Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ДИПЛОМАТИЧНА СЛУЖБА ТА ЇЇ СПЕЦИФІКА

Читайте также:
  1. Государственная PR-служба
  2. Государственная противопожарная служба: функции, виды деятельности, права, структура
  3. Государственная служба и кадровая политика
  4. Государственная служба: понятие, виды, правовое регулирование.
  5. Гражданская служба.
  6. Державна метрологічна служба
  7. ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  8. ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  9. ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
  10. ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

Дипломатична служба України — це професійна діяльність громадян України, спрямована на практичну реалізацію зов­нішньої політики України, захист національних інтересів Ук­раїни у сфері міжнародних відносин, а також прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном.

Дипломатичний працівник є державним службовцем, який виконує дипломатичні або консульські функції в Україні чи за кордоном та має відповідний дипломатичний ранг.

Відносини, що виникають у зв’язку з проходженням дипло­ма нічної служби, регулюються Конституцією, законами "Про дипломатичну службу", "Про державну службу", КЗпП, Кон­сульським статутом України, затв. Указом Президента України від 2 квітня 1994 р. № 127/94, та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Основними завданнями дипломатичної служби є:

¾ забезпечення національних інтересів і безпеки України шляхом підтримання мирного і взаємовигідного співробітниц­тва з членами міжнародного співтовариства за загальновизна­ними принципами і нормами міжнародного права;

¾ проведення зовнішньополітичного курсу України, спря­мованого на розвиток політичних, економічних, гуманітарних, наукових, інших зв’язків з іншими державами, міжнародними організаціями;

¾ захист прав та інтересів громадян і юридичних осіб України за кордоном;

¾ сприяння забезпеченню стабільності міжнародного стано­вища України, піднесенню її міжнародного авторитету, поши­ренню у світі образу України як надійного і передбачуваного партнера;

¾ забезпечення дипломатичними засобами та методами захисту суверенітету, безпеки, територіальної цілісності та не­порушності кордонів України, її політичних, торговельно-економічних та інших інтересів;

¾ координація діяльності інших органів виконавчої влади щодо забезпечення проведення єдиного зовнішньополітичного курсу України;

¾ вивчення політичного та економічного становища у світі, зовнішньої та внутрішньої політики іноземних держав, діяль­ності міжнародних організацій;

¾ забезпечення органів державної влади України інформа­цією, необхідною для здійснення ефективної зовнішньої та внутрішньої політики;

¾ здійснення інших завдань відповідно до законодавства України.


Система органів дипломатичної служби:

1) Міністерство закордонних справ України (центральний орган виконавчої влади, який забезпечує проведення зовнішньої політики держави і координацію діяльності у сфері зовнішніх зносин України);

2) представництва Міністерства закордонних справ України на території України (утворюються в регіонах, де є іноземні консульські установи чи представництва міжнародних органі­зацій);

3) закордонні дипломатичні установи України (дипломатич­ні представництва та консульські установи України за кордоном є постійно діючими установами України, основними завдан­нями яких є представництво України в державі перебування та підтримання офіційних міждержавних відносин, захист інте­ресів України, прав та інтересів її громадян і юридичних осіб за кордоном; постійні представництва України при міжнародних організаціях є постійно діючими установами України за кордо­ном, основним завданням яких є представництво України при міжнародних організаціях, підтримання з такими міжнарод­ними організаціями офіційних відносин та захист інтересів України за кордоном).

У системі органів дипломатичної служби України можуть утворюватися спеціальні місії, а також делегації на сесії між­народних організацій, статус, завдання та функції яких залежно від рівня місії визначаються Президентом України або Міністром закордонних справ України.

Дипломатичними працівниками можуть бути громадяни України, які мають відповідну фахову вищу освіту, необхідні професійні та ділові якості, володіють державною та іноземни­ми мовами і за станом здоров’я можуть бути направлені у довготермінове відрядження.

Прийняття на дипломатичну службу здійснюється на кон­курсній основі, крім випадків, коли призначення на диплома­тичні посади здійснює Президент України. Президент України призначає: Міністра закордонних справ України (за поданням Прем’єр-міністра України) та Надзвичайного і Повноважного Посла України, Постійного представника України при міжна­родній організації, Представника України при міжнародній орга­нізації (за поданням Міністра закордонних справ України). Призначення на інші дипломатичні посади та звільнення з цих посад здійснюються відповідно до законодавства. Порядок проведення конкурсу для прийняття на дипломатичну службу визначається Кабінетом Міністрів України.

При прийнятті на дипломатичну службу може встановлю­ватися строк випробування до 6 місяців для перевірки профе­сійного рівня і ділових якостей особи. З метою набуття прак­тичного досвіду, перевірки професійного рівня і ділових якостей осіб, які претендують на посаду в системі органів диплома­тичної служби, може проводитися стажування терміном до 2 місяців із збереженням заробітної плати за основним місцем роботи.

Для дипломатичних працівників, які працюють у закордон­них дипломатичних установах України, встановлюються такі посади: Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постій­ний представник України при міжнародній організації, Пред­ставник України при міжнародній організації, Генеральний консул України, Радник-посланник, заступник Постійного представника України при міжнародній організації, заступник Представника України при міжнародній організації, Генераль­ний консул України — завідувач консульського відділу, радник, консул, перший секретар, віце-консул, другий секретар, третій секретар, аташе.

Однією із особливостей проходження дипломатичної служби є ротація дипломатичних працівників.

Ротація — це планове заміщення працівників дипломатич­ної служби у закордонних дипломатичних установах України в порядку, визначеному Міністерством закордонних справ України.

Працівники дипломатичної служби підлягають ротації і направляються у довготермінове відрядження з урахуванням їхньої професійної підготовки, спеціалізації та досвіду роботи, а також службової необхідності. Перед направленням у довго­термінове відрядження працівники дипломатичної служби проходять необхідне стажування. Довготермінове відрядження дипломатичних працівників триває, як правило, до 4 років у державах з нормальними кліматичними умовами та стабільною політичною ситуацією і до 3 років у державах з важкими кліматичними умовами або складною політичною ситуацією. Працівники дипломатичної служби після закінчення поперед­нього довготермінового відрядження направляються у наступне довготермінове відрядження, як правило не раніше ніж через 2 роки.

Після закінчення довготермінового відрядження працівни­кам дипломатичної служби надається попередня посада або посада не нижча тієї, яку обіймав працівник у довготермі­новому відрядженні, а в разі неможливості надання такої по­сади — рівноцінна їй посада в системі органів дипломатичної служби.




Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 40 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав