Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

За призначенням розрізняють носії

Читайте также:
  1. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  2. Вибір носіїв реклами та підготовка рекламного звернення.
  3. Види шрифтів за призначенням
  4. Документування– це регламентований процес запису інформації на матеріальному носії, який забезпечує її юридичну силу.
  5. Залежно від рівня окупності об'єкта лізингу розрізняють опе­ративний та фінансовий лізинг.
  6. Розрізняють два види механічної тканини
  7. Розрізняють кілька видів чутливості: больову, температурну, тактильну,м’язово – суглобове відчуття. При захворюванні нервової системи чутливість може змінюватися по – різному.
  8. Розрізняють кілька стадій (етапів) виборчого процесу.
  9. Розрізняють мовленнєву культуру суспільства та мовленнєву культуру особистости.
Оберіть базові інформаційні технології мультимедіатехнології; геоінформаційні технології; технології захисту інформації; CASE-технології *мультимедіатехнології; геоінформаційні технології; технології захисту інформації; CASE-технології; телекомунікаційні технології; технології штучного інтелекту. телекомунікаційні технології; технології штучного інтелекту геоінформаційні технології; технології захисту інформації
За призначенням інформаційні технології поділяються на: Технічні засоби Програмні засоби Апаратні засоби *Технічні засоби і програмні засоби
Системи ІТ можна розподілити за рівнем складності на: прості і складні динамічні системи великі і малі системи Прості і складні системи, *прості динамічні системи, складні системи, великі системи
Засоби реалізації інформаційних технологій можна поділити на: інформаційні, алгоритмічні *математичні, методичні, інформаційні, алгоритмічні, технічні і програмні технічні і програмні математичні, методичні
Системи ІТ можна розподілити за характером функціонування на: *детерміновані та ймовірні інформаційні, алгоритмічні технічні і програмні Немає вірної відповіді
Оберіть спеціалізовані інформаційні технології: *Інформаційні технології автоматизованого проектування; Інформаційні технології в промисловості і економіці; Інформаційні технології організаційного управління; Бухгалтерські інформаційні системи; Статистичні інформаційні технології; Інформаційна технологія управління; Інформаційні технології в освіті мультимедіатехнології; геоінформаційні технології; технології захисту інформації; CASE-технології; телекомунікаційні технології; технології штучного інтелекту Інформаційні технології автоматизованого проектування; Інформаційні технології в промисловості і економіці; мультимедіатехнології; геоінформаційні технології; технології захисту інформації CASE-технології; телекомунікаційні технології; технології штучного інтелекту

 

 

За призначенням розрізняють носії

- Для використання на різних пристроях

- Вмонтовані у певний пристрій

За стійкістю запису і можливістю перезапису:

- Постійні запам'ятовуючі пристрої (ПЗП), зміст яких не може бути змінено кінцевим користувачем (наприклад, CD-ROM, DVD-ROM). ПЗП в робочому режимі допускає тільки зчитування інформації.

- Записувані пристрої, у які кінцевий користувач може записати інформацію тільки один раз (наприклад, CD-R,DVD-R,DVD+R, BD-R).

- Перезаписувані пристрої (наприклад, CD-RW, DVD-RW, DVD+RW, BD-RE,магнітна стрічка тощо).

- Оперативні пристрої забезпечують режим запису, зберігання й зчитування інформації в процесі її обробки.

21.Основні складові апаратної частини інформаційної системи та їх функціональне призначення

Апаратна частина комп’ютера складається з пристроїв обробки( центрального процесора і внутрішньої пам’яті), пристроїв зберігання (жорсткий диск, DVD-дисковод), пристроїв введення ( клавіатура, миша), пристроїв виведення ( монітор, звукові колонки) та комунікаційних пристроїв (модем, мережна плата).

22.Запамятовуючі пристрої та їх основні х-стики. Внутрішні запам’ятовуючі пристрої

Запам'ятовуючі пристрої (ЗП) є частиною мікропроцесорних систем (МПС). Вони призначені для запису, зберігання та читання, або тільки для зберігання та читання інформації, поданої у вигляді двійкових кодових слів. Постійний ЗП - пам'ять комп'ютера. Запам`ятовуючі пристрої можна умовно розділити на такі два типи: зовнішні і внутрішні. Внутрішні запам`ятовуючі пристрої служать для зберігання інформації в рамках конкретного ПК і не передбачають можливості перенесення інформації на інші машини. Для перенесення і зберігання інформації служать зовнішні запам`ятовуючі пристрої.

Типи запам'ятовувальних пристроїв:кеш пам'ять,оперативна пам'ять,напівпостійна пам'ять,постійна пам'ять, пам'ять на

лініях затримки, дискова пам'ять, оптична (CD-R, CD-ROM, CD-RW, DVD-RAM, DVD-ROM, DVD-R, DVD+R, DVD-RW)

23.Зовнішні запам’ятовуючі пристрої. Одиниці ємності запам’ятовуючих пристроїв

Запам'ятовуючі пристрої (ЗП) є частиною мікропроцесорних систем (МПС). Вони призначені для запису, зберігання та читання, або тільки для зберігання та читання інформації, поданої у вигляді двійкових кодових слів. Постійний ЗП - пам'ять комп'ютера.

Запам`ятовуючі пристрої можна умовно розділити на такі два типи: зовнішні і внутрішні. Зовнішні запам`ятовуючі пристрої є двох видів: магнітні і оптичні. Перші в свою чергу поділяються на гнучкі магнітні диски і жорсткі магнітні диски. Ці два типи восновному відрізняються ціною і об`ємом. Перші дешеві, але не дуже місткі. Друг відносно дорогі, зате в сотні разів об`ємніші. Під час роботи з комп'ютером одиниці вимірювання ємності запа­м'ятовуючих пристроїв (тобто одиниці вимірювання довжини двійко­вого коду) прийнято називати словами біт, байт, Кб, Мб, Гб, Тб тощо і за їх допомогою порівнювати, який обсяг в запам'ятовуючих при­строях займають повідомлення.

24.Архітектура ПК. Магістрально-модульний принцип

В основу архітектури сучасних персональних комп'ютерів покладено магістральної-модульний принцип. Модульний принцип дозволяє споживачеві самому комплектувати потрібну йому конфігурацію комп'ютера і здійснювати при необхідності її модернізацію. Модульна організація комп'ютера спирається на магістральний (шинний) принцип обміну інформацією між пристроями. Магістраль включає в себе три багаторозрядних шини: шину даних, шину адреси і шину управління.

25.Внутрішня пам'ять. Види внутрішньої пам’яті, їх призначення

Внутрішня память – це швидкодіюча електронна пам'ять, розміщена на материнській платі.Видами внутрішньої пам’яті є: оперативна пам'ять, постійна пам'ять, кеш-пам'ять.Оперативна пам'ять – швидкодіюча пам'ять, призначена для запису, зберігання та читання інформації у процесі її обробки. Вона розміщена на системній платі і розділена на окремі комірки, кожна з яких має унікальне ім’я (адресу). Процесор у

будь-який момент часу може звернутися до будь-якої комірки оперативної пам’яті для зчитування або запису даних.

Постійна пам'ять — швидкодіюча енергонезалежна пам'ять, призначена для зберігання інформації, що не змінюється під час виконання програм.

Для підвищення швидкості обміну даними між процесором і оперативною пам’яттю використовують кеш-пам’ять. У ній робиться своєрідний запас даних, до яких може звернутися процесор під час подальшої роботи.

26.Функції операційної системи. Інтерфейс і елементи інтерфейсу

Функції: керування ресурсами, керування обчислювальними процесами, забезпечення взаємодії користувача з апаратурою.

Інтерфейс – це сукупність засобів та правил, які полегшують взаємодію пристроїв програм та користувача. Елементи інтерфейсу: робочий стіл, панель задач, кнопка пуск, кнопка задачі.

27. Основні об’єкти з якими працює OC WIN

Об’єкти: Головне меню Windows, Робочий стіл, Функція Пошук головного меню Windows, Папки, Кнопка ПУСК, Файли, Ярлики, Кошик

28.Поняття файл, папка, піктограма, ярлик, як об’єкти ОС WIN

Підфайлом розуміють логічно зв'язану сукупність даних або програм, для розміщення якої в зовнішній пам'яті виділяється іменована область. Файлова система забезпечує можливість доступу до конкретного файлу і дозволяє знайти вільне місце при записі нового файлу. Вона визначає схему запису інформації, що міститься у файлах, на фізичний диск. Файли на диску записуються у вільні кластери, тому фрагменти того самого файлу можуть знаходитися в різних місцях диска. Каталоги стали називатися папками, хоча папка є більш ширшим поняттям.

Папка – це група різних об’єктів: файлів, інших папок, образів дисків, принтерів тощо. Папки позначаються жовтим прямокутником із виступом у лівому верхньому куті. Для того, щоб прочитати вміст папки потрібно відкрити її – два рази клацнути лівою клавішею миші по значку папки.

Піктограми (значки) – присутні скрізь і представляють різні об’єкти Windows. Серед усіх позначок є такі, що мають знизу зліва маленький чорний квадратик зі стрілкою (деякі піктограми такого квадратика не мають). Значками з чорною стрілкою всередину позначаються ярлики.

Ярлик– це невеликий файл (розміром до 1 Кб), що містить посилання на будь-який об’єкт (програму, документ, папку, принтер тощо), який захований десь у файловій системі. Клацнувши двічі мишею по значку ярлика користувач знаходить цей об’єкт. Як правило, ярлик носить те саме ім’я, що і сам об’єкт який він представляє. Оскільки ярлик не є об’єктом, а лише посиланням на нього – допускається використання багатьох ярликів. Найчастіше ярлики використовуються для запуску програм, відкриття документів та папок.

29.Ім’я та розширення файлу. Властивості файла, папки

Файл— це іменована сукупність інформації, яка розміщена в зовнішній пам'яті комп'ютера. У файлах на диску зберігаються і програми, і дані різних користувачів, і ігри (які часто містять кілька файлів). Принципи іменування файлів можуть бути різними. Найчастіше ім'я файлу складається з двох частин, які розділяються при написанні крапкою. Першу частину імені задає автор файлу. При цьому бажано, щоб в імені відображався зміст цього файлу. Наприклад, якщо це ігрова програма, то ім'я файлу — назва гри. Друга частина, що називається розширенням імені файлу, показує, до якої категорії належить файл. Розширення найчастіше складається з трьох символів. Існують стандартні розширення, за якими можна визначити, що містить файл — готову до запуску програму, опис або допоміжні дані програми і т.д. Прикладами стандартних розширень є: exe, com — програма на машинній мові, готова до виконання; bat — текстовий файл, що містить інформацію для запуску ехе-, com-файлів; txt, doc — файли, що містять текстову інформацію; Ьтр, рсх — файли малюнків; arj, zip — архіви, що містять файли, спеціальним способом зменшені в обсязі; hip — файли довідникової системи; drv, sys — службові програми комп'ютера.

Папка – це група різних об’єктів: файлів, інших папок, образів дисків, принтерів тощо. Папки позначаються жовтим прямокутником із виступом у лівому верхньому куті. Для того, щоб прочитати вміст папки потрібно відкрити її – два рази клацнути лівою клавішею миші по значку папки.

30.Операції з файлами і папками в ОС WIN

Файл — це іменована сукупність інформації, яка розміщена в зовнішній пам'яті комп'ютера. У файлах на диску зберігаються і програми, і дані різних користувачів, і ігри (які часто містять кілька файлів). Файли можна створювати, видаляти, перейменовувати, переміщати з однієї папки в іншу, копіювати в іншу папку.Папка – це група різних об’єктів: файлів, інших папок, образів дисків, принтерів тощо.Папки можна створювати, видаляти, перейменовувати, переміщати з однієї папки в іншу, копіювати з усім вмістом в іншу папку.Зазвичай файли створюють, працюючи в комп'ютерних програмах. Наприклад, працюючи в графічному редакторі, можна створити новий файл з малюнком. Для виконання інших дій з файлами та папками призначені програми «файлові менеджери»:Total Commander, Midnight Commander.

31.Організація обміну даними. Властивості буфера обміну

Буфер обміну — проміжне сховище даних, що надається програмним забезпеченням і призначається для переносу або копіювання між за стосунками або частинами одного застосунка. Застосунок може використати свій власний буфер обміну, доступний тільки в ньому, або загальний, надаваний операційною системою або іншим середовищем через певний інтерфейс. Буфер обміну деяких середовищ дозволяє вставку скопійованих даних у різних форматах залежно від застосунку- отримувача, елемента інтерфейсу й інших обставин. Наприклад, текст, скопійований з текстового процесора, може бути вставлений з розміткою в застосунки, що її підтримують, і у вигляді простого тексту в інші. Вставити об'єкт із буфера обміну можна скільки завгодно раз. Скопіювати виділені об'єкти в буфер обміну: Ctrl+C або Ctrl+Ins Вирізати виділені об'єкти в буфер обміну (для переміщення): Ctrl+X або Shift+Del Вставити з буфера обміну: Ctrl+V або Shift+Ins

32.Стандартні програми прикладного призначення

Прикладне програмне забезпечення призначене для користувачів, що звичайно не створюють своїх програм, а лише використовують програмні засоби для вирішення певних задач. На відміну від програмістів, таких користувачів називають “кінцевими“. Вважається, що саме вони і є справжніми споживачами тої інформації, що зосереджена в пам’яті комп’ютера або може генеруватися в процесі роботи прикладних програм. При спілкуванні з прикладною системою користувачу іноді доводиться виконувати деякі прості операції - вводити числа і тексти, переглядати дані, виводити графіки і малюнки на екран дисплея і на зовнішні пристрої та інше. Прикладні програмні засоби будуються таким чином, щоб створити користувачу максимальний комфорт при виконанні дій і при цьому не вимагати від нього надмірно великих навиків і спеціальних знань, що не відносяться безпосередньо до його фахових інтересів. Можна виділити два класи прикладного програмного забезпечення, що використовуються на персональних комп’ютерах: прикладні пакети і програми загального призначення; проблемно-орієнтовані пакети і програми.Серед стандартного прикладного програмного забезпечення загального застосування для управлінської діяльності слід виділити: Системи підготовки текстових документів (текстові редактори, текстові процесори, настільні видавничі системи). Вони призначені для виготовлення управлінських документів та різноманітних інформаційних матеріалів текстового характеру.

33.Антивірусні програми. Види антивірусних програм. Протидія комп’ютерним вірусам

Антивірусна програма — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом. Всі віруси можна поділити на групи : Завантажувальні віруси – Заражають завантажуючі сектори HHD;FDD.

Файлові віруси – Заражають файли. Ця група в свою чергу поділяється на віруси, які заражають виконувальні файли (COM- , EXE-віруси); файли даних (макровіруси); віруси – супутники, які використовують імена інших програм; віруси сімейства DIR, які використовують інформацію про файлову структуру. Завантажувально- файлові віруси – спроможні вражати, як код завантажувальних секторів, так і код файла. STEALTH-вірусифальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що активна програма отримує не вірні дані. Ретровірусами називаються звичайні файлові віруси, котрі заражають антивірусні програми, знищюють їх або роблять їх непрацездатними. Multipartition – віруси можуть вражати одночасно EXE, COM, boot-сектор, MBR, FAT і директорії. Антивірусні програми: AIDSTEST, DOCTOR WEB, Microsoft Antivirus, ADINF (Advanced Diskinfoscope). Способи протидії комп'ютерним вірусам можна розділити на кілька груп: профілактика вірусного зараження і зменшення можливої ​​шкоди від такої зараження; методика використання антивірусних програм, в тому числі знешкодження і видалення відомого вірусу; способи виявлення і видалення невідомого вірусу. Найбільш ефективні в боротьбі з комп'ютерними вірусами антивірусні програми. Проте відразу хотілося б відзначити, що не

існує антивірусів, що гарантують стовідсоткову захист від вірусів, і заяви про існування таких систем можна розцінити як або недобросовісну рекламу, або непрофесіоналізм. Таких систем не існує, оскільки на будь-який алгоритм антивіруса завжди можна запропонувати контр-алгоритм вірусу, невидимого для цього антивіруса (зворотне, на щастя, теж вірно: на будь-який алгоритм вірусу завжди можна створити антивірус).

34.Архівація файлів. Основні поняття. Ф-ції диспетчерів архівів

Під стисненням слід розуміти таке кодування інформації, коли закодований варіант займає менше дискової пам’яті, ніж початковий. Процес стиснення називають архівуванням, а результат - архівною інформацією (архівом).

Архівування файлів застосовують для зменшення обсягу інформації.Більшість з них ґрунтуються на пошуку ланцюжків однакових бітів, символів. Такі ланцюжки замінюються одним бітом, символом або послідовністю з коефіцієнтом повторення.

Для стиснення інформації призначені програми-утиліти WinRar і WinZip.

Основними операціями при роботі з архівами є створення нового файлу, добавляння файлів архів, перегляд файла в архіві, видалення файла з архіву та перегляд вмістимого архіву.

35.Програмне забезпечення ПК. Терміни та означення програмного забезпечення

Програмне забезпечення (програмні засоби) — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача)та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення.

Системне програмне забезпечення призначено для обслуговування власних потреб комп'ютера — забезпечення його працездатності і виконання його внутрішніх функцій, а також для створення передумов для виконання прикладного програмного забезпечення. Типовим прикладом системного програмного забезпечення є операційна система.

Прикладне програмне забезпечення, призначено для розв'язання задач користувача. Наприклад: редактор тексту, електронні таблиці, бази даних, церковне ПЗ тощо.

Програмне забезпечення можна розділити на корисне і шкідливе. Корисне програмне забезпечення створюється для виконання завдань, що відповідають побажанням користувача комп'ютера. Основна мета шкідливого програмного забезпечення — виконувати операції, які є небажаними для користувача, часто із завдаванням прихованої чи явної шкоди. Прикладом шкідливого програмного забезпечення є комп'ютерні віруси.

36.Операційна система. Ф-ції ОС. Інтерфейс ОС. Елементи інтерфейсу WIN

Операційна система (ОС) — сукупність програмних засобів які керують ресурсами ПК, виконують запуск прикладних програм, контролюють за їх взаємодією із злвнішнімпристроями та забезпечують діалог з користувачем. Функції ОС:керування ресурсами, керування обчислювальними процесами, забезпечення взаємодії користувача з апаратурою.

Інтерфейс користувача — засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною системою. Інтерфейс Windows XP є графічним. Найхарактерніші риси інтерфейсу такі: Усі об'єкти ОС (програми, файли, документи, пристрої тощо) зображуються значками; Дії користувача з об'єктами на комп'ютері імітують його дії з матеріальними об'єктами: їх можна вибрати, переміщувати, відкривати, розташовувати в певному порядку тощо; З об'єктами працюють у вікнах; Користувач подає команди переважно за допомогою миші, а не клавіатури, вибираючи об'єкти (кнопки, меню значки) на екрані. Основні елементи інтерфейсу: робочий стіл; панель завдань; головне меню; вікна програм і папок; діалогові вікна; значки програм,документів,папок і ярликів.

37.Типи вікон і їх призначення

Типи вікон: вікна папок, вікна додатків, діалогові вікна, вікна документів. Діало́гове вікно́ —особливий тип вікна, яке задає запитання і дозволяє вибрати варіанти виконання дії, або ж інформує користувача. Діалогові вікна зазвичай відображаються тоді, коли програмі або операційній системі для подальшої роботи потрібна відповідь. Вікна папок в них відображується вміст певного об'єкта. Вікна різних додатків Office мають одні і ті ж стандартні елементи, що полегшує роботу з ними користувача. Вікна документів призначені для роботи з документами й «живуть» усередині вікон додатків

38.Прикладне програмне забезпечення. Види програм та їх призначення

Програмне забезпечення (програмні засоби) — сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система, транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача) та прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення.

Прикладне програмне забезпечення, призначено для розв'язання задач користувача. Наприклад: редактор тексту, електронні таблиці, бази даних, церковне ПЗ тощо.

Програми бувають: офісними (найбільш часто використовувані як в домашніх умовах, так і на підприємствах. Застосовуються вони для створення і редагування документів, в основному текстових і графічних. Зазвичай ці програми називають редакторами. До редакторам можна також віднести, професійні програми для створення та обробки музичних або відео файлів), фінансові або бухгалтерські (їх теж сміливо можна віднести до офісних, професійними програмами. Ці програми служать для середовища розробки. Це перелік програм, які використовуються дизайнерами або програмістами, для створення веб-сайтів, нових програм, інтерактивних презентацій) та ігри (ці програми, теж можна віднести до розряду прикладних програм розважального характеру).

39.Системи опрацювання текстів. Типи систем, х-стики, приклади

Одним із найпоширених застосувань засобів комп'ютерних інформаційних технологій є створення та опрацювання різноманітних текстових документів. Введення реферату, заповнення бланку, створення листа для відправлення електронною поштою, введення вихідного тексту програми на одній із мов програмування є створенням та опрацюванням текстового документа. Залежно від типу документа та його призначення використовуються різні програмні засоби, які містять, відповідно до типу засобу, документа, набір послуг опрацювання текстових документів.

Розрізняють два класи групи програм опрацювання текстових документів: текстові редактори і текстові процесори. Текстовий редактор — програми, які створюють текстові файли без елементів форматування, тобто що не дозволяють виділяти частини тексту різними шрифтами, кольором та інше. Редактори такого виду використовуються при введенні текстів комп'ютерних програм, документів для яких наперед невідомо у якому середовищі буде здійснюватися його подальше опрацювання. Текстовий процесор — програмний засіб, для створення та опрацювання документів з елементами форматування тексту, використання графічних зображень та і інших об'єктів.

Основні дії, які можна виконати з допомогою текстового процесора: створити текст використовуючи різні гарнітури шрифтів; задати розміри і вигляд символів (товсті, підкреслені, курсив);задати потрібне розташування елементів тексту на сторінці; вилучити частину тексту, перенести текст в інше місце або в інший документ за допомогою буфера обміну; замінити у документі одні літери, слова чи букви іншими; пронумерувати у

документі сторінки і скласти зміст; усунути граматичні і синтактичні помилки; видрукувати текст.

40.Текстовий процесор Word. Інтерфейс Word

Текстовий процесор — текстовий редактор з розширеними можливостями для комп'ютерної підготовки повноцінних документів, від особистих листів до офіційних паперів.

Класичний приклад найпоширеніший у світі текстовий процесор Microsoft Word з офісного пакету Microsoft Office, він встановлений за приблизними оцінками на пів мільярдів комп'ютерів по всьому світі.

Користувальницький інтерфейс Word спрощує пошук необхідних елементів і пропонує тільки те, що потрібно користувачеві за допомогою командних вкладок; контекстні ж вкладки відображаються при виділенні об’єкта.Командні вкладки Word: Вкладка Главная містить команди, пов’язані з буфером обміну, вибором шрифтів, настроюваннями абзацу, стилями й виправленням.Вкладка Вставка містить інструменти для додавання сторінок, таблиць, ілюстрацій, посилань, заголовків, колонтитулів, текстових об’єктів і символів у документ.Вкладка Розмітка сторінки містить команди для роботи з темами, фоновими зображеннями й інтервалами між абзацами в документі. Крім того, тут можна настроювати параметри сторінки й порядок розташування елементів на сторінці. Вкладка Вид містить все необхідне для відображення документа різними способами, починаючи з базових подань

документа й закінчуючи набором засобів відображення для роботи з лінійками й сітками, а також для роботи з декількома документами в декількох вікнах. Вкалдка Разработчикмістить інструменти для роботи з макросами, шаблонами і XML-файлами.

Вкладка Надстройки містить інструменти надбудов над додатками Microsoft Office.

41.MS Word. Режими відображення документа в текстовому процесорі

Microsoft Word - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету«Microsoft Office».

Режими відображення документів:

Звичайний ( зручний для більшості задач редагування, використовується найчастіше); режим розмітки (ідеально підходить для форматування і розмітки сторінок); режим електронного документа (відображає документ у весь екран); режим структури (створений для роботи із структурою документів).

42.MS Word. Типи документів та їх призначення

Microsoft Word - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету«Microsoft Office».

Типи документів:

Друковані (створюються та друкуються на одному робочому місці, подальше просування таких документів здійснюється на паперовому носієві); електронні (передаються у вигляді файлів, призначені для подальшого редагування); web-документи (призначені для розміщення в мережі Internet, їх особливістю є те, що вони можуть змінювати свій вигляд в залежності від ресурсів комп’ютераЮ на якому вони будуть відображатись).

43.MS Word. Базові прийоми роботи з документами. Створення документа, дії та виконання

Microsoft Word - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету«Microsoft Office».

Щоб створити документ MS Word потрібно:

- у вікні додатка клацнути кнопку Створити (New Blank Document) на панелі інструментів Стандартна або натискувати

клавіші Ctrl+т (Ctrl+N). Буде створений новий документ, заснований на шаблоні Звичайний (Nor-mal.dot). При створенні

документа весь вміст шаблону переноситься в новий файл, а сам шаблон залишається без змін;

- вибрати команду Створити (New) у меню Файл (File) і використовувати гіперпосилання в області завдань Створення

документа (New Document) які дозволяють вибрати типа створюваного документа: Новий документ (Blank document),

XML документ (XML document), Веб-сторінка (Web page) і так далі.

44.Введення тексту. Правила набору

Тексти вводять за допомогою алфавітно-цифрових символів.Введення тексту здійснюється за рядками, перехід на наступний рядок у межах одного абзацу виконується автоматично. Після натискання клавіші Enter завершується попередній абзац і починається новий.

Правила набору: 1) у тексті не може бути більше 1 пробілу підряд, 2) після будь якого розділового знаку йде пробіл, 3) перед будь яким розділовим знаком пробілу немає, 4) якщо підряд йдуть 2 розділові знаки між ними пробілу немає, 5) не може бути більше 3 переносів у тексті підряд.

45.Спеціальні засоби введення тексту

1) за допомогою буфера обміну, 2) вставка символу, 3)авто текст, 4) використання засобів автозаміни при введені.

46.MS Word. Редагування тексту. Спеціальні засоби редагування тексту

Редагування – це заміна вмісту документа шляхом перестановки, заміни вставки і знищення фрагментів. Спеціальні засоби:1)режим вставки, режим заміни, 2) засоби автоматизації перевірки правопису, 3) тезаурус – словник синонімів, 4) пошук і заміна тексту, 5)відміна дій.

47.MS Word. Форматування символів. Параметри символу

Для форматування символу передбачені різноманітні параметри, наведені в діалоговому вікні. Параметри: шрифт, розмір, колір, ефекти, інтервал, підкреслювання, заміщення.

48.MS Word. Форматування абзаців. Засоби форматування абзаців

Форматування абзацу – задає параметри розміщення абзацу відносно полів аркуша та сусідніх абзаців, визначає міжрядковий інтервал та абзаційний відступ. Найшвидшими засобами форматування є кнопки панелі інструментів та передбачені комбінації клавіш.

49.MS Word. Основні х-стики документа

Microsoft Word - текстовий процесор, що випускається фірмою Майкрософт, входить до складу офісного пакету«Microsoft Office».


Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 15 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.089 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав