Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Словотвір в мовленнєвій діяльності.

Читайте также:
  1. В Україні проводиться державна екологічна експертиза, яка є обов'язковою у процесі господарської, інвестиційної, управлінської діяльності.
  2. Варіант 8 (Р,С,Т,У) Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Правовий режим іноземного інвестування
  3. Відсутність вольової діяльності.
  4. Державна інвестиційна політика - це комплекс економічних, адміністративних і правових заходів держави, спрямованих на активізацію інвестиційної діяльності.
  5. Державний реєстр та ліцензування банківської діяльності.
  6. Зміст підприємництва, основні принципи та умови підприємницької діяльності.
  7. Зміст підприємницької діяльності.
  8. Міжнародний лізинг, його види. Головні країни-експортери лізингових послуг. Значення міжнародного лізингу в МТ та міжнародній інвестиційній діяльності.
  9. Модель маркетингової діяльності.
  10. Недобросовісна конкуренція — це будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним засобам у підприємницькій діяльності.

В області словотворення психолінгвісти шукали відповідь на питання:

1. У яких випадках і за якими законами люди створюють нові слова?

2. Яка ознака кладеться в основу новоутвореного слова?

3. Коли людина звертається до мотивуючої семантиці слова?

Відповідь на ці питання Л.В. Сахарний шукав в експериментах. У 60-і роки він звернувся до літніх сільських мешканців глухого сибірського села з трьома питаннями:

1. Хто на півночі живе?

2. Хто на сході живе?

3. Хто на Памірі живе?

У відповідь на перше питання він отримав слова: чукчі, оленярі, кочівники. У відповідь на друге – восточники (такого слова в російській мові немає, випробовувані самі придумали його). На третє запитання вони нічого не відповіли, бо не знали, що таке Памір. Висновок експериментатора був таким: нове слово в мовній діяльності виникає у тому випадку, коли мовець розуміє сутність званого явища, але не має готового слова для його найменування.

У другому експерименті трирічним дітям дитячого садка задавалися питання: 1. Хто на коні сидить? (Інтонаційно виділялося слово кінь). 2. Хто на коні сидить? (Інтонаційно виділялося слово сидить). Були отримані відповіді: у першому випадку - лошник, лошадник, у другому - сидник, сидильчик. Був зроблений висновок: для освіти мовного неологізму мовець діє за аналогією, використовуючи найбільш продуктивну словотворчу модель. В основу слова мовець кладе актуальну для предмета ознаку.

У третьому експерименті в якості слів-стимулів були взяті номінації з твірною основою, яка мала значення «час доби»: утренник, дневник, вечерник, ночник. Випробовувані (школярі та студенти) повинні були відповісти на них іншими словами з суфіксом -ник-. Якщо у відповідях збережеться твірна основа з семантикою «час доби», значить асоціації випробовуваних спрямовані на неї. Якщо ні - значить твірна семантика ними не враховується. Слово ранок і у школярів, і у студентів викликало асоціації: праздник, песенник, именинник, пикник. Слово щоденник викликало у школярів асоціації: учебник, ученик, школьник, а у студентів - асоціації зі значенням «час доби». Слова вечерник, ночник викликали такі ж асоціації. Висновок полягав у тому, що вживаючи похідні слова, мовець не пам'ятає їх мотиваційне значення, якщо слово має міцні смислові зв'язки з певним контекстом. У протилежному випадку на перший план виходить семантика твірного слова.

Звернення до твірної семантики слова відбувається тоді, коли мовець стикається з раніше невідомим йому словом. Зазвичай розуміння слова випливає з мотивуючої семантики. Але якщо вона не відома, що говорить може переробити слово на свій лад і знайти в слові «помилкову» внутрішню форму: вертилятор (про вентилятор), спинжак (про піджак), импузантний (імпозантний).

Словотворчі можливості мови широко використовували поети, для яких мовотворчість дає можливість населити новим життям збіднілі хвилі мови:

 

В. Хлебников

ЗАКЛЯТИЕ СМЕХОМ

О, рассмейтесь, смехачи!

О, засмейтесь, смехачи!

Что смеются смехами, что смеянствуют смеяльно.

О, засмейтесь усмеяльно!

О, рассмешищ надсмеяльных – смех усмейных смехачей!

О, иссмейся рассмеяльно, смех надсмейных смеячей!

Смейево, смейево,

Усмей, осмей, смешики, смешики,

Смеюнчики, смеюнчики.

О, рассмейтесь, смехачи!

О, засмейтесь, смехачи!




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 90 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав