Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Україна в період першої російської революції 1905-1907рр.

Революція 1905-1907 рр. сприяла короткочасному розквіту українського національного життя. Так, було скасовано Емський указ. Відкрито нові кафедри українознавства в Одеському та Харківському університетах. Почала створюватись мережа "Просвіт". У 1905 р. з'явилась перша україномовна газета "Хлібороб". У 1906 р. після декількох невдалих спроб у Києві почала виходити газета "Рада".Відбулись зміни і в розстановці українських політичних сил. У 1905 р. РУП перейшла на марксистські позиції і перейменувалась в Українську соціал-демократичну партію (УСДП, лідери В. Винниченко, С. Петлюра, М. Порш, Л. Юркевич). Восени 1905 р. зі складу УДП виділилась Українська радикальна партія, але вже наприкінці року УДП і УРП об'єднались у УРДП, яка проіснувала до 1908 р., до утворення Товариства українських поступовців (ТУП). На початку 1907 р. із розрізнених гуртків утворилась Українська партія соціалістів-революціонерів (УПСР).

Формування партії есерів і анархістських організацій на рубежі ХІХ–ХХ ст.

У 1902 р. Південна партія есерів і Союз соціалістів-революціонерів заявили про об’єднання в Партію російських соціалістів-революціонерів, до якої долучилися і інші організації в Росії і за кордоном. Партію очолив Чернов. Програма партії була прийнята лише в 1905 р., але в передреволюційний період есери сформулювали її основні положення в газеті Революційна Росія та журналі Вісник російської революції. Центральним у програмі було положення про соціалізацію (усуспільненні) землі, перетвореної на загальнонародне (що не належить ні до державної, ні до приватної власності) надбання і розподіленою на основі зрівняльно-трудового принципу місцевими органами самоврядування. Перша частина програми (програма-мінімум) була націлена на повалення самодержавства і перетворення Росії на демократичну федеративну республіку з усіма громадянськими свободами. Ці цілі передбачалося досягти різними засобами, в тому числі:

Мирними, як легальними, так і нелегальними (агітація, пропаганда, парламентська діяльність),

Насильницькими (страйки, бойкот, повстання) аж до індивідуального терору проти царських чиновників та поліції, з метою дезорганізації і ослаблення самодержавства,

Потім, в рамках виконання другої частини програми (програми-максимум), планувався мирний перехід до аграрного соціалізму шляхом державних реформ і мирної боротьби трудових мас. Партія есерів мала слабку і нечисленну організацію (2,5 тис. до 1905 р.), що складалася в основному з інтелігентів.