Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ВКАЗІВКИ ДО ЛЕКЦІЇ

Основні завдання контролю каси:

- контроль повноти, своєчасності оприбуткування грошей та їх витрачання;

- законність здійснення касових операцій;

- забезпечення збереження коштів.

Організацію контролю коштів в касі визначено чинним положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Спочатку проводять інвентаризацію каси, потім здійснюють суцільну документальну ревізію щодо оприбуткування та видачі грошей із каси, правильності заповнення первинних касових документів, ведення касової книги, дотримання встановленого ліміту каси, перевірки достовірності обліку касових операцій, видачі грошей під звіт та їх використання.

Якщо перевіркою було встановлено порушення, то за її результатами складається акт про перевірку дотримання порядку ведення операцій з готівкою у трьох примірниках, у якому зазначається зміст порушення. Підписують акт службові особи, що проводять перевірку, а також керівник підприємства і головний бухгалтер. Якщо порушень не виявлено, службові особи, складають довідку за довільною формою, де зазначають назву підприємства, термін перевірки, питання що перевірялися. Підписують ті ж самі особи. Для зберігання коштів і здійснення усіх видів банк.операцій юр. і фіз.особам відкривають в установах банків рахунки, що регулюються Законом України «Про банки і банк.діяльність» та Інструкцією про порядок відкриття, використання та закриття рахунків в національній і іноземній валютах.

Ревізія здійснюється суцільним способом, шляхом перевірки банківських виписок, зіставлення з показниками доданих первинних документів і записами в облікових регістрах. У ході перевірки з’ясовується доцільність проведення платежів і надходжень грошей на рахунки.

Необхідно простежити чи одержанні цінності,за які зроблена оплата.

При документальній ревізії звіряють дані виписок з первинними документами, перевіряють відповідність виписок записами за бухгалтерськими регістрами, вибірково роблять зустрічні перевірки за рухом грошей.

Запаси визнаються активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економ.вигоди, пов’язані з їх використанням.

Спочатку ревізор ознайомлюється з порядком обліку і зберігання запасів, перевіряє правильність відображення в обліку наявності та руху запасів, встановлює відповідність між даними синтетичного та аналітичного обліку запасів.

Під зобов’язаннями розуміється, що підприємство зобов’язане стосовно власників, акціонерів щодо виплати дивідендів, права виходу зі складу засновників, акціонерів.

Основними завданнями контролю власного капіталу є:

ü Правильність формування і використання власного капіталу;

ü Дотримання встановленого установчими документами розміру статутного капіталу;

ü Правильності ведення обліку внесків до статутного капіталу і розрахунків за дивідендами.

Джерелами контролю є:

ü Первинні документи (акції, прибуткові касові ордери про збір установчих внесків, акти приймання – здавання до статутного капіталу установчих внесків);

ü Регістри синтетичного й аналітичного обліку з рахунків 40 – 49;

ü Головна книга;

ü Звітність.

Основним компонентом власного капіталу є статутний капітал. Тому з цього розділу слід починати перевірку правильності формування й вилучення (зменшення) статутного капіталу. Перевірка статутного капіталу підприємства починають з дослідження статутних доку­ментів, у яких указується його величина, що складається із внесків засновників (номінальної вартості акцій, пайових внесків). Досліджується також форма внесків у статутний капітал (гроші, майно, нематеріальні активи).

Ревізор зобов'язаний установити своєчасність і повноту фактичного внесення учасниками належних внесків. Оскільки внески засновників повинні бути вкладені протягом року з мо­менту організації суб'єкта підприємницької діяльності, не­обхідно зіставити дату надходження коштів на підприємство й дату реєстрації об'єкта контролю в органах державного уп­равління.

Власний капітал засновників або учасників поділяється на:

ü Реєстрований

ü Нереєстрований

До першого відносять статутний і пайовий капітал, до другого – додатковий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток.

Фактичний контроль наявності внесених засновниками коштів покликаний підтвердити вірогідність даних про вели­чину статутного капіталу.

Потім перевіряючі контролюють своєчасність і правильність формування додаткового капіталу. У цьому випадку перевірці піддається інформація про суму перевищення реаль­ної вартості акцій над їхньою номінальною вартістю (емісійний доход), дооцінки активів підприємства або їхнього безоплатного одержання від фізичних або юридичних осіб.