Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Державні стандарти на терміни і визначення

Читайте также:
  1. UNIX, стандартизация операционных систем и POSIX
  2. V. Стандартизація.
  3. Буття як поняття та категорія. Проблема буття в історико-філософському окресленні. Категоріальні визначення буття.
  4. Важливі терміни з охорони праці
  5. Ветеринарно-санитарная экспертиза с основами технологии и стандартизации продуктов животноводства
  6. Вибір методу ціноутворення (методу визначення базової ціни).
  7. Види визначення понять
  8. Види норм витрат праці, їх класифікація та визначення.
  9. Виды стандартов. Стандартизация и сертификация в информационной технологии.
  10. Визначення

 

Експертизу стандарту Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології практично завжди розділяє щонай­менше на три різновиди:

- фахову експертизу, до якої залучаються провідні фахівці Львівських інститутів;

експертизу на системність понять і дотримання технічних правилДСТУ 3966-2000 щодо подання термінології;

- експертизу на дотримання норм автентичної української мови і тенденцій розвитку української термінології та фахової мови. Другу й третю експертизи виконують працівники комітету.

Уніфікація термінології в міжнародних організаціях такого типу не означає, що німецька, французька, італійська, англійська, російська та інші терміносистеми мають стати цілком одна­ковими. Просто національні терміносистеми, перш ніж увійти до міжнародного фонду, мають стати симетричними (одне поняття - один термін), логічно системними (відповідати класифікації понять певної галузі), повносистемними (наприклад, одні типи суфіксів повинні позначати предмети (-ач), інші - процеси -ння). Таким чином, національні терміносистеми треба внутрішньо упорядкувати, щоб вони стали зручними для перекладу з однієї мови на другу, здругої на третю тощо.

Про те, що міжнародні термінологічні центри не сповіль­нюють, а, навпаки, пожвавлюють національну термінотворчість, свідчать хоча б такі цифри: кількість мов, у яких наявні фахові підмови, зросла з середини 50-х років до сьогоднішнього дня з 60 до 200.

Отже, принципи міжнародних термінологічних організацій дають змогу зберегти національну своєрідність термінології й одночасно досягти повного взаєморозуміння на міжнародному рівні, дозволяють ефективно використати інтелектуальний потен­ціал усіх мовних громад.

Процесові гармонізації термінологій допомагають розроблені ІSО загальні засади і методи національних стандартів.

Політика Держстандарту щодо розвитку національної системи технічного регулювання (стандартизація, сертифікація, забезпечення якості) в Україні базується на прагненні України інтегруватися у світову економіку, приєднатися до Європейського Союзу, вступу до Світової організації торгівлі.

З 1993 року Держстандарт є повноправним членом ІSО та ІЕС, з 1997 - член-кореспондент Міжнародної організації законодавчої метрології та Європейського комітету зі стандар­тизації. У 1996 році Держстандарт приєднався до Кодексу добро­чинної практики щодо підготовки, прийняття та впровадження стандартів.

Функціонування документознавчої галузі має cпиратися на державні стандарти України серії «Інформація та документація». До цієї серії на сьогодні належать 15 стандартів, які були розроблені та гармонізовані ТК 144 «Інформація та документація» Держстандарту України з аналогічними стандартами ТК 46 ІSО для використання у сфері інформації та документації. Серед них єтакі, що регулюють використання термінів і визначень:

ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення;

ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення;

ДСТУ 2398-94. Інформація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення;

ДСТУ 4031-2001. Інформація та документація. Багатомовний тезаурус. Методика розроблення;

ДСТУ 4032-2001. Інформація та документація. Одномовний тезаурус. Методика розроблення;

ДСТУ 4419-2005. Інформація та документація. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять;

ДСТУ 2392-94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення є основоположним у сфері використання термінів з інформації та документації. А тому всі наступні стандарти мають базуватися саме на ньому, чого, на жаль, не відбувається;

ДСТУ 2394-94. Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення, який введено в дію з 1 січня 1995 року. Крім того, цей стандарт гармонізовано з міжнародним стандартом ІSО 5127/За-1981.

У тексті стандарту зазначено, що він має використовуватися разом зі стандартами серії «Інформація та документація» та є чинним для використання в роботі підприємствами, установами та організаціями, що діють на території України, технічними комітетами зі стандартизації, науково-технічними та інженерними товариствами, міністерствами.

Проте невідомо, чому текст цього стандарту не проходив апробації ні в Книжковій палаті України, ні на відповідній кафедрі Інституту культури, ні у видавництвах. У зв'язку з цим деякі визначення термінів некоректні, а тому буде дуже важко уникнути плутанини, коли ці нібито «стандартизовані» терміни почнуть використовувати у своїй діяльності вищеназвані установи.

Порівнюючи ДСТУ 3017-95 «Видання. Основні види. Терміни та визначення» і ДСТУ 3018-95 «Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення» (обидва чинні з 01.01.96), можна також знайти певні неточності в трактуванні деяких термінів. Так, наприклад, термін «видання» за ДСТУ 3017-95 (це «документ») і ДСТУ 3018-95 (це «виріб») має різні визначення при тотожному визначенні російською мовою. І це не дивно, бо ці стандарти розробляли різні установи, не погоджуючи одна з одною свою діяльність. Більш того, деякі терміни ДСТУ 3018-95 і ДСТУ 2394-94 повторюють один одного з різними визначеннями.

Щодо термінології, то Держстандарт України ввів такі пра­вила ще в 1993 році КНД 50-011-93. На сьогодні вже видано нову редакцію такого нормативного документа у формі ДСТУ 3966-2000 «Засади і правила розроблення стандартів на терміни тавизначення понять».

Мета оновленого стандарту - усунення труднощів, непоро­зумінь і суперечностей, які виникали в процесі роботи над термінологічними стандартами.

В обох згаданих документах велику увагу звернено на дотримання загальних вимог до термінів (однозначна відповід­ність поняттю, відповідність лексичного значення терміна та поняття, системність термінів, раціональна стислість, словотворча здатність), до визначень понять (наявність лише суттєвих ознак) і до сукупностей понять (зв'язність, системність, відсутність хиб­них кіл).

ДСТУ 3966-2000 визначає мету, засади і вимоги щодо стандартизування термінів та визначень понять, правила того, як розробляти стандарти на терміни та визначення й основні правила впроваджування міжнародних стандартів в Україні.

Сферою застосуваннястандарту є технічні комітети стан­дартизації, підприємств, установ, організацій, науково-технічних та інженерних товариств, міністерств, відомств, які розробляють і експортують стандарти на терміни та визначення.

ДСТУ 1.2. - 93. Державна система стандартизації України. Порядок розроблення державних стандартів.

ДСТУ 3325 - 96. Термінологія. Визначення основних понять.

ДСТУ ІSО 639 - 94. Коди назв мов.

ДСТУ ІSО 860 - 99. Гармонізування понять і термінів.

СтруктураДСТУ 3966-2000 Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять:

1. Сфера застосування.

2. Нормативні посилання.

3. Визначення понять.

4. Мета стандартизування термінів і визначень понять.

5. Засади і вимоги стандартизування термінів і визначень понять.

6. Організація і правила розроблення стандарту на терміни та визначення понять.

7. Зміст, побудова і виклад стандарту на терміни на визна­чення понять.

8. Загальні правила приймання в Україні міжнародних, регіо­нальних і національних стандартів інших країн на терміни та визначення понять.

9. Додатків 8 (рекомендованих - 4, обов'язкових - 2 (вимо­ги до терміна, вимоги до визначення поняття), довідкових - 2).


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 84 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав