Читайте также:
|
|
с 29.12. по 31.12.2014 г.
с 9.01. по 27.01.2015 г.
Дисциплина | Экзамен | Ф.И.О. | |||
Дата | Время | Ауд. | преподавателя | ||
1. | Тепл. и атом. станции | 30.12 | 10.00 | К2 218 | доц. Николаев В.Г. |
2. | Теория т.с.в. | 16.01 | 9.00 | Проф. Маслобоев В.А. | |
3. | Метр. и физ.-техн. изм. | 23.01 | 9.00 | К2 314 | ст.пр. Бойкова С.И. |
4. | Теор. физика | 27.01 | 9.00 | Доц. Пашин А.Б. |
Начало II семестра 2.02.2015 г.
Ассимиляция по звонкости / глухости
При стечении двух звонких согласных на конце слова или в положении перед глухим согласным морфемы происходит оглушение звонких согласных.
вдрызг [вдрыск], визг [в'иск], гроздь [грос'т']
озвончение глухих согласных
анекдот [ан'игд`от] асбест [азб'`ест] афганец [авг`ан'ьц] вокзал [вагз`ал]
Озвончается глухой согласный предлога или приставки перед начальным звонким согласным корня.
с берега [зб'`ер'ьга] с гитарой [зг'ит`аръj] отбежать [адб'иж`ат'] сберечь [зб'ир`еч']
Упрощение в группе согласных:
безвозмездный [б'ьзвазм'`езнъj] здн - зн
звёздный [зв'`ознъj]
допоздна [дъпазн`а]
отщепнуть [ач'ш':ипн`ут']
отщебетать [ач'ш':ьб'ит`ат']
баптистский [бапт'`ис:к'ьj] стск – т не спроизносится с: к
журналистский [журнал'`ис:к'ьj]
марксистский [маркс'`ис:к'ьj]
сверстник [св'`ерс'н'ьк] стн - сн
буревестник [бур'ив'`ес'н'ьк]
лестница [л'`ес'н'ьца]
завистливый [зав'`исл'ьвъj] стл - сл
жалостливый [ж`алъсл'ьвъj]
несчастливый [н'иш':`асл'ьвъj]
ирландцы [ирл`анцы] Звук [д] утрачивается в сочетаниях ндц, рдц и рдч (сердчишко [с'ирч'`ишка]).
сердце [с'`ерцъ]
сердцевед [с'ьрцыв'`ет]
детский [д'`ецк'ьj])
клиентский [кл'иj`енцск'ьj]
голландский - [гал`анцск'ьj] и [гал`анск'ьj]
гренландский - [гр'инл`анцск'ьj] и [гр'инл`анск'ьj]
ирландский - [ирл`анцск'ьj] и [ирл`анск'ьj]
доносчик [дан`ош:'ьк]
брусчатка [бруш':`атка]
несчастье [н'иш': `ас'т'jь]
бесчеловечный [б'ьш'ч'ьлав`еч'нъj]
грузчик [гр`уш':ьк]
без четверти [б'иш'ч'`етв'ьрт'ь]
исчезнуть - [иш'ч'`езнут'] и [иш':`езнут']
разжечь [раж: `еч']
разжевать [ръж:ыв`ат']
езжу - [j`еж:у] и [j`еж':у]
визжание - [в'иж: `ан'ьь] и [ в'иж': `ан'ьь]
допоздна [дъпазн`а]
звездный [зв'`ознъj]
безвозмездный [б'ьзвазм'`езнъj]
забраться - [забр`аца]
отца [ац:`а].
Тема: Загальна характеристика поняття як форми мислення. Структура поняття
1. Загальна характеристика поняття як форми мислення.
2. Види понять. Логічна характеристика понять.
3. Типи відношень між поняттями.
4. Операції з поняттями:
4.1. Обмеження й узагальнення понять;
4.2. Операція поділу понять. Правила поділу понять;
4.3. Додавання, множення і віднімання понять (точніше - їх обсягів); 4.4 Операція визначення поняття, Правила визначення понять.
1. Різноманітність предметів і явищ об'єктивного світу в сукупності їхніх властивостей, ознак, якостей, а також їхня специфіка відображається у формі понять. Будь-яке поняття виступає у двох проявах: як форма мислення і як форма пізнання, результат пізнавального процесу.
У гносеологічному (пізнавальному) відношенні усі поняття є відображенням об'єктивного світу в мисленні людини, тобто "суб'єктивними образами об'єктивного світу"; у логічному відношенні вони є абстракціями та ідеалізаціями.
Поняття як форма мислення і як форма пізнання знаходяться у необхідному взаємозв'язку, що створює певну систему. Система понять це така сукупність абстракцій та ідеалізацій, які органічно взаємопов'язані між собою і знаходяться в певних взаємовідношеннях. Об'єктивною основою системи понять є процес відображення предметів і явищ об'єктивного світу в їхньому нерозривному взаємозв'язку і взаємовпливу. Головна особливість будь-якої науки полягає у системному пізнанні природних і соціальних явищ та процесів, а також відображенні результатів пізнання у системі понять.
Поняття - це форма мислення, що відображає предмети та явища об'єктивного світу в їх суттєвих і специфічних ознаках, а також зв'язки і відношення між предметами та явищами.
Поняття, як і інші форми думки, нерозривно пов'язане з мовою. Мовною формою виразу понять є слова і словосполучення (загальні імена, терміни, речення). Одні і ті ж поняття мажуть мати різні мовні форми виразу. Смисл пов'язує слово з відповідним предметом, і слово виступає як безпосередній представник цього предмета, несучи в собі певне значення. Оскільки поняття поза словом не існує, може скластися думка, ніби вони перебувають у винятково жорсткому взаємозв'язку, навіть у відношенні тотожності. Проте поняття і слово відрізняються за своєю природою (слово матеріальне, а понятгя ідеальне), і зв'язок між ними певною мірою умовний. Про це свідчить і те, що одні й ті самі поняття в різних національних мовах позначаються різними словами; і наявність таких явищ, як омонімія та синонімія; і те, що одне поняття нерідко виражається не одним словом, а цілим словосполученням.
Поняття розкриває зміст слів, що його виражають, і тому воно не тотожне слову. Нетотожність слова (терміна) і поняття виявляється і в тому, що термін залишається той же самий, а поняття, яке відображає предмет, змінюється, тобто змінюється зміст, смисл мовного виразу.
Кожний предмет чи явище володіє множиною ознак, властивостей, які в процесі практичної діяльності суб'єкт пізнає і фіксує за допомогою слів і словосполучень. Усі ознаки, властивості, якості, об'єктивно притаманні предметам і явищам, поділяють на суттєві і несуттєві, головні і похідні, необхідні і випадкові, специфічні та іи.
Структура будь-якого поняття складається з двох основних компонентів: зміст та обсяг. Зміст поняття - це сукупність суттєвих ознак предметів, на підставі яких предмети узагальнюються і виділяються в класи. Під ознакою розуміють як властивості предметів, так і відношення між ними. З'ясуємо, що являють собою суттєві ознаки предметів.
Усі ознаки в логіці поділяють на: відмітні і невідмітні. Відмітні ознаки — це ознаки, які притаманні тільки одному предмету й відрізняють його від усіх інших предметів. (Наприклад, відмітною ознакою трикутника є те, що сума його кутів дорівнює. 180° градусам). Невідмітні ознаки - це ознаки, які притаманні не лише предмету, що досліджується, а й іншим предметам. (Наприклад, наявність сторін, кутів буде- невідмітною ознакою для трикутника (як для геометричної фігури).
Серед множини відмітних ознак виділяють клас суттєвих ознак. Суттєві ознаки - це ознаки, які визначають якісну специфіку предмета, що досліджується, його сутність. Наприклад, зміст поняття «грабіж» складають такі суттєві ознаки: 1) відкрите; 2) викрадання; 3) чужого майна.
Сутгєві ознаки можуть бути: родовими чи видовими. Родові суттєві ознаки - це ознаки такого класу предметів, у якому виділяється певний підклас. Видові суттєві ознаки -це ознаки, на підставі яких виділяють підкласи в межах класу. Наприклад, родовою суттєвою ознакою поняття «студент» буде «людина, що навчається», а видовою суттєвою ознакою -«навчатися у вищому навчальному закладі».
Зазначимо, що не всі відмітні ознаки є суттєвими, хоча кожна суттєва ознака є відмітною. Наприклад, наявність у людини м'якої мочки вуха буде хоча і відмітною (бо жодна інша жива істота не має такої властивості), але не суттєвою ознакою людини. Навряд чи за допомогою такої ознаки можна зафіксувати сутність людини.
Похідними називають ознаки, які зумовлені основними, суттєвими ознаками і які неодмінно притаманні предметам. Випадковими для даного предмета чи сукупності предметів називають ознаки, які зумовлені зовнішніми факторами і які можуть бути, а можуть і не бути притаманні предмету.
Другою складовою частиною структури поняття € його обсяг.
Обсяг поняття - це клас предметів, які виділяються і узагальнюються в понятті. Кожному з цих предметів притаманні ознаки, що складають зміст поняття. Наприклад, обсягом поняття «крадіжка» є всі злочини, яким притаманні суттєві ознаки цього поняття: 1) таємне; 2) викрадання; 3) чужого майна.
Предмети, що входять до обсягу поняття, називаються елементами обсягу поняття.
Предмет, сутність якого являє собою сукупність певних ознак символічно (формально) можна позначити так: А (а, б, в, г, д,.. п], де "А" - певний предмет чи множина предметів, "а, б, в, г. д,.. п" сукупність ознак.
Вивчення об'єкта і вирізнення окремих ознак з їх загальної сукупності, що притаманні цьому об'єкту думки, здійснюється на підставі методів аналізу та абстрагування. У процесі свого об'єктивного розвитку предмети, явища можуть втрачати одні ознаки, набувати нові, що відповідно, відображається у створенні нових понять, які фіксують ці зміни. Наприклад, «Київ» є елементом обсягу поняття «місто»;«Київський національний університет імені Тараса Шевченка»є елементом обсягу поняття «університет».
Для того, щоб визначити, чи є той чи інший одиничний предмет елементом обсягу певного поняття, необхідно перевірити, чи належать йому всі суттєві ознаки, що складають зміст цього понятгя. Якщо у нього відсутня хоча б одна суттєва ознака, то цей одиничний предмет не можна визнати елементом обсягу такого поняття.
Окрім елементів обсягу, в логіці також виділяються частини обсягу (або підкласи) поняття. Частини обсягу поняття (або його підкласи) - це будь-які сукупності елементів його обсягу, які виділяють на підставі специфічних (тобто несуттєвих) ознак, що не входять до змісту цього поняття.
Розглянемо, наприклад, поняття «конституція». Його змістом будуть виступати такі ознаки: «бути І) основним; 2) законом держави», оскільки саме ці ознаки є суттєвими для множини предметів, що є конституціями. Обсягом цього понятгя буде клас всіх конституцій. Елементами обсягу будуть конституції окремих держав: України, Росії, Франції, Сполучених Штатів Америки тощо. Частинами обсягу можуть бути конституції європейських країн, країн Північної Америки, Азії тощо. Ці підкласи виділяють на підставі специфічної ознаки, що не входить до змісту поняття «конституція», а саме - ознаки географічного місце розташування держав. Якщо ж ми оберемо іншу специфічну ознаку, наприклад, час прийняття конституції, то отримаємо інший ряд підкласів: конституції, що прийняті у XIX ст., XX ст. тощо.
Прийнято вважати, що відношення між обсягом і змістом поняття регулюється законом, який отримав назву «закон оберненого відношення між обсягом і змістом поняття». Цей закон уперше був сформульований у XVII ст. у логіці Пор-Рояля.
Його сутність така: чим ширший зміст поняття, тим вужчий його обсяг, і навпаки. Точніше, якщо зміст одного поняття є ширшим, ніж зміст іншого поняття, то обсяг першого поняття є вужчим, ніж обсяг другого поняття. Зазначимо, що в законі оберненого відношення йдеться про відношення між обсягам і змістом таких понять, які мають один і той самий рід.
Проілюструємо дію зазначеного закону. Зміст поняття «студент» визначається ознакою «навчатись у вищому навчальному закладі». Його обсяг складає клас всіх людей, які навчаються у вузах. Збільшимо зміст цього поняття (введемо нову ознаку): «навчатись на юридичному факультеті». Таке збільшення змісту спричинить появу поняття з меншим обсягом («студент-юрист»), оскільки буде матися на увазі лише клас студентів, які навчаються на юридичному факультеті.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |