Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 2. Контроль якості продукції

Читайте также:
  1. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  2. II.3. Средства контроля. Контроль рабочих листов
  3. II.ЦЕЛЬ контрольной РАБОТЫ
  4. III. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  5. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ И ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  6. IV. Контрольная работа №1.
  7. IV. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ И ПОДГОТОВКЕ К ЭКЗАМЕНУ
  8. IV. ОЦЕНКА САМОСТОЯТЕЛЬНЫХ ПИСЬМЕННЫХ И КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  9. IV. Программно-методическое обеспечение и контроль по физике
  10. IX. ИТОГОВЫЙ КОНТРОЛЬ ПО ДИСЦИПЛИНЕ

Основні питання:

1. Види контролю якості продукції.

2. Класифікація основних методів здійснення контролю якості і

ефективність їх застосування.

3. Нормоконтроль технічної документації (Стандартизаційний контроль).

4. Експертиза проектної документації службами нормоконтролю.

 

Література: №1 (с.167-185); №2 (с. 39, с. 164, с. 175-178, с. 188); №3 (с.67-97); №8(с. 35-37, с. 52-74); №29; №34; №58 (с.309-330); №10; №36; №66.

1. Невід'ємною складовою частиною будь-якої системи управління є контроль, під час якого порівнюють результати функціонування системи з запланованими результатами. Інформація, що отримується під час контролю, потрібна для встановлення необхідності і степені коректування системи.

Контролем якості продукції прийнято називати перевірку відповідності показників якості продукції встановленим вимогам, які можна зафіксувати, наприклад, в стандартах, кресленнях, технічних умовах, договорах на поставку, паспорті виробу і інших документах.

На сучасних промислових підприємствах отримали розповсюдження такі основні види контролю, які можна класифікувати за ознаками:

а. Залежно від місця організації контролю на тому чи іншому етапі виробництва розрізняють:

вхідний контроль - контроль споживачем сировини, матеріалів, комплектувальних виробів і готової продукції, які надходять до нього від інших підприємств чи інших дільниць виробництва. Вхідний контроль дозволяє уникнути зниження якості продукції через помилки постачальника, зібрати об'єктивну інформацію про закупівельні матеріали з метою вибору найбільш сприятливого постачальника чи формулювання додаткових вимог до показників якості матеріалів. Тут доречно зауважити, що часта зміна постачальників взагалі не бажана, оскільки вона негативно впливає на стабільність якості кінцевої продукції;

операційний контроль - контроль продукції (чи технологічного процесу), що виконується після завершення певної виробничої операції. Часто операційний контроль виконуються вимірним інструментом, винесеним за межі станка чи апарата, який проводить технологічну операцію, часто він супроводжується вимкненням станка і навіть зняттям з нього деталі для вимірювань.

Найбільш прогресивним видом операційного контролю є активний контроль, який здійснюється безпосередньо під час виготовлення продукції вимірювальними приладами, вмонтованими в технологічне обладнання. Прилади активного контролю неперервно дають показники про величину контрольованого параметра і використовується давачами для автоматичного управління процесом виготовлення продукції. Застосування активного контролю дозволяє значно підвищити продуктивність технологічного обладнання і виключити вплив суб'єктивного фактора на результати контролю;

прийомний контроль - це контроль готової продукції після завершення всіх технологічних операцій з її виготовлення, за результатами якого приймаються рішення про придатність продукції до постачання чи використання. Прийомний контроль є досить важливою заключною операцією всього процесу виготовлення продукції, після якого починається новий етап існування продукції-експлуатація.

 

б. Залежно від охоплення контрольованої продукції вхідний, операційний і прийомний контроль може бути суцільним чи вибірковим.

Контроль, при якому про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки кожної одиниці продукції, називається суцільним. Суцільний контроль може майже повністю вилучити можливість потрапляння до споживача дефектної продукції, але в деяких випадках його застосування виявляється економічно нераціональним (при дуже великих програмах випуску продукції) чи неможливим (якщо випробування пов'язано з руйнуванням продукції).

Тому на виробництві застосовують вибірковий контроль, при якому рішення про якість контрольованої продукції приймається за результатами перевірки одної чи декількох вибірок з партії.

Для аналізу результатів вибіркового контролю застосовуються методи математичної статистики, що дозволяють, базуючись на обмеженій кількості контрольних перевірок, з потрібним ступенем точності стверджувати про якість партії виробів чи стану технологічного процесу. Подібні методи контролю називаються статистичними.

 

2. Науковою основою сучасного технологічного контролю стали математико-статистичні методи. Управління якістю продукції може забезпечуватись двома методами: шляхом розбракування виробів і шляхом підвищення технологічної точності. Здавна методи контролю зводились, зазвичай, до аналізу браку шляхом суцільної перевірки виробів на виході. При масовому виробництві такий контроль дуже дорогий: контрольний апарат повинен у 5-6 раз перевищувати кількість робочих, і навіть при цьому немає повної гарантії від браку.

Тому від суцільного контролю переходять до вибіркового з використанням статистичних методів обробки результатів. Але такий контроль ефективний тільки тоді, коли технологічні процеси, перебуваючи в налагодженому стані, володіють точністю і стабільністю, достатньою для "автоматичної" гарантії виготовлення бездефектної продукції. Звідси виникає потреба у стабілізуванні виробництва. Найбільш надійним способом стабілізації виробництва є створення системи якості, а потім її сертифікація. З цією метою прийнято ДСТУ 3514-97 "Статистичні методи контролю та регулювання. Терміни та визначення".

Контрольована партія продукції. Сукупність одиниць продукції одного найменування, типономіналу чи типорозміру та виконання, вироблена протягом визначеного проміжку часу в одних і тих самих умовах і одночасно пред'явлена для контролю. Вироблена продукція може бути в процесі виготовлення, добування, ремонту, зберігання, транспортування, експлуатації.

Контроль за кількісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого визначають значення її параметра, а наступне рішення про контрольовану сукупність чи процес приймають залежно від порівняння їх з контрольним нормативом.

Контроль за якісною ознакою. Контроль якості продукції, під час якого кожну перевірену одиницю її зараховують до певної групи, а подальше рішення щодо контрольованої сукупності чи процесу приймають залежно від співвідношення кількості її одиниць, що опинилися у різних групах.

Стабільність технологічного процесу. Властивість технологічного процесу, яка обумовлює сталість розподілу ймовірностей його контрольованих параметрів протягом певного проміжку часу без втручання ззовні.

Статистичне регулювання технологічного процесу. Коригування значень параметрів технологічного процесу за результатами вибіркового контролю контрольованих параметрів, здійснюване для технологічного забезпечення належного рівня якості продукції.

Статистичний приймальний контроль якості продукції. Вибірковий контроль якості продукції, що ґрунтується на застосуванні методів математичної статистики для перевірки відповідності якості продукції встановленим вимогам і прийняття рішення.

План контролю. Сукупність вимог і правил, яких слід дотримуватись, обираючи рішення про прийняття партії продукції. Сукупність вимог і правил - обсяг контрольованої партії, рівень і вид контролю, тип плану вибіркового контролю, обсяг вибірки, контрольні нормативи, вирішальні правила тощо.

Схема статистичного приймального контролю. Повний комплект планів вибіркового контролю, поєднаний з сукупністю правил застосування цих планів.

Обмежений контроль. Статистичний приймальний контроль, який слід припинити в момент, коли встановлено, що обсяг отриманої інформації достатній для прийняття рішення щодо партії продукції.

Рівень контролю. Характеристика плану контролю, яка пов'язує обсяг вибірки з обсягом партії продукції.

Області застосування статистичних методів управління якістю продукції

· Статистичний аналіз точності та стабільності технологічних процесів і якості продукції

· Статистичне регулювання технологічних процесів

· Статистичний приймальний контроль якості продукції

· Статистичні методи оцінки якості продукції

Основним завданням статистичного приймального контролю якості продукції є бракування партій, в яких наявність дефектних екземплярів перевищує рівень, регламентований для нормального ходу виробництва.

Сутність статистичного регулювання технологічних процесів є в тому, що у визначені моменти часу із сукупності одиниць продукції, які пройшли даний процес, відбирають вибірку та вимірюють потрібний параметр. За результатами вимірювань визначають одну із статистичних характеристик, її значення наносять на контрольну карту, і в залежності від цього приймають рішення щодо корегування процесу або його продовження без коректив.

 

3. Технічні документи (конструкторські і технологічні) повинні відповідати вимогам, найважливішими з яких є:

• вимоги до конструкції, що визначають її раціональність, взаємозв'язок елементів, правильність вибору матеріалів, характер оздоблення тощо;

• вимоги до технологій, що визначають можливість використання для виготовленнявиробів найпрогресивніших і найекономічніших технологічних процесів та устаткування;

• вимоги до оформлення, що визначають чіткість та наочність зображення накресленні всіх відомостей, необхідних для виготовлення деталі чи виробу.

Щоб розроблювана під час проектування технічна документація задовольняла перераховані вище вимоги, необхідним є постійний, добре організований контороль як конструкторський і технологічний, так і нормативний (нормоконтроль).

Мета нормоконтролю - повне дотримання в технічних документах вимог чинних стандартів, широке використання у виробах при проектуванні стандартних і уніфікованих елементів.

Здійснення нормоконтролю є обов'язковим для всіх організацій і підприємств, що виконують проектно-конструкторські роботи, незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Нормоконтролю підлягає така конструкторська документація: текстові документи (пояснювальна записка, інструкції, технічний опис і умови тощо), креслення та інша конструкторська документація.

При нормоконтролі технологічної документації перевіряють карти технологічних процесів, додержання технологічних нормативів, технологічні креслення, карти розкрою матеріалів, розрахунки з нормування матеріалів тощо.

4. Є чотири способи перевірки проектів на відповідність вимогам:

• аналіз проекту;

• кваліфікаційні або типові приймально-здавальні випробування та оці­нювання зразка;

• альтернативні розрахунки;

• порівняння альтернативних проектів.

Рекомендується використовувати два або більше цих способів. Підтвер­дження відповідності проекту вимогам має бути запланованою і докумен­тованою роботою, яка виконується персоналом відповідної кваліфікації. Мето­дика цих робіт буде залежати від характеру і складності виробу.

Аналіз проекту — це офіційне, документоване та систематичне оцінюван­ня проекту, яке виконується персоналом, не пов'язаним безпосередньо з його розробленням. Аналіз проекту може здійснюватися у формі консультацій чи надання допомоги відділу, що займається проектуванням, або у вигляді офіційної оцінки проекту для з'ясування відповідності його всім вимогам замовника.

На етапі розроблення продукції проводять декілька аналізів проекту. Перший з них є за своїм характером консультаційним. Результати такого аналізу подаються у формі рекомендацій і конструктивних пропозицій. Відповідальність за застосування та вибір рішень проблем, які виявлено під час аналізу, залишається за розробником. Мета аналізу — ідентифікувати яко- мога раніше, ще на стадії розроблення, тих факторів, які можуть створити ризик відхилення від необхідного рівня якості кінцевого виробу.

При остаточному аналізі проекту до групи його аналізу можуть входити спеціалісти служб маркетингу, виробництва і якості, які мають достатню кваліфікацію для подачі зауважень щодо проекту.

Всі спостереження групи аналізу проекту мають обговорюватись з розробником, і, у випадку розходжень, обидва погляди включають у звіт для подання керівництву.

Оцінювання зразка має здійснюватись відповідно до програми робіт з оцінювання, в яку повинні бути викладені аспекти, що підлягають вивченню, та специфічні елементи, щодо яких необхідно мати інформацію. Рекомендовано, щоб координація виконання програми робіт з оцінювання виконувалась особою, яка не є розробником. Як правило, ці обов'язки покладають на керівника служби якості. Представники різних служб можуть брати участь у виконанні програми робіт з оцінювання.

Оцінювання може призвести до необхідності внесення змін до проекту. Після внесення ці зміни та пов'язані з ними характеристики знову підляга­ють оцінюванню, щоб забезпечити гарантію того, що недоліки усунуто. Цей процес коригування проекту і оцінювання має продовжуватись доти, доки не буде розроблено проект, який задовольняє вимоги.

Процедура альтернативного розрахунку може полягати або у повному перерахунку, або у скорочених перерахунках, які стосуються критичних ком­понентів чи систем. Метою є перевірка правильності даних, що визначені у проекті. Цей метод перевірки відповідності проекту вимогам сам по собі не дає повної гарантії того, що проект відповідає вимогам замовника. Однак він може служити для додаткової перевірки проекту, особливо у випадках, коли повномасштабне випробування характеристик виробу потребує значного ви­користання часу або великих витрат.

Іноді проект може порівнюватися з проектом одного з уже перевірених на практиці виробів постачальника або з проектами інших виробів, які працю­ють на ринку. При виконанні таких порівнянь будь-які відхилення від про­екту існуючих виробів та їхній вплив на проект в цілому повинні бути ре­тельно вивчені.

Затвердження проекту необхідне для підтвердження відповідності про­дукції потребам чи вимогам споживача. Воно повинно проводитись після перевірки його проекту, що дала позитивний результат.

Будь-які запити на зміну у проекті мають реєструватись. Повинні існува­ти документовані методики розгляду та аналізу запропонованих змін, їхньо­го впливу на проект і на функції виробництва, контролю та маркетингу. Тому службам, які відповідають за ці функції, потрібно надати можливість викладу своїх міркувань щодо запропонованих змін. Значні зміни можуть вимагати повторної перевірки проекту. Зміни до проекту затверджуються уповноваже­ною особою. Необхідно розробити порядок повідомлення про затверджені зміни всіх служб та відділів, які мають до цього відношення, а також методику внесення змін у документацію, за яку відповідають ці служби та відділи.

 

Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте головне завдання будь-якої системи контролю.

2. Назвіть головні завдання, які вирішуються контролем.

3. Яка роль контролю в забезпеченні якості.

4. Який ієрархічний і функціональний склад служб контролю якості продукції може бути на підприємстві.

5. Назвіть головні завдання та функції відділу технічного контролю.

6. Які ви знаєте види технічного контролю якості продукції в залежності від місця в процесі виробництва.

7. Які ви знаєте види технічного контролю якості в залежності від ступеня охоплення контролюючої продукції.

8. Які ви знаєте види технічного контролю якості в залежності від характеру дії на продукції.

9. Розкрити сутність вхідного контролю.

10. В чому корисність контролю на початку випуску нової продукції.

11. Опишіть організацію проміжного (операційного) контролю.

12. Ціль і зміст приймального контролю.

13. В яких випадках доцільно здійснювати суцільний контроль.

14. Наведіть приклади, коли здійснення вибіркового контролю вигідно.

15. Чому результати вибіркового контролю надаються в термінах імовірності надходження якоїсь події.

16. Що таке „ризик постачальника” і „ризик споживача”.

17. Надати визначення поняттю „статистичний приймальний контроль”.

18. Що є основним завданням статистичного приймального контролю.

19. Розкрити поняття «одиниця продукції» і «партія продукції, яка контролюється»

20. Вибірка і правила її відбору.

21. Характерні особливості приймального контролю по альтернативній ознаці.

22. Характерні особливості приймального контролю по кількісній ознаці.

23. В чому сутність статистичного регулювання технологічних процесів.

24. Класифікація та правила побудови контрольних карт.

25. Яка роль статистичних методів управління якістю.

25. Яка мета нормоконтролю технічної документації?

26. Назвіть конструкторську документацію, яка підлягає нормо контролю.

27. Яким вимогам повинні відповідати конструкторські і технологічні документи?

28. Назвіть способи перевірки проектів на відповідність вимогам.

29. У якій формі може здійснюватись аналіз проекту?

30. Як здійснюється процес коригування проекту?

 




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 382 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав