Читайте также:
|
Однокристальные микроконтроллеры (ОМК) позволяют существенно расширить интеллектуальные возможности различного рода устройств и систем. Они представляют собой по сути специализированные однокристальные микроЭВМ, содержащие для связи с внешней средой встроенные периферийные узлы и устройства, набор которых во многом определяет их функциональные возможности и области применения. Последнее повлекло за собой появление огромного разнообразия типов ОМК, которые выпускаются в настоящее время такими фирмами как, Intel, Motorola, Zilog, National, Mitsubishi Electric и рядом других. Однокристальные микроконтроллеры стали сегодня одним из самых распространенных элементов "программируемой логики". Более двух третей мирового рынка микропроцессорных средств в настоящее время составляют именно однокристальные микроконтроллеры.
Подавляющее число ОМК имеют традиционную (Фон-Неймановскую или Принстонскую) архитектуру, в которой команды и данные передаются по одной шине. Особый класс представляют собой микроконтроллеры, архитектура которых основана на концепции раздельных шин и областей памяти для данных и команд (Гарвардская архитектура). Данные микроконтроллеры имеют RISC-архитектуру, обеспечивающую простую но мощную систему команд, которые выполняются за один цикл. К таким микроконтроллерам относятся, в частности, ОМК фирмы Microchip семейства PIC (12CXX, 16CXX, 17CXX).
В структуру ОМК семейства PIC заложено много различных функциональных особенностей, делающих их на сегодняшний день самыми высокопроизводительными, микропотребляющими, помехозащищенными, программируемыми пользователем 8-ми битными микроконтроллерами. Благодаря этим особенностям ОМК семейства PIC могут обрабатывать аппаратно-программным способом как дискретные, так и аналоговые сигналы, формировать различного рода управляющие сигналы, а также осуществлять связь между собой и с ЭВМ, находящейся на более высоком иерархическом уровне в системе.
Фирмой Microchip осуществляется мощная программная, аппаратная и информационная поддержка своих изделий через сеть Internet и широко разветвленную во всем мире дилерскую сеть. Однако до сих пор не было единого краткого пособия, которое бы включало в себя все аспекты (начиная с исходного ТЗ) разработки микроконтроллерных устройств (МКУ) на базе ОМК семейства PIC.
В первой части предлагаемого вниманию читателей учебного пособия изложены особенности и методика проектирования технических систем и устройств на ОМК с RISC-архитектурой семейства PIC. Рассмотрены структурная организация различных семейств ОМК PIC и их наиболее "ярких" представителей (таких, например, как PIC16C5X, PIC16C71, PIC16F84 и т.п.).
Во второй части данного пособия основное внимание уделено технологии разработки и отладки рабочих программ для ОМК PIC на всех этапах, от постановки задачи к исполняемому объектному коду. При этом рассмотрены необходимые инструментальные средства (Ассемблер, Симулятор, Интегрированная среда). Приведены примеры разработки МКУ и их рабочих программ, которые, с целью лучшего усвоения материала, зачастую выполнены по принципу "читай и делай вместе с нами". Основное внимание уделено практической стороне разработки МКУ и их рабочих программ. Поэтому в приложениях, кроме контрольных вопросов и задач, приведены также справочные материалы, необходимые для практической работы.
Вступ
Однокристальные микроконтроллеры (ОМК) дозволяють істотно розширити інтелектуальні можливості різного роду пристроїв і систем. Вони являють собою по суті спеціалізовані однокристальные микроЭВМ, що містять для зв'язку із зовнішньою середою вбудовані периферійні вузли і пристрої, набір яких багато в чому визначає їх функціональні можливості і області застосування. Останнє спричинило появу величезної різноманітності типів ОМК, які випускаються в цей час такими фірмами як, Intel, Motorola, Zilog, National, Mitsubishi Electric і поряд інших. Однокристальные микроконтроллеры стали сьогодні одним з самих поширених елементів логіки, що "програмується ". Більш двох третин світового ринку микропроцессорных коштів в цей час складають саме однокристальные микроконтроллеры.
Переважне число ОМК мають традиційну (Фон-Неймановскую або Прінстонськую) архітектуру, в якої команди і дані передаються по одній шині. Особливий клас являють собою микроконтроллеры, архітектура яких заснована на концепції роздільних шин і областей пам'яті для даних і команд (Гарвардская архітектура). Дані микроконтроллеры мають RISC-архітектуру, що забезпечує простої але могутню систему команд, які виконуються за один цикл. До таким микроконтроллерам відносяться, зокрема, ОМК фірми Microchip сімейства PIC (12CXX, 16CXX, 17CXX).
У структуру ОМК сімейства PIC закладено багато різних функціональних особливостей, що роблять їх на сьогоднішній день самими високопродуктивними, микропотребляющими, помехозащищенными, що програмуються користувачем 8-мі битными микроконтроллерами. Завдяки цим особливостям ОМК сімейства PIC можуть обробляти апаратно-програмним способом як дискретні, так і аналогові сигнали, формувати різного роду керуючі сигнали, а також здійснювати зв'язок між собою і з ЕОМ, що знаходиться на більш високому ієрархічному рівні в системі.
Фірмою Microchip здійснюється могутня програмна, апаратна і інформаційна підтримка своїх виробів через мережу Internet і широко розгалужену у всьому світі ділерський мережу. Однак досі не було єдиного короткого посібника, який би включав в себе всі аспекти (починаючи з початкового ТЗ) розробки микроконтроллерных пристроїв (МКУ) на базі ОМК сімейства PIC.
У першій частині учбового посібника, що пропонується до уваги читачів викладені особливості і методика проектування технічних систем і пристроїв на ОМК з RISC-архітектурою сімейства PIC. Розглянуті структурна організація різних сімейств ОМК PIC і їх найбільш "яскравих" представників (таких, наприклад, як PIC16C5X, PIC16C71, PIC16F84 і т.п.).
У другій частині даного посібника основна увага приділена технології розробки і відладки робочих програм для ОМК PIC на всіх етапах, від постановки задачі до об'єктного коду, що виконується. При цьому розглянуті необхідні інструментальні засоби (Асемблер, Симулятор, Інтегрована середа). Приведені приклади розробки МКУ і їх робочих програм, які, з метою кращого засвоєння матеріалу, часто виконані за принципом "читай і роби разом з нами". Основна увага приділена практичній стороні розробки МКУ і їх робочих програм. Тому в додатках, крім контрольних питань і задач, приведені також довідкові матеріали, необхідні для практичної роботи.
Тема 2. Проходження сигналів через лінійні ланцюги
Вступ ……………………………………………………………………….
1.1. Проходження імпульсних сигналів через лінійні ланцюги ……………………………………………….
1.2. Основні характеристики лінійних ланцюгів ……….
1.2.1. Передаточна функція ………………………………
1.2.2. Частотні характеристики …………………………..
1.2.3. Часові характеристики ……………………………..
1.3. Інтегруючий ланцюг (Фільтр низьких частот) ……..
1.3.1. Визначення інтегруючого ланцюга і його призначення …………………………………………
1.3.2. Принцип роботи інтегруючого ланцюга ………….
1.3.3. Основні характеристики інтегруючого ланцюга …
1.3.4. Проходження імпульсів через інтегруючий RC – ланцюг ………………………………………………
1.3.5. Варіанти інтегруючого ланцюга …………………..
1.4. Диференціюючий ланцюг (Фільтр високих частот)
1.4.1. Визначення диференціюючого ланцюга і його призначення ………………………………………..
1.4.2. Принцип роботи диференціюючого ланцюга ……
1.4.3. Основні характеристики диференцюючого кола...
1.4.4. Проходження імпульсів через дифиеренціюючий RC – ланцюг.. ……………………………………....
Список літератури …………………………………………………
Дата добавления: 2014-12-18; просмотров: 98 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Введение. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5 | | | Базовые каскады аналоговых устройств |