Читайте также:
|
5-6 травня 1648 р. – перша битва на Жовтих Водах - Б. Хмельницький переміг поляків;
15-16 травня 1648 р. – битва під Корсунем - зустрілися основні головні сили, Хмельницький майже зовсім розбив поляків, були звільнені території правобережної країни – Брацлавське, Київське, Подільське воєводства. До козаків приєдналось багато селян та війна набуває рис селянського характеру;
12-14 вересня 1648 р. – битва під Пилявцями - Хмельницький переміг, 80-тис військо поляків зазнало поразки. Хмельницький дійшов до Львова, але Львів не взяв, замість нього – 200 тис. золотих;
влітку 1649 25-тис. польське військо, яке очолив сам король, виступило на Волинь. 15 серпня поляки зазнали величезних втрат під час військових дій. Але кримський хан вступив у переговори з польським королем й поставив ультиматум Хмельницькому. 18 серпня 1649 р. – підписано Зборівський мир. За цим договором Хмельницький отримував 3 воєводства;вирівнювалась у правах католицька та православна церкви; хан міг збирати податки на території Укр., брати в полон українців. Договір тривав до 1650р.
29 червня 1651 р. – битва під Берестечком – найбільша битва, в якій Хмельницький отримав поразки, жертви – 30 тис. козаків. Б.Хмельницький потрапив в полон на 10 днів, тимчасово військом командував І.Богун. В цей час Януш Радзивіл захопив Київ;
28 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир, за яким Хмельницькому залишалось тільки Київське воєводство, реєстр – 20 тис. козаків, гетьман підпорядковувався королю, заборонялось мати зносини з іншими державами;
1 травня 1652 р. – битва під Батогом - перемога козаків, 30 тис. військо поляків зазнало поразки. Московський цар не поспішав з допомогою, тоді Хмельницький підписав угоду з Молдовією. Тимоша Хмельницького було поранено й він загинув – це була велика драма для Богдана Хмельницького.
У серпні 1653р. Ян Казимір з 30 тис. військом виступив проти Б.Х. – битва під Жванцем
У грудні військові дії припинились.
Воєнні успіхи Хмельницького і його полковників на протязі перших двох років були такі значні, що вразили як короля Яна Казиміра, так і канцлера Юрія Оссолінського та привели до складення Зборівської умови 19 серпня 1649 р.
Серпень 1650 — вересень 1651. Козаки зазнали перших військових поразок, які змусили їх відступити з позицій, котрі вони здобули за попередніх років.
укладення перемир'я під Замостям (листопад 1048 p.) було наслідком взаємодії комплексу чинників. Найголовніші з них — прогресуюча втрата боєздатності козацького війська, послаблення підтримки з боку татар, реальність поповнення польської армії збройними формуваннями Литви та Австрії, вихід військ повстанців на етнографічні кордони України, захист старшиною власних вузькостанових інтересів, відсутність чіткої програми подальших дій, обстоювання гетьманом та його прибічниками ідеї «козацького автономізму», нездатність козацької еліти побачити реальність перспектив створення незалежної української держави.
битва під Берестечком (червень 1651 p.). У битві 150—200-тисячному польському війську протистояло 100 тис. війська повстанців, до яких приєдналися 50 тис. татар. З огляду на цю статистику цілком зрозуміло, у яке катастрофічне становище поставили повстанців татари, які, не витримавши артилерійського обстрілу, у вирішальний момент покинули поле бою. Коли ж Б. Хмельницький зробив спробу зупинити відступаючих, то сам опинився в татарському полоні, з якого визволився лише через деякий час.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |