Читайте также:
|
При розробці інтерактивного комплексу використано ключові слова, терміни та поняття зміст яких найбільш уживані наведено нижче.
Охорона праці — це система законодавчих актів і відповідних соціально-економічних, технічних, гігієнічних та організаційних заходів, що забезпечують безпеку людини, збереження її здоров’я і працездатності в процесі праці.
Безпека праці — це стан виробничих умов, за яких, унеможливлюється вплив шкідливих або небезпечних виробничих чинників на організм людини.
Безпека виробничого обладнання — це здатність технічних систем зберігати безпечний стан при виконанні заданих функцій в умовах, регламентованих нормативною документацією.
Гігієна праці — це розділ профілактичної медицини, що вивчає вплив на організм людини трудового процесу і чинників виробничого середовища з метою наукового обґрунтування нормативів і інших засобів профілактики
професійних захворювань і інших несприятливих наслідків діяння умов праці на працюючих.
Фізіологія праці — це розділ гігієни праці, що вивчає зміну функціонального стану організму людини під впливом виробничої діяльності і розробляє фізіологічно обосновані засоби організації трудового процесу, що сприяють попередженню втоми і підтримуванню високого рівня працездатності.
Виробнича санітарія — це система організаційних і технічних заходів, що запобігають дії шкідливих виробничих чинників на організм людини або зменшують цю дію.
Техніка безпеки — це система організаційних і технічних заходів і засобів, спрямованих на відвернення впливу на працюючих небезпечних виробничих чинників.
Пожежна безпека — це розділ охорони праці, що вивчає теорію процесів горіння, основні поняття та визначення в цій сфері, розробляє систему попередження пожеж та заходи пожежного захисту.
Гігієнічний норматив — науково обґрунтований і офіційно регламентований рівень шкідливого чинника, перевищення якого може призвести до захворювань або інших несприятливих наслідків для людини і оточуючого природного середовища.
Гранично допустима концентрація (ГДК, ГДУ) — концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони, діяння якої незалежно від наявності інших шкідливих чинників, що не перевищують нормативів при роботі встановленої тривалості, протягом всього трудового стажу не призведе до захворювання або іншого відхилення у стані здоров‘я як самого працюючого так і його нащадків.
Виробниче середовище — частина оточуючого людину зовнішнього середовища, що створене природно-кліматичними умовами і професійними чинниками, що впливають на організм в процесі трудової діяльності.
Умови праці — сукупність виробничих чинників, що формуються під впливом соціально-економічних процесів.
Характер праці — особливості трудового процесу (тяжкість, напруженість, монотонність і ін.), що здатні при відповідних умовах чинити несприятливу дію на здоров‘я людини і її працездатність.
Психологія праці вивчає психологічні особливості людини в процесі трудової діяльності з метою підвищення продуктивності його праці та формування професійно важливих якостей особистості: швидкості реакції, сприйняття сигналів і інших психічних характеристик.
Поряд з величезними позитивними результатами науково-технічний прогрес несе і певні негативні наслідки. У оснащеному складними технічними системами сучасному виробництві людина змушена іноді працювати на межі психофізіологічних можливостей, у важких умовах праці. Технічний прогрес з усією гостротою поставив проблему «людина — машина».
Ергономіка — наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності, пов'язаної з використанням машин. Людина, машина і середовище розглядаються в ергономіці як складне функціонуюче ціле, в якому провідна роль належить людині. Використання досягнень ергономіки дозволяє більш ефективно вирішувати сучасні завдання охорони праці, зокрема завдання створення зручної, надійної і безпечної техніки.
Наукова організація праці передбачає таку організацію трудового процесу, при якій різко скорочується або повністю виключається можливість виробничих травм і професійних захворювань при одночасному підвищенні працездатності людей.
Шкідлива речовина — це та, яка при контакті з організмом людини у випадку порушення вимог безпеки і гігієни праці може викликати захворювання або відхилення у стані здоров’я як в процесі контакту з нею, так і у віддалені строки життя сучасного і наступного поколінь, що визначаються сучасними засобами.
Шкідливий чинник — виробничий чинник, що здатний чинити негативний вплив на працездатність і стан здоров‘я аж до виникнення професійного захворювання.
Небезпечний виробничий чинник — чинник, що спроможний при недотриманні вимог техніки безпеки призвести до травматизму або іншого різкого погіршення, здоров’я, або смерті.
Професійні захворювання — захворювання причиною якого є дія шкідливого чинника в умовах виробництва, підтверджена в установленому законом порядку.
Професійне отруєння — гостра або хронічна інтоксикація викликана дією шкідливого хімічного чинника в умовах виробництва.
Травматизм — це порушення анатомічної цілісності організму або його функцій унаслідок раптової короткочасної дії будь-якого зовнішнього чинника (механічного, хімічного, термічного і ін.), у результаті чого настає тимчасова або постійна втрата працездатності.
Нещасний випадок — дія небезпечного чинника на організм під час виконання працівником трудових обов’язків, унаслідок чого виникає травма.
Тяжкість праці — інтегральне поняття, що виражає ступінь функціонального напруження організму при виконанні трудового процесу.
Напруженість праці — ступінь емоційного навантаження на організм при виконанні трудового процесу, що
вимагає переважно інтенсивної роботи мозку при отримані і переробці інформації.
Робочий час — це час встановлений законом, протягом якого відповідно до правил внутрішнього розпорядку або іншого, прийнятого на підприємстві порядку, працівник має виконувати доручену йому працю, або службові обов’язки.
Раціональний режим праці і відпочинку — співвідношення періодів роботи і відпочинку, за яких висока продуктивність праці поєднується з високою і стійкою працездатністю людини без ознак надмірної втоми, протягом можливого тривалого періоду.
Система стандартів безпеки праці(ССБП) — це комплекс взаємопов’язаних стандартів спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Робоча зона — простір висотою до 2м. над рівнем підлоги або майданчика, на яких знаходяться місця постійного або тимчасового перебування працівників.
Робоче місце — місце постійного або тимчасового перебування працівників в процесі трудової діяльності.
Категорія робіт — це розмежування робіт на основі загальних енергозатрат організму (Дж/с)
Засіб індивідуального захисту(ЗІЗ) — пристрій, що забезпечує захист організму людини від небезпечних і шкідливих виробничих чинників. [3, с. 7].
Охорона праці тісно пов'язана також з громадськими, природними і технічними науками.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 129 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |