Читайте также:
|
|
Соціальні системи – це ті системи, які об’єднують людей на підставі спільних цілей діяльності та інтересів.
Ознаки соціальних систем:
1. Конкретна загальна мета всієї сукупності елементів.
1. Підпорядкування завдань кожного елемента загальній меті системи.
2. Усвідомлення і узгодження кожним елементом своїх задач для досягнення спільної мети діяльності.
3. Виконання кожним елементом функцій, які витікають із загальної мети.
4. Взаємодія між елементами в процесі досягнення спільної мети.
5. Наявність органу управління.
6. Обов’язковість зв’язків між оточуючими системами та системами вищого порядку.
Вимоги до структурних елементів:
1. Вони повинні впливати на результативність системи, досягнення мети.
2. Вони повинні пов’язуватись із системою за допомогою певних логічних та функціональних зв’язків.
3. Вони повинні пояснювати “поведінку” системи.
4. Вони повинні взаємодіяти із іншими елементами системи, або входити до підсистем.
5. Вони повинні розвиватись в межах системи.
6. Вони повинні бути самокерованими та керованими.
Властивості систем:
- Цілісність (внутрішня єдність усіх компонентів системи).
- Сумісність (або несумісність) з іншими системами.
- Стабільність (стійкість зворотного зв’язку).
- Адаптація (пристосування до оточуючого середовища).
- Здатність до самовдосконалення.
Характеристики великих систем (за А.Большаковим)[5]
1 .Неаддитивність означає, що ефективність діяльності системи коливається у часі, не завжди дорівнює алгебраїчній сумі ефектів частин, які до неї входять.
2.Емерджентність означає неспівпадання цілей організації та цілей її складових систем.
3.Синергічність означає одно направленість дій, інтеграцію зусиль в системі, що призводить до збільшення результативності діяльності.
4.Мультплікативність буває позитивною та негативною і означає керовані дії або стихійні процеси, спрямовані на збільшення ефективності системи.
Реконструкція системи (+) – ускладнення організаційної структури(-) – удосконалення управлінського апарату (+) – бюрократичні зволікання (-).
5.Стійкість (стабільність) забезпечується ускладненням або спрощенням організаційної системи.
6.Адаптивність означає здатність пристосовуватись до нових умов зовнішнього середовища.
7.Централізованість (керованість) означає управління із певного центру, коли усі складові системи керуються цими командами.
8.Відокремленість означає прагнення системи до ізольованості, автономності.
9.Сумісність слід розуміти як взаємо пристосування частин системи.
10.Встановлення зворотного зв’язку означає те, що інформація, ресурси з виходу системи після аналітичної обробки знову попадають на вхід цієї ж системи.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |