Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Туристичні послуги, як складові туристичного продукту.

Читайте также:
  1. Б) коли складові частки чітко визначені і відомо, хто із співавторів створив ту чи іншу частину — роздільне співавторство.
  2. Б) чітка ієрархічна декомпозиція проекту на складові частини, які
  3. Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
  4. Визначення ідеї та цілей туристичного проекту
  5. Внутрішнє середовище підприємства(мікросередовище),його складові.
  6. Грубі, систематичні та випадкові складові частини похибок вимірювання
  7. Духовне життя суспільства, його особливості та складові.
  8. Етнокультура, її складові та механізм функціонування
  9. Життєвий цикл туристичного продукту
  10. Ініціація туристичного проекту

Під час подорожі мандрівниками споживаються туристичні послуги, які можна об’єднати в три групи:

- послуги розміщення;

- послуги харчування;

- транспортні послуги.

Усі вони спрямовані на задоволення похідних туристичних потреб.

Послуги розміщення надаються підприємствами гостинності, які характеризуються великою різноманітністю за видами й рівнем обслуговування. Засоби розміщення поділяються на основні і додаткові. До основних належать готелі та мотелі. Готельні підприємства виконують одну з основних функцій у сфері обслуговування туристів – забезпечують їх сучасним житлом і побутовими послугами. Із зростанням вимог туристів і прагненням готелів розширити комплексність обслуговування, послуги розміщення доповнюються такими, що пов’язані з харчуванням і продажем напоїв. Це дає підстави розглядати готельне господарство у двох напрямках діяльності, а саме: в широкому та вузькому його розуміннях. У першому випадку готелі пропонують дві основні групи послуг – розміщення та харчування, а в другому – тільки розміщення.

Готельний комфорт виступає як головний критерій класифікації підприємств гостинності. Комфортність готелю охоплює широке коло чинників – від розміру номера, його санітарно-гігієнічних умов, якості ліжка, звукоізоляції, наявності туалету і ванної до асортименту послуг і рівня обслуговування подорожуючих.

На етапі проектування та будівництва споруди готелю найбільш важливими є так звані “статичні” показники комфорту, а саме: архітектурно-планувальні особливості будівлі; функціональний склад і площі приміщень, їхнє технічне оснащення; процентне співвідношення номерів із повним (ванна чи душ, умивальник, унітаз) і неповним (унітаз, умивальник) санітарним вузлом; наявність таких приміщень, як, наприклад, покритий басейн, сауна тощо. “Статичні” показники залишаються практично незмінними константами. Без їхньої зміни неможливо кардинально змінити рівень комфорту.

На етапі експлуатації готелю вступають у дію “динамічні” показники комфорту: якісна характеристика устаткування номерів, асортимент і якість послуг, кваліфікація персоналу. Вони значно легше піддаються вдосконаленню. Але підвищити клас готелю за рахунок “динамічних” показників можна лише в тому разі, якщо це дозволяє будівельний стандарт.

Зарахування готелю до певного класу здійснюється за вищезгаданими групами показників комфорту. Поряд зі “статичними” враховуються “динамічні” показники. Сумісне використання цих чинників комфорту при класифікації готелів пояснюється тим, що кількісні показники матеріально-технічної бази підприємств гостинності без належного рівня сервісу не відображають правильної картини фактичного якісного стандарту готелю.

Існують класифікації офіційні та неофіційні. Перші встановлюються і контролюються офіційними державно-адміністративними органами і є, як правило, обов’язковими для всіх готельних підприємств. У ряді країн поряд з офіційними класифікаціями існують також довільні (неофіційні), які застосовуються готельними ланцюгами, автомобільними клубами, путівними виданнями тощо. Наприклад, відомий американський путівник “Мобіл Травел Гайд” установив класифікацію від 1 до 5 зірок, яка охоплювала у 1984 р. 20 тис. підприємств готельного та ресторанного господарств у 4 тис. міст США і Канади.

Сьогодні у світі діють близько тридцяти різних систем класифікації готелів. Навіть в окремих країнах система визначення рівня комфорту підприємств гостинності далека від однозначності. Спроби створити єдину всесвітню класифікацію готелів, що робилися Міжнародною Готельною Асоціацією, Міжнародним Союзом офіційних туристичних організацій, а пізніше Всесвітньою туристичною організацією, не мали успіху.

Всі існуючі у світі національні системи класифікації підприємств гостинності можна об’єднати у дві основні групи:

- європейська система, в основі якої лежить французька національна система;

- індійська система, заснована на бальній оцінці.

Французька національна система передбачає розподіл готелів на 5 категорій “зірок” від “1” до “4” і “4 зірки-люкс”, що звичайно називається “5 зірок”. Основними критеріями категоризації готелів є обладнання та площа номерів, елементи комфорту, асортимент послуг і кваліфікація персоналу. Розмір готелю практично не впливає на його класність (табл. 3.1.) [ 6 ].




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 33 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав