Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Культурні особливості процесу глобалізації

Читайте также:
  1. III. Поняття комунікації, комунікаційного процесу, методи його удосконалення
  2. Активізація навчапьного процесу
  3. Аналіз творчого процесу проектування перспективного образу
  4. Аналітичний контроль технологічного процесу.
  5. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  6. Берестейська унія та її історико – культурні наслідки.
  7. Біографічні особливості М. Драгоманова
  8. Біографічні особливості М. Костомарова
  9. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ "ПОТОЧНОГО" ВІДНОВЛЕННЯ
  10. БІОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДИКИ ЗАНЯТЬ

Процес глобалізації має важливі культурні наслідки для людства. З’являються певні риси дійсно глобальної культури. Звісно, не без підстав, культурна глобалізація сприймається як поширення елементів західної культури у світі (процес носить назву вестернізації). Поширення зразків західної масової культури (кіно, музика, ігри, реклама) та деяких елементів західного способу життя, звісно, є суттєвими елементами культурної глобалізації. Але зводити весь процес культурної глобалізації до цього не варто. Має місце інтенсивний і не завжди еквівалентний культурний обмін між людськими суспільствами, обумовлений розвитком засобів комунікації у сучасному світі, а також постійними переміщеннями (легальними та нелегальними) по світу величезних мас людей.

Територіальні кордони між суспільствами стають все більш проникними. Культурні «кордони» розмиваються. «Носієм» і «творцем» глобальної культури, що формується і включає в себе елементи різних культурних традицій за домінування західного культурного компонента у вигляді демократичних та ринкових цінностей і технологій, потенційно є все людство.

На думку Пітера Бергера, у якості основних рушійних сил культурної глобалізації можна виділити: мову, ділові еліти, «клуб інтелектуалів», суспільні рухи та масову культуру.

1) Мова. На даний момент англійська є мовою міжнародного спілкування. Англійською продукується величезна маса інформації необхідної для успішної наукової, культурної, економічної діяльності, це поширена мова комунікацій у рамках міжнародних організацій та міжнародних державних відносин. На різних етапах існування людства таку роль виконували грецька, латина, французька тощо. У майбутньому англійську мову можуть замінити інші. Посилення позицій Китаю може висунути на передній план китайську.

2) Ділова еліта. Сучасна ринкова економіка – західний винахід, і, відповідно, культура ділової еліти – західна за своїм походженням ділова культура. А ефективна участь у глобальній економіці вимагає оволодіння певною економічною культурою, нормами і цінностями. «Ділові еліти» суспільств виступають як важливий суб’ект глобалізації для «свого» культурного оточення, і в той же час – як об’єкт глобалізуючого впливу з боку ділової еліти західних країн.

3) «Клуб інтелектуалів» – так П. Бергер назвав культурну спільноту інтелігенції, західної і не тільки, серед якої формуються ідеї та погляди, норми і ціннності, що виходять за вузькі національно-культурні кордони. Інтелектуали продукують та поширюють свої ідеї через освітні системи та ЗМІ, неурядові організації, що також глобалізуються.

Зауважимо, що культурна глобалізація впливає і на західні суспільства: вони не лише продукують зразки для решти світу, але, в свою чергу, відчувають зворотній культурний вплив. Особливо це видно в сфері релігії. Широкому загалу європейських суспільств тепер знайомі положення індуїзму, буддизму, даосизму, ісламу. У суспільствах, що сформувалися під визначальним впливом християнства, майже кожен знає, що таке карма та аура.

4) Суспільні рухи виступають сьогодні як агенти глобальної культури. Це екологічні, правозахисні, благодійні та релігійні (як західні, так і східні за своїм походженням) рухи.

Як і у випадку з інтелектуалами, глобальні соціальні рухи можуть бути налаштовані антиглобалістськи та ратувати «за відродження традиційного способу життя». Прикладом є ісламський фундаменталізм, чиї терористичні рухи розвивають свої мережі у різних країнах.

5) Масова культура. Образ життя людей, що регулярно дивляться західні фільми, серіали, кліпи, рекламу дійсно дещо змінюється. Але не можна говорити про пасивне сприйняття чужих ідей та цінностей. Під цим впливом формується «місцева» масова культура, що поєднує власний культурний спадок з привнесеним. Цікаво, що мережа «Макдональдс», прийшовши до Індії, змушена була створити вегетаріанське меню та відмовитися від м’яса яловичини у меню, через те що корова в Індії – священна тварина.

Поговоримо про такий аспект культурної глобалізації як формування єдиного, глобального світу матеріальних «культурних артефактів» – предметного середовища, що оточує сучасну людину, що живе в більш-менш великому місті. «Предметне середовище» явно уніфікується. Аеропорти, готелі, автомобілі, ресторани, супермаркети, вокзали, транспорт, комп’ютери, мобільні телефони, телевізори, сучасні висотні будівлі – все це виглядає, фактично, однаково, у якій би країні ти не знаходився. Людей, що регулярно подорожують по світу, теж все більше.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 74 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав