Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Матеріальні стимули рятування на морі суден і вантажів.

Читайте также:
  1. B. Стимулирует моторику пищеварительного тракта.
  2. C) Методы стимулирования поведения деятельности
  3. VI. Продажи. Стимулирование сбыта
  4. Анализ системы мотивации и стимулирования деятельности персонала в современных организациях
  5. Все управление сводится, в конечном счете, к стимулированию других людей
  6. Выбор средств стимулирования сбыта.
  7. И СТИМУЛИРОВАНИЕ ПЕРСОНАЛА
  8. Класифікація вантажів. Методи дослідження вантажів
  9. Комплекс стимулирования
  10. Материальное стимулирование

Розмір винагороди визначається угодою сторін, а за відсутності угоди - судом, господарським судом або Морською арбітражною комісією. Будь-яка угода про рятування, що була укладена в момент і під впливом небезпеки, може бути на вимогу однієї з сторін визнана недійсною або змінена в судовому порядку, якщо буде визнано, що умови угоди є несправедливими. Розмір винагороди може бути зменшено або у винагороді може бути відмовлено, якщо рятівник з власної вини спричинив необхідність рятування або вчинив крадіжку, привласнив майно або вчинив інші протиправні дії.

Винагорода встановлюється з метою заохочення рятувальних операцій з урахуванням таких критеріїв (незалежно від порядку, в якому вони викладені): 1) врятована вартість судна та іншого майна; 2) майстерність і зусилля рятівника у відверненні або зменшенні шкоди навколишньому природному середовищу; 3) ступінь успіху, досягнутого рятівником; 4) характер і ступінь небезпеки; 5) майстерність і зусилля рятівника у рятуванні судна, іншого майна, людей; 6) затрачений рятівником час, понесені ним витрати і збитки; 7) ризик відповідальності та інший ризик, на які наражався рятівник або його обладнання; 8) швидкість надання послуг; 9) наявність і використання суден або іншого обладнання, призначених для рятувальних операцій; 10) стан готовності та ефективність обладнання рятівника і його вартість. Встановлена винагорода виплачується всіма особами, заінтересованими в судні та іншому майні, пропорційно їх відповідній врятованій вартості. У разі виплати винагороди однією з цих осіб вона має право регресу до інших заінтересованих осіб у розмірі їх відповідних часток.

Винагорода, за винятком будь-яких відсотків і відшкодовуваних судових або арбітражних витрат, що можуть підлягати сплаті у зв’язку з цим, не може перевищувати врятованої вартості судна та іншого майна.

Розподіл винагороди між рятівниками провадиться за їх угодою, а за відсутності угоди - в судовому порядку на підставі критеріїв, зазначених у статті 333 цього Кодексу.

Розподіл винагороди між судновласником, членами екіпажу та іншими особами, які брали участь у рятувальній операції, провадиться з урахуванням особистого вкладу кожного в досягнення позитивних результатів рятування за взаємною угодою заінтересованих сторін, а за відсутності угоди - згідно з рішенням суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії України. Правила частини першої цієї статті не застосовуються до розподілу винагороди за здійснення рятувальної операції суднами, для яких такі операції є професійною діяльністю.

Виплата винагороди за рятування провадиться у тій валюті, в якій вона одержана.

Якщо рятівник здійснив рятувальні операції стосовно судна, що само по собі або його вантаж становило загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу, і не набув при цьому права на винагороду, то він має право на одержання від власника цього судна спеціальної компенсації, еквівалентної його витратам, яка може бути збільшена максимально на 30 відсотків понесених рятівником витрат. Проте якщо суд, господарський суд або Морська арбітражна комісія, врахувавши відповідні критерії, зазначені у статті 333 цього Кодексу, буде вважати справедливим і розумним збільшити в подальшому таку спеціальну компенсацію, то це збільшення не може перевищувати 100 відсотків понесених рятівником витрат.

7. Право на винагороду за рятування на морі.

Будь-яка з корисним результатом дія щодо рятування судна, що наразилося на небезпеку, вантажів та інших предметів, що знаходяться на ньому, а також щодо збереження фрахту і плати за перевезення пасажирів і багажу або іншого майна, так само як і навколишнього природного середовища дає право на отримання певної винагороди.

 


Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 6 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.011 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав