Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Розрізняють кілька видів чутливості: больову, температурну, тактильну,м’язово – суглобове відчуття. При захворюванні нервової системи чутливість може змінюватися по – різному.

Читайте также:
  1. GPS-системи
  2. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  3. Адаптація нервово-м’язової системи до аеробних навантажень
  4. Актуальність соціальної роботи у світлі реформування пенітенціарної системи України.
  5. Банківські системи зарубіжних країн, особливості їх побудови та функціонування
  6. Банкіри озвучили топ-10 проблем фінансової системи України
  7. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи.
  8. Безготівковий оборот грошей та роль банків у його організації. Платіжні системи.
  9. Безпека праці при виконанні основних видів робіт
  10. В) Реактивність системи.

Повна відсутність чутливості – анестезія, зниження чутливості – гіпостезія, підвищення чутливості – гіперостезія. Парестезія – патологічна порушена чутливість, що являє собою суб’єктивні відчуття, які виникають мимовільно, без будь - якого зовнішнього подразнення. Парестезії за своїм характером можуть бути різноманітні:відчуття бігання «мурашок», оніміння, похолодання. Розглядаючи порушення чутливості, варто спинитися на відчутті болю. Біль – своєрідне тяжке й гнітюче відчуття, що нерідко завдає хворим великі страждання, він виникає при подразненні чутливих нервових закінчень, закладених у тканинах, а також при ураженні провідних чутливих волокон, що входять до складу того або іншого нерва. М’язовий біль (міальгія) – один з найпоширеніших скарг хворих, що нерідко призводять до істотного обмеження рухової активності, тривалої та стійкої втрати працездатності.

Система, що забезпечує сприйняття й аналіз м’язового болю, містить больові рецептори мязів, периферичні провідники больової чутливості, клітини задніх рогів спинного мозку (спінальний больовий центр), спінальні й стовбурні шляхи проведення больової чутливості, підкоркові і коркові больові центри. Подразнення больових рецепторів може спричинятися механічними, хімічними і термічними впливами. Чутливість больових м’язових рецепторів збільшується при підвищенні температури, чим частково пояснюється протибольовий ефект холодових аплікацій. Біль є симптомом різних патологічних станів ( радикулопатії, невропатії, міальгії). Розглядаючи питання про розлад чутливості, треба знати, що до простих видів чутливості належать поверхнева ( тактильна – відчуття дотику, больова й температурна), глибока(м’язові – суглобове відчуття, а також відчуття вібрації, тиску й ваги) і інтероцептивна (вихідні із внутрішніх органів відчуття).

Складними видами чутливості є відчуття дискримінації (можливість розвитку двох одночасно нанесених в одній ділянці подразнень), сприйняття двомірно – просторових фігур, що малюють на шкірі(букви, цифри, геометричні фігури), і стереогнозія (здатність дізнаватися на дотик про вкладені в руку предмети).

При ушкодженні чутливих спінальних корінців виникають біль і розлади всіх видів чутливості в зоні іннервації цих корінців. При поліневрити спостерігаються симетричні розлади чутливості,особливо в дистальних відділах кінцівок. Якщо уражений нерв багатий на вегетативні волокна (трійчастий, середній, сідничний, великогомілковий), то в зоні його іннервації виникає сильний біль й ділянки гіперопатії (якісні зміни чутливого сприйняття; слабкі не сприймаються, сильні сприймаються як надзвичайно неприємні, іррадіювальні).

3. ВЕГЕТАТИВНО – ТРОФІЧНІ ПОРУШЕННЯ.

При захворюваннях нервової системи, як центральної , так і периферичної, мають місце різноманітні вегетативні розлади з боку шкіри та її придатків(сухість або посилений ріст волосся, утворення трофічних виразок або пролежнів), з боку мязів(атрофія або утворення екзостозів), судин (схильність до спазмів або судинний застій), посилене або послаблене слиновиділення тощо.

При захворюваннях головного мозку спостерігається незначна атрофія мязів і шкіри, похолодання, іноді набряклість паретичної кінцівки. Необхідно стежити, щоб не було переохолодження.

Наприклад у хворих на паркінсонізм спостерігається посилена робота сальних залоз шкіри(голови, обличчя), слинних залоз, пітливість, випадання волосся,схуднення, зниження артеріального тиску, підвищення стійкості до холоду (можливі простудні захворювання), запаморочення, біль в ділянці серця, психоемоційне напруження.

Варто пам’ятати, що вегетативно – трофічні розлади особливо характерні для захворювань спинного мозку та периферичних нервів. При спінальних ураженнях спостерігається схильність до розвитку пролежнів і трофічних виразок, порушення оволосіння нижніх кінцівок, їх похолодання, атрофія м’язової і кісткової тканин тенденція до венозного застою в ногах і тазові розлади.

Якщо осередок ураження розташований вище поперекового стовщення, виникають центральні розлади сечовиділення (затримка сечі з періодаим мимовільного спорожнювання сечового міхура, а також важко стримувані позиви до сечовипускання).

Для захворювання спинного нерву на рівні попереково – крижових сегментів характерне безперервне виділення сечі, для спінальних уражень – ще й затримка калу та зниження статевої функції.

4. ПОРУШЕННЯ ВИЩИХ КІРКОВИХ ФУНКЦІЙ.

Порушення вищих кіркових функцій спостерігається при травмах і захворюваннях головного мозку. Якщо уражені певні ділянки кори провідної півкулі головного мозку, виникають афазії. Розрізняють моторну, сенсорну й амнестичну афазію.

Моторна афазія – порушення активної мови. Хворий розуміє звернену до нього мову, може читати,правильно виконує завдання, але сам будь що сказати або написати не може. При аферентній моторній афазії втрачається керування вимовою, замість одного слова вимовляється інше, співзвучне( «мука»-«муха»), при еферентній моторній афазії слова вимовляються правильно, але хворий застряє на них («словесний ембол»).

Сенсорна афазія – більш тяжкий розлад мовлення, коли втрачається розуміння зверненої усної і письмової мови. Хоча активна мова зберігається, хворий вимовляє незв’язні звуки, які не складаються в осмисленні фрази. Такі хворі важко піддаються лікуванню через неможливість налагодження з ними контакту.

Амнестична афазія – забування назв предметів і подій, хоча хворі можуть пояснити,як використовується даний предмет( «щоб різати» - ніж, « чим малюють» - олівець).Украй утруднює контакт із хворим апраксія – розлад здатності до цілеспрямованих дій. При лобових ураженнях виникає ідеомоторна апраксія ( утруднення при складанні плану якої небудь дії ), при тьмяних- моторна (порушення правильної послідовності виконання певної програми). У хворого, що страждає на апраксію, втрачаються навички вдягання і користування побутовими предметами, уявлення про просторові співвідношення. При апраксії порушується психофізіологічна рухова діяльність,хоча зберігаються елементарні рухові функції й усвідомлення того, які дії треба виконувати. Порушується здатність правильно відтворювати різні пози рук, хворі не можуть без предмета показати, як виконується та або інша дія(як запалити сірник, як налити воду в склянку),виникають утруднення при виконанні просторово –орієнтувальних дій (важко вдягтися тощо), відключається свідомий контроль за програмуванням дій та їх виконанням.

 

 


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 16 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав