Читайте также:
|
У нас це – "Всі люди – смертні".
Зазвичай, більший засновок в силогізмі йде першим.
Залежно від того, на якому місці в засновках стоять середні терміни, розрізняють чотири різні фігури силогізму.
В основі міркувань за схемами простого категоричного силогізму лежить так звана акіома силогізму.
Аксіома силогізму гласить, що ознака класу предметів є ознакою будь-якого предмету даного класу. Іншими словами, будь який предмет, який відображається в даному понятті, чи будь-який підклас його об'єму має ті ознаки, які має весь клас.
На цьому і грунтуються прості категоричні силогізми.
Головною умовою істинності висновків в простих категоричних силогізмах є істинність їх засновків. Але цього мало. Наприклад, із двох цілком істинних засновків
Всі студенти мають закінчену середню освіту
Іванов має закінчену середню освіту
____________________________________
зовсім не слідує, що Іванов студент, і взагалі не слідує ніякого достовірного висновку. Для того, щоб істинні засновки давали істинні висновки, повинні також виконуватися правила силогізму.
Серед правил ПКС виділяють правила термінів та правила засновків.
Правила термінів гласять:
– термінів в простому категоричному силогізмі має бути три;
– середній термін має бути розподілений хоча б в одному із засновків;
– якщо термін не розподілений у засновку, він не може бути розподілений у висновку.
Правила засновків такі:
– із двох заперечних засновків не може бути ніякого висновку;
– якщо один із засновків заперечне судження, висновок – теж заперечний;
– із двох часткових засновків не може бути висновку;
– якщо один із засновків частковий, висновок – часткове судження.
Залежно від того, якими саме за кількістю та якістю судженнями (загальностверджувальними, загальнозаперечними, частковостверджувальними чи частковозаперечними) будуть засновки простого категоричного силогізму, одержимо так звані модуси фігур силогізмів.
Для одержання правильних висновків за тими чи іншими модусами необхідно також знати правила фігур силогізмів.
Правила 1-ї фігури:
– більший засновок має бути загальним судженням;
– менший засновок – стверджувальне судження.
Правила 2-ї фігури:
– більший засновок має бути загальним судженням;
– один із засновків має бути заперечним судженням.
Правила 3-ї фігури:
– менший засновок має бути стверджувальним судженням;
– висновок – завжди часткове судження.
Четверта фігура ніколи не використовується в природному мисленні, вона є виключно штучною, тому рідко вивчається логікою.
Її правила такі:
– якщо більший засновок є стверджувальним судженням, то менший має бути загальним судженням;
– якщо один із засновків є заперечним, то більший має бути судженням загальним;
– якщо менший засновок – стверджувальне судження, висновок повинен бути частковим.
Модуси фігур силогізмів виводяться методом послідовного перебору всіх можливих комбінацій суджень, які би відповідали переліченим правилам.
Наприклад, за правилами першої фігури більший засновок має бути загальним судженням, а менший стверджувальним.
Згадаймо, що більший засновок в фігурах простого категоричного силогізму завжди стоїть першим.
Нам відомо, що до загальних належать судження типу А (загальностверджувальне) та типу Е (загальнозаперечне), а до стверджувальних відносяться судження типу А та І (частковостверджувальне).
Відповідно, одержимо чотири комбінації засновків: АА, АІ, ЕА та ЕІ. Що стосується висновків, то вони виводяться згідно правил засновків. Оскільки в випадку АА немає ні заперечних, ні часткових суджень, то висновок буде стверджувальним і загальним, тобто загальностверджувальним.
Таким чином одержимо модус ААА.
Засновки АІ дадуть модус АІІ, оскільки, згідно правил засновків, якщо один із засновків частковий, то і висновок буде частковим.
Засновки ЕА дають модус ЕАЕ, оскільки один із засновків заперечний, а це значить, що і висновок мусить бути заперечним.
Оскільки в комбінації ЕІ один із засновків заперечний, а один частковий, то висновок буде частковозаперечний, що дасть модус ЕІО.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 41 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |