Читайте также:
|
В березні 1985 р., після смерті Костянтина Черненка, Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано Михайла Горбачова. Квітень 1985 р. вважається початком перебудови в СРСР, хоч саме поняття "перебудова" з'явилося значно пізніше.
Основні напрями політики реформ М. Горбачова:
-Демократизація суспільства. Створення правової держави
-Гласність
-Реабілітація незаконно засуджених і репресованих за роки радянської влади
-Утвердження багатопартійності
-Запровадження інституту президентства
-Підготовка нового союзного договору
-Політика нового мислення у зовнішніх відносинах
-Підтримка демократичних революцій у Східній Європі
Офіційна концепція перебудови в загальних рисах сформувалася до 1988 р. Було проголошено курс на здійснення двох взаємопов'язаних завдань: 1) радикальної економічної реформи, 2) демократизації суспільного життя, розширення гласності. Кінцевою метою проголошувалася побудова "гуманного, демократичного соціалізму", який мав поєднати ринок з централізованим плануванням, політичний плюралізм з керівною роллю КПРС, суверенітет республік зі збереженням єдиної союзної держави. Проте життя показало, що створена більшовиками система не піддається реформуванню. Перебудова як "революція згори" не досягла поставлених цілей, натомість, всупереч задуму її ініціаторів, вона стимулювала революційний процес "знизу", який врешті-решт призвів до знищення тоталітарної імперії Кремля. Складовою частиною цього процесу стало національно-державне відродження України.
Почали виникати осередки "неформальних" (тобто непідконтрольних КПРС) об'єднань: історико-просвітницької організації "Меморіал", Товариства української мови ім. Т. Шевченка, Студентського братства та ін. Легалізувалася Українська греко-католицька церква, відродилася Українська автокефальна православна церква. У 1989 р. виникла перша масова політична організація, що перебувала у фактичній опозиції до КПУ — Народний рух України за перебудову (Рух). Потужні шахтарські страйки червня-липня 1989 р. закінчилися частковою перемогою гірників і ознаменували відродження робітничого руху в Україні.
Для "заспокоєння" пробудженого народу використовувалися також новостворені загони міліції особливого призначення (ЗМОГО, які відзначилися арештами й масовим побиттям людей у Києві (29 липня 1989 р. і 2 жовтня 1990 р.), Львові (1 жовтня 1989 р.) та інших містах. Певну тривогу викликали міжконфесійні чвари, спричинені боротьбою між Російською православною церквою та відновленими УГКЦ і УАПЦ за культові споруди, майно, доходи.
Політика гласності
- Гласність мала створити уяву про начебто відкритість функціонування партійно-державних органів влади, відновити довіру населення, забезпечити інформаційну підтримку реформаторській політиці М. Горбачова. Першою публікацією, яка започаткувала політику гласності, стала стаття в журналі «Огонек» про життя і діяльність партійного діяча Роскольнікова, який в 1930-ті pp. виступив з відкритим листом до Й. Сталіна, звинувачуючи його у численних злочинах
-У реальному житті партійно-державному керівництву не вдалося утримати інформаційний потік у певних межах
-Політика гласності передбачала можливість одержувати достовірну інформацію і говорити правду, не думаючи про наслідки
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 132 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |