Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ефекти як реакція комуніката

Читайте также:
  1. Oцінкa енергетичнoї ефективнoсті aерoпoрту «Київ» зa універсaльнoю шкaлoю
  2. V Етап. Реакція на покупку.
  3. Аналіз ефективності використання короткострокових кредитів
  4. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ НАДАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ БАНКОМ
  5. Аналіз ефективності надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредитних послуг
  6. АНАЛІЗ КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН ТА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ
  7. Аналіз показників ефективності управління виробничими запасами на підприємстві
  8. Вихідні дані для розрахунку економічної ефективності використання пристрою для розкриття кореневої системи
  9. Гарантії ефективного управління національною безпекою
  10. Горіння – це хімічна реакція сполучення горючої речовини з повітрям, яка супроводжується виділенням надмірного тепла та інших газоподібних продуктів, небезпечних для життя людини.

Схема 2.

Пасивні й активні маси — це не види мас, а стани маси в процесі впливу на неї. У пасивному стані маса перебуває, коли: 1) існує висока довіра до ко-муніканта; 2) члени маси втрачають свідомий контроль за ситуацією, своїми вчинками тощо; 3) цінності, моральні засади, погляди, цілі комунікаторів збігаються. В активному стані маса перебуває у таких випадках: 1) члени маси конт­ролюють ситуацію, поведінку; 2) відсутня висока довіра до комуніканта; 3) цінності, моральні засади, погляди, цілі комунікаторів не збігаються. Одна й та сама маса може бути в різних станах. її активний стан передує пасивному у випадку, коли вона формується або зазнає "ін'єкції вільнодумс­тва" збоку, коли роль особистостей у спільноті явно відчутна. Чи треба систему з суб'єктно-суб'єктним зв'язком вважати альтернатив­ною класичній? Все-таки ні. Оскільки кінцевою метою будь-якого масового спілкування є "підкорення" комуніката. Активність маси не відміняє, а лише ускладнює завдання, методи і технологію мовця щодо отримання бажаного результату — впливу на маси. "Покорити" свою аудиторію — і є результа­том масового спілкування. Таким чином, можна говорити про два принципові варіанти класичної си­стеми масового спілкування: 1) авторитарну систему масового спілкування (маса є пасивною) і 2) демократичну систему масового спілкування (маса активна).


Структура масової комунікації. На відміну від міжособистісного спілкування, структура якого передбачає традиційні компоненти процесу — (1) мовлення, (2) сприймання мовлення і реакцію на нього співбесідника та (3) сприймання мовцем реакції співбесід­ника (зворотний зв'язок), (4) корекцію мовлення за потреби,— масове спіл­кування передбачає організаційно складну структуру власне мовлення. Вва­жається, що сприймання мовлення і реакція на нього з боку співбесідника неминуче відбуваються. Але через особливі умови спілкування — найчас­тіше розпорошеність аудиторії в просторі, відсутність візуального контакту з нею і з кожним слухачем/читачем зокрема, реально ці процеси можуть і не відбуватися. Реакція мовця на поведінку аудиторії можлива, але фактично вона відсутня у момент мовлення, коли мова йде про ЗМК. Реагування на те, як аудиторія сприймає повідомлення, має місце у випадках контактного спілкування з залом, класом, майданом тощо. Тільки тоді мовець (наприклад проповідник, агітатор, лектор та ін.) вдається до такого процесу, як кори­гування власного мовлення. Складна структура мовлення включає обов'язково: (1) визначення теми, (2) збір матеріалу до теми, (3) розробку теми, (4) створення інформаційного продукту на визначену тему, (5) артикуляцію продукту, його поширення. Проте ця система компонентів мовлення залежить від того, у ролі якого ко-муніканта виступає мовець, що він хоче від своєї аудиторії. Тобто визна­чення і прогнозування реакції аудиторії у масовій комунікації є важливим її технологічним елементом, який і визначає процес організації мовлення. Отже, структура масової комунікації така (обов'язкові компоненти) (див. також табл. нижче): (1) визначення і прогнозування реакції аудиторії; (2—6) названі вище елементи складної структури власне мовлення; факультативно: (7) сприймання й реакція аудиторії на мовлення; (8) реак­ція мовця на аудиторію; (9) корекція мовлення. Ця структура відображає особливий, зокрема професійний, характер і ви­робничий статус масового спілкування в системі суспільної діяльності.

 

Структура масової комунікації
(1) визначення і прогнозування реакції аудиторії обов'язково
(2) визначення теми обов'язково
(3) збір матеріалу до теми обов'язково
(4) розробка теми обов'язково
(5) створення інформаційного продукту на визначену тему обов'язково
(6) артикуляція продукту, його поширення обов'язково
(7) сприймання й реакція аудитори на мовлення факультативно
(8) реакція мовця на аудиторію факультативно
(9) корекція мовлення факультативно

 

\

Контрольні запитання

1. Характер масової комунікації. (*)

2. Система масової комунікації.(**)

3.Структура масової комунікації.(***)




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 41 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав