно змінитися тому, що перевищення кошторису першим виконавцем обумовлено більшим обсягом робіт, які були виконані ним. Інакше кажучи, він йде до мети із випередженням графіку. А другий навпаки – затримує виконання робіт, а тому його так звана економія в дійсності є перевищенням витрат (табл.9.1).
Таблиця 9.1
Показники виконання календарного плану
| Виконавці плану | Фактичний відсоток витрат ресурсів | Фактичний відсоток виконання робіт за календарним планом |
| Виконавець 1 | ||
| Виконавець 2 |
Таким чином, використання простого методу контролю не дає повну картину ходу виконання проекту.
Даний недолік, який може призвести до невірних висновків, усувається при використанні методу освоєного обсягу. Він оснований на відношенні фактичних витрат до обсягу робіт, які повинні бути виконані у визначений термін. Тобто освоєний обсяг – це планова вартість фактично виконаної роботи або кількість ресурсу, яку потрібно було використати у визначений час:
Освоєний обсяг = Планова вартість * Плановий відсоток (9.1)
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |