Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Тематика курсових робіт з політичної економії …………………………...23

Орієнтовні плани курсових робіт ……………………………………………30

МЕТА І ЗНАЧЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Політекономія вивчає особливості господарської поведінки людини, зумовлені обмеженістю виробничих ресурсів і необхідністю їх ефективного використання задля найкращого задоволення потреб у життєвих благах.

Це - фундаментальна економічна наука, яка, пізнаючи об'єктивні закони й тенденції розвитку економічних явищ і процесів, вводячи у вжиток ключові поняття й терміни, слугує теоретико-методологічною основою усіх інших економічних дисциплін, котрі вивчаються в економічному вузі. Ось чому серйозне опанування теоретико-економічних знань - це запорука формування сучасного економічного мислення, яке визначає рівень фахової підготовки людини.

Метою виконання цієї курсової роботи є поглиблення і закріп­лення студентами базових теоретичних знань з політекономії, формування умінь і навичок самостійно аналізувати явища і процеси економічного життя, робити кваліфіковані узагальнення, формулюва­ти висновки й слушні пропозиції. Серйозне ставлення до підготовки курсової роботи дає змогу студентові навчитися самотужки творчо опрацьовувати наукову літературу, підбирати, систематизувати і кри­тично осмислювати фактичний і статистичний матеріал, зі знанням справи вести полеміку, чітко формулювати і впевнено пропонувати власні погляди щодо дискусійних аспектів економічної теорії, а та­кож стосовно актуальних соціально-економічних проблем суспільст­ва, зокрема численних проблем перебудови вітчизняної економіки на ринкових засадах.

Хочемо зауважити, що вищий рівень фахової освіти, який закла­дається у нашому вузі, полягає не тільки у тому, щоб студент зреш­тою став знавцем і виконавцем конкретної справи, а щоб у нього виросла стійка мотивація до творчого пошуку, особистої причетності й поваги до науки та її розвитку. Саме у цьому, переконані ми, - безпосереднє покликання і сенс вищої школи. Тільки за цієї умови випускник вищої школи дійсно отримує високу кваліфікацію, як справжній фахівець стає генератором і провідником наукових знань в обраній ним галузі економіки.

ЗАГАЛЬНІ НАСТАНОВИ ЩОДО КУРСОВОЇ РОБОТИ

Основний зміст курсової роботи з політекономії мають ста­новити результати ґрунтовного вивчення економічних понять і кате­горій, взаємозв'язків і залежностей, факторів і мотивів економічних рішень. Це означає, що її положення не повинні бути голослівними, а мають бути науково обгрунтованими, підкріпленими відповідними теоретичними викладками.

Водночас курсова робота не повинна бути апологетичною, від­бивати тільки єдину точку зору, опиратись на погляди тільки одного, нехай і дуже авторитетного, автора. Особливо, коли йдеться про дис­кусійні проблеми, яких більшість у фундаментальній економічній на­уці. На основі вдумливого опрацювання цілого ряду теоретичних джерел студент може узагальнити різні погляди на проблему, або хо­ча б заявити про їх існування. Тільки тоді, звичайно, випадає можли­вість надати перевагу тій чи іншій теоретичній концепції і, разом з тим, показати власне бачення проблеми. У цьому полягає науковість студентської курсової роботи і саме за цим критерієм, власне кажучи, оцінюватиметься ця робота.

Застерігаємо від поспішного виконання роботи та ще й бездумно­го при цьому запозичення чужого матеріалу: ця курсова робота при­свячується політичній економії, а відтак теоретико-економічний підхід до розкриття сутності і природи досліджуваної проблеми, факторів і тенденцій її розвитку негоже підміняти будь-яким іншим аспектом (юридично-правовим, філософським, бухгалтерським, суто техноло­гічним тощо).

Варто також наголосити, що в сучасних умовах теоретична цін­ність ряду економічних публікацій швидко старіє і втрачається. Те, що здавалось правильним і непохитним протягом десятків і навіть со­тень років, нині піддається сумніву, адже суспільство і економіка по­стійно розвиваються. Це варто пам'ятати, відшуковуючи правильне, з точки зору автора курсової роботи, трактування теоретичної і прак­тичної проблеми. Щирим порадником студента у роботі над курсо­вою робочою буде науковий керівник, якого призначає циклова комісія економічних дисциплін.

СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота повинна містити такі складові:

• вступ;

• 3-4 питання (розділи) основного змісту;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки (у разі необхідності).

У вступі (2-3 сторінки) стисло обгрунтовується актуальність теми, її теоретичне та практичне значення, зв'язок з іншими про­блемами політичної економії й практики, формулюються основна мета і завдання курсової роботи.

Тут студент має чітко обгрунтувати вибір своєї теми тим, що вона є важливою як практичною, так і науковою (теоретичною) проблемою. Таке обгрунтування не повинно бути багатослівним. Від доведення ак­туальності обраної теми слід логічно перейти до формулювання мети дослідження, а також вказати конкретні завдання, які мають бути розв'язані відповідно до даної мети. Це зазвичай робиться у формі пе­рерахування (вивчити…,з'ясувати..., дослідити... тощо), Формулю­вання названих завдань слід робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів курсової роботи та полегшить виведення кінцевих висновків.

В основному тексті (близько 30 сторінок) розкривається зміст кожного із визначених планом розділів. При цьому важливо забез­печити логічні переходи між змістами розділів, аби робота вигля­дала цілісною.

У перш ому розділі викладається теорія проблеми (теми): її наукові і методичні засади, сучасні дискусії та невирішені аспекти, історія роз­витку та зарубіжний досвід регулювання проблеми. У ньому увага ак­центується на суто теоретичному (абстрактному) аспекті теми. Він є результатом аналізу наукової літератури. Як правило, саме цей розділ є основним, тому він - найбільша частина роботи і може займати 40-45% всього обсягу курсової роботи.

У другому розділі, спираючись на теоретичне визначення пробле­ми, уже викладене у першому розділі, потрібно провести аналіз реаль­ного стану досліджуваної проблеми (теми) в економіці України, ін­ших країн чи у світовому господарстві загалом. Тут потрібно логічно викласти зібраний матеріал, конкретизувати, узагальнити і пояснити його. Значною мірою це досягається за рахунок використання факти­чних і статистичних даних, побудови таблиць, схем і графіків, розра­хунку показників.

У третьому розділ і на основі попереднього вивчення сутнісних аспектів проблеми (перший розділ) і проведеного аналізу її фактичного стану (другий розділ) послідовно викладаються аргу­ментовані пропозиції щодо її вирішення (зазвичай у вигляді основ­них напрямків, шляхів, форм і засобів удосконалення, підвищення ефе­ктивності, поглиблення реформи тощо).

У висновках (2-4 сторінки) стисло у вигляді абзаців виклада­ються основні підсумки, що резюмують зміст кожного розділу ро­боти. Ці висновки обов'язково мають давати відповіді на кожне із завдань, поставлених у вступі курсової роботи.

У списку використаних джерел наводяться тільки дійсно ви­користані літературні та інші джерела (1-2 сторінки). Зауважи­мо: на кожне (!) зазначене у списку джерело обов'язково мають бути посилання в основному тексті роботи. Сам список слід складати тільки в порядку посилання на нього у тексті.

В структурі роботи можливі також додатки у вигляді розлогих ав­торських розрахунків, доведень, довідкових матеріалів, таблиць, схем, карт тощо. Але на кожен такий додаток в основній частині роботи має бути посилання і відповідне пояснення. Сенс таких додатків - не пере­обтяжувати основний текст роботи.

Загальний обсяг роботи має бути в межах 35-40 сторінок руко­писного тексту на папері формату А4,або 25-30 сторінок при комп”ютерному наборі тексту (за виключенням додатків).

ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Робота над курсовою роботою включає такі етапи:

1. Вибір теми курсової роботи.

2. Підбір джерел інформації.

3. Вивчення літературних джерел.

4. Складання плану курсової роботи.

5. Збір та обробка статистичних і фактичних даних.

6. Написання тексту курсової роботи.

7. Остаточне оформлення курсової роботи.

8. Захист курсової роботи за встановленим графіком.

1. ВИБІР ТЕМИ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вибір теми курсової роботи може мотивуватися різними обста­винами, наприклад, уподобаннями та інтересами, обраним фахом або напрямом майбутньої наукової чи практичної діяльності. В усякому разі обрана тема має бути цікавою для самого студента.

Вибір теми курсової роботи здійснюється в рамках запропонова­ної кафедрою тематики, поміщеної в кінці цих методичних вказівок. Як виняток, студент може запропонувати власну тему (проблему), звернувшись із достатньо вмотивованою письмовою заявою до голови циклової комісії. По кожній курсовій роботі циклова комісія призначає наукового керів­ника.

Тема курсової роботи вибирається у відповідності до останньої цифри залікової книжки студента (наприклад, якщо остання ци­фра залікової книжки "1", то студент може вибрати 1, 11, 21 чи 31 тему у списку тем). Отож, кожен студент у нас за бажанням може ви­брати одну з тем.

Староста студентської групи складає список студентів із назвами обраних ними тем курсової роботи і передає його науковому керів­нику.

2. ПІДБІР ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

Студент, керуючись обраною темою (проблемою), самостійно робить пошук необхідних джерел інформації: книг, журнальних і га­зетних статей, законодавчих і нормативних актів, сайтів Інтернету тощо. Для пошуку друкованих джерел інформації необхідно викорис­товувати наявні у бібліотеках систематичні і предметні каталоги.

Окрім книг (наукових і навчальних видань), необхідно також переглянути публікації у часописах (журналах) за декілька останніх років. Економічних часописів сьогодні видається чимало, а тому радимо визначитися, які з них заслуговують Вашої уваги.

Нижче наводимо перелік найбільш відомих економічних часописів: «Економіка України», «Економіст», «Фінанси України», «Бан­ківська справа», «Економічний часопис XXI», «Вісник Національного банку України», «Підприємництво, господарство і право», «Акціонер», «Актуальні проблеми економіки», «Ринок цінних паперів в Укра­їні», «Конкуренція». «Людина і праця», «Україна: аспекти праці», «Вопросы экономики», «Российский экономический журнал», «Вест­ник Московского университета. Серия 6. Экономика», «Фондовый рынок», «Мировая экономика и международные отношения», «Об­щество и экономика», «США и Канада: экономика, политика, идеоло­гия», «ЭКО», «Общественные науки и современность», «Экономист», «Вісник HAH України», «Вісник аграрної науки», «Економіка АПК» тощо. Серед газет варто звернути увагу на «Голос України», «Урядо­вий кур'єр», «Бізнес», «Закон і бізнес», «Деловые новости», «Коммер­сант Украины», «Экономика и жизнь», «Украинская инвестиционная газета» та інші.

Корисно знати, що в останніх річних номерах часописів зазвичай дається перелік усіх публікацій протягом року із зазначенням номера часопису. Фактичні і статистичні дані містяться, зокрема, у таких ви­даннях: «Статистичний щорічник України», «Україна в цифрах», «Ін­формаційний бюлетень Міністерства статистики України», а також у місцевих статистичних довідниках (областей, районів).

Відібрані друковані джерела інформації потрібно уважно описа­ти, дотримуючись загальноприйнятого стандарту (як у бібліотечній картотеці). Про це дивіться нижче у розділі 7 «Остаточне оформлення курсової роботи».

3. ВИВЧЕННЯ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Кропітке вивчення літературних джерел є основою будь-якого на­укового, творчого пошуку. Завдяки йому розширюються і поглиблю­ються теоретичні знання, розвивається логічне мислення, виробляється критичне ставлення до різних поглядів.

Робота з відповідною літературою вимагає певної системи. На­самперед, доцільно поновити і поглибити загальне уявлення про про­блему (тему), прочитавши відповідні розділи навчальних посібників і підручників. Наступний етап - вивчення наукових видань, часописів, статистичних довідників, законів і постанов Верховної Ради та Уря­ду України, міжнародних договорів і угод, що стосуються обраної те­ми.

У процесі роботи над літературою необхідно робити виписки (конспекти), занотовуючи найважливіші визначення, аргументи, факти та статистичні дані, які дають можливість робити певні висновки з до­сліджуваної проблеми. Такий метод роботи сприяє кращому засво­єнню та запам'ятовуванню прочитаного матеріалу, полегшує його сис­тематизацію (упорядкування).

Конспектування матеріалу, що вивчається, може здійснюватися або у вигляді коротких нотаток із прочитаної літератури своїми слова­ми, або у вигляді цитат (дослівних витягів з тексту). Цитати беруться у лапки із зазначенням автора, назви твору, тому, сторінок. Робити випи­ски краще не в зошиті, а на окремих аркушах з одного боку. У верхній частині аркуша виписка повинна мати назву. Назва має бути короткою і відповідати змісту виписки. Знизу під випискою треба зазначити її джерело.

Вивчаючи монографії, брошури, статті, треба враховувати час їх публікації, бо економічна теорія - це не зібрання застиглих догм, а живе творче наукове вчення, яке постійно розвивається і вдосконалю­ється, збагачуючись новими ідеями та теоріями. Тому спочатку треба вивчити останні за часом видання, а потім уже знайомитись з більш ранніми публікаціями.

4. СКЛАДАННЯ ПЛАНУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

План курсової роботи складають після добору і вивчення літера­турних джерел. Це - доволі відповідальний етап, оскільки від нього за­лежить якість виконання завдання. План дає змогу логічно пов'язати між собою окремі важливі питання теми, розмістити їх у відповідності з певними принципами, а саме:

• потрібно починати із загальних положень, від теоретичних ви­значень, послідовно переходячи до аналізу конкретних явищ;

• напрям досліджень йде від простого до складного (вибудову­вання системи зв'язків і залежностей, врахування множини фа­кторів);

• усі проблеми пов'язуються єдиною метою дослідження;

Виходячи з цих принципів, у плані роботи виділяють вступ, кілька розділів основної частини (від 2 до 4, залежно від теми) і висновки. Розділи (пункти) плану потрібно формулювати лаконіч­но, у вигляді одного невеликого речення.

5. ЗБІР ТА ОБРОБКА СТАТИСТИЧНИХ І ФАКТИЧНИХ ДАНИХ

Однією з форм роботи над інформаційними джерелами є збір та обробка фактів і статистичних даних. Слід відбирати лише ті факти і цифри, що мають безпосереднє відношення до теми роботи.

При цьому важливо узагальнювати дані з різних джерел, порі­внювати їх та аналізувати. Необхідно також враховувати методику розрахунків і отримання тих чи інших даних. Тому під час збору та обробки статистичних матеріалів треба користуватися підручниками з економічної статистики, у яких показана методика розрахунку статис­тичних показників. Якщо цифрового матеріалу по темі досить багато, то його слід згрупувати і, якщо можливо, скласти таблиці. Таблиці по­винні бути не громіздкими, зручними і зрозумілими для огляду та аналізу. Крім таблиць, доцільно будувати графіки, діаграми і схеми, що додає роботі більшої наочності й аргументованості.

6. НАПИСАННЯ ТЕКСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Ретельно вивчивши інформаційні джерела, зібравши потім та об­робивши фактаж і статистичні дані, можна приступити до написання тексту курсової роботи. Пам'ятайте: якість роботи оцінюється, насам­перед, за її змістом, за тим, наскільки самостійно, правильно, глибоко та всебічно розглянуті основні питання теми.

Хоча курсова робота розпочинається зі вступу, доцільно почина­ти писати роботу з першого розділу. Вступ стане доступнішим після виконання основної частини роботи. Неприпустимо, щоб якийсь роз­діл роботи був зведений лишень до 1-2 сторінок.

Текст курсової роботи має бути чітко розділений за пунктами плану. Інакше неминучі повтори одного й того ж матеріалу у різних мі­сцях роботи або прогалини у висвітленні окремих питань. Кожному питанню плану повинен відповідати розділ тексту курсової роботи під такою ж назвою. Назву розділу слід підкреслити або виділити яки­мось іншим чином. Текст кожного розділу необхідно розпочинати з нової сторінки. Кожен розділ роботи має закінчуватися стислими ви­сновками.

Виклад матеріалу має бути простим, точним і лаконічним. Обов'язково текст роботи повинен бути ретельно відредагованим. По­трібно уникати граматичних і стилістичних помилок, "русизмів" і діалектизмів. Слід придумати словосполучення та уникати багатослів'я, занадто емоційних виразів, використання зайвих слів. Речення мають бути якомога коротшими. Весь текст курсової роботи необхідно ви­словлювати від себе, своїми словами. Дослівне копіювання не тільки цілих блоків тексту, а й окремих фраз із використаних літератур­них джерел не припустимо.

Корисно дотримуватись наукового стилю. Наприклад, при розкритті теоретичного аспекту проблеми, коли вже названо того чи іншого дослідника, радимо використовувати такі мовні структури:

- Мовні структури для акцентування на основних проблемах і питаннях, що аналізуються автором наукових статей, монографій, підручників чи посібників: автор розглядає питання (чого?);окреслює пи­тання, пов'язані (з чим?) аналізує: проблеми (чого?); розкриває своє розуміння (чого?); викладає основні положення (чого?);веде мову (про що?).

- Мовні конструкції для фіксації проблем, що виокремлюються автором: автор підкреслює, зазначає важливість (чого?); вказує (на що?); приділяє особливу увагу (чому?); концентрує особливу увагу (на чому?); зосереджує увагу (на чому?).

- Звороти, які вживають при переліку питань, що одночасно розглядаються автором публікації: автор торкається (чого?); згадує (про що?); зазначає (що?);.автор торкається (чого?).

- Мовні структури, які використовують при викладенні сис­теми авторської аргументації: автор протиставляє (що чому?); зіставляє (що з чим?); аргументує свою думку (чим?); наводить приклади, цифри, які свідчать (про що?); Ілюструє свої висновки (чим?); підтверджує (що? чим?); спирається на класифікацію, запропоновану (де? ким?); посилається на статті (чиї?).

- Мовні структури для висновків, зроблених авторами публіка­цій, на які є посилання в курсовій роботі: автор робить висновок про те, що...; доходить висновку, що...; підбиваючи підсумки, автор підкреслює важливість (чого?); отже, основна думка (ідея) статті полягає в тому, що...

Безперечно, цими мовними моделями не обмежується виража­льна палітра курсової роботи. Кожен студент може суттєво роз­ширити й урізноманітнити мовний спектр своєї роботи. Головне, щоб мовні засоби адекватно виражали думку і відповідали найха­рактернішим особливостям наукового стилю.

Для підтвердження (підсилення) власних висновків у курсовій ро­боті можуть наводитися цитати з використаних літературних дже­рел. Але занадто захоплюватись цитатами не слід.

При використанні у курсовій роботі чиїхось думок, цитат, ста­тистичних і фактичних даних слід обов'язково зробити відповідне посилання на джерело, зазначене у списку використаних джерел.

Детальніше про це йдеться нижче.

Курсова робота виконується, спираючись здебільшого на наявну джерельну базу, але писати її потрібно своїми словами, намагаючись сформулювати власні думки й узагальнення. Необхідно уникати не­зрозумілих термінів і важких мовних зворотів. Студент завжди пови­нен розуміти, про що він пише, про що йдеться у тому чи іншому ви­падку, що означає той чи інший термін, адже написане йому дове­деться прилюдно захищати.

7. ОСТАТОЧНЕ ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Остаточний текст курсової роботи має бути власноручно написа­ний акуратним розбірливим почерком, або надрукований на комп’ютері (шрифт Times New Roman, кегель 14, міжстроковий інтервал 1,5) Закреслення, штучні вставки, довільні скорочення слів (окрім загальноприйнятих) і будь-які позна­чення не допускаються.

Для написання остаточного тексту рекомендується використовува­ти стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Курсова робота підшивається тільки у папці - швидкозши­вачеві. Робота у пластикових файлах не приймається.

Усі сторінки повинні мати поля: зліва - 2,5 см, зверху, знизу - по 2 см, справа - 1 см.