|
Читайте также: |
1. Білуха М.Т. Курс аудиту – К.: Вища школа – Знання, 1998.-573.
2. Бутинець Ф.Ф., Б.Ф. Усач, Виговська Н.Г., Петренко Н.І. Аудит і ревізія підприємницької діяльності. Навчальний посібник. - Житомир: ПП. „Рута”, 2001. 416 с.
3. Гончарук Я.А. Рудницький В.С. Аудит: Навчальний посібник: - Львів: Світ, 2001.-296 с.
4. Давидов Г.М. Аудит: Навчальний посібник 3-е видання Знання, 2002. – 363 с.
5. Загородній А.Г. та інш. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник.- Львів: Видавництво Національного університету 2003.-364 с.
6. Кулаковська Л.П. Піча Ю.В, Основи аудиту: Навчальний посібник. - К: Каравела; Львів.: Новий світ. – 2000.- 504 с.
1. Принципи ведення обліку та відображення у фінансовій звітності запасів у бухгалтерському обліку регламентується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».
Запаси – це предмети праці, які:
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.
Відповідно до П(с)БО9 «Запаси», запаси включають:
- сировину, основні і допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб.
- незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів і, виробі та незакінчених технологічних процесів;
- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актам;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
- малоцінні та швидкозношуванні предмети, що використовуються протягом не більше одного року;
Матеріальні затрати становлять 57-68% собівартості продукції. Від достовірності та об’єктивності відображення в бухгалтерському обліку й звітності операцій із виробничими запасами залежить правильність визначення основних показників, які характеризують результати господарської діяльності та реальний фінансовий стан підприємства (залишки оборотних коштів, темпи їх обігу, собівартість, прибуток, рентабельність).
Метою аудиту виробничих запасів є встановлення законності, достовірності та доцільності операцій з матеріалами, правильності їх відображення в обліку.
Завданням аудитора полягає в тому, щоб виявити та попередити появу порушень.
Основним завданням аудиту виробничих запасів є перевірка:
- наявності товарно-матеріальних запасів на складах та їх зберігання;
- своєчасності відображення в обліку операцій з матеріальними цінностями;
- законності та повноти оформлення й відображення в обліку надходження і вибуття матеріальних цінностей;
- забезпеченні внутрішнього контролю виробничих запасів при їх транспортуванні;
- додержання підприємством встановлених норм списання;
- систематичної переоцінки та уцінки проведення індексації запасів та відображення їх у обліку.
Об’єктами аудиту виробничих запасів є:
- прийом матеріальних запасів за кількісною і якісною ознакою;
- збереження одержаних запасів у коморах;
- норми витрат на виробництво;
- псування товарно-матеріальних цінностей; МШП;
- дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
Джерелами інформації для проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей є:
- доручення – документ, який видає підприємство лише власним працівникам на одержання товарно-матеріальних цінностей, де мають бути перелічені всі цінності, які потрібно отримати;
- прибутковий ордер, оформлення якого здійснюється матеріально відповідальною особою для оприбуткування всіх матеріалів, що надійшли на склад підприємства;
- лімітно - забірна картка - оформляється зі складу на виробництво, виписується на кожний вид запасів і в кінці місяця на підставі лімітно – забірних карток підраховується кількість та сума відпущених матеріалів за місяць;
- накладна – вимога – накладна на відпуск матеріалів на сторону. Складається у разі відпуску цінностей зі складу, при внутрішньому переміщенні та надходженні на склад матеріалів від розбору тимчасових споруд, від ліквідації основних засобів;
- товарно-транспортна накладна – супровідний матеріали документ, на основі якого здійснюється оприбуткування;
- прибуткові касові ордери;
- акти про прийняття матеріалів;
- податкові накладні;
- звіти матеріально-відповідальних осіб;
- дані синтетичного і аналітичного обліку за рахунками 20 «Виробничі запаси», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» та інші документи в яких відображається облік матеріальних цінностей.
- баланс підприємства (форма 1).
Основними законодавчими та нормативними документами, що регулюють в Україні операції з виробничими запасами є:
1. Закон України „ Про податок на додану вартість від 03.04.97 р. (зі змінами і доповненнями).
2. Закон України „ Про оподаткування прибутку підприємств”
3. Інструкцію про інвентаризацію основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.
4. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, грошових коштів та розрахунків.
5. П(С)БО 9 „ Запаси”.
6. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій та інші.
2. На підготовчому етапі аудиторської перевірки матеріальних цінностей аудитор повинен також визначити строки виконання плану.
Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства аудитор повинен перевірити проведені процедури з матеріальними цінностями.
Для перевірки обліку руху матеріальних цінностей, в першу чергу аудитор ознайомлюється з організацією складського господарства і контрольно-пропускною системою на підприємстві.
Під час перевірки матеріальних цінностей на складі аудитор, перш за все, з’ясовує:
- чи ведуться завідуючим складу в картках складського обліку записи щодо прийняття і відпуску матеріальних цінностей;
- чи відповідає встановленим принципам метод обліку матеріальних цінностей, що використовується на підприємстві;
Аудит матеріальних цінностей доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації, яку проводять згідно з укладеним договором з аудиторською фірмою або силами і коштами підприємства-замовника. Суть аудиторської перевірки зводиться до того, наскільки правильно вона проводилась, як відображені її результати обліку.
Під час організація і проведення Інвентаризації слід керуватися Інструкцією з Інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів. Для проведення Інвентаризації призначають робочу комісію у складі не менше трьох осіб за обов’язковою участю МВО. Перед початком інвентаризації МВО складає звіт і дає розписку про те, що до початку проведення інвентаризації всі документи здані до бухгалтерії і неоприбуткованих та не списаних матеріальних цінностей на складі немає.
До початку інвентаризації в картках складського обліку повинні бути відображені всі операції з руху матеріальних цінностей: за кожним з цих виведені залишки на день інвентаризації; первинні документи з руху запасів необхідно здати до бухгалтерії для їх бухгалтерської обробки.
Наявність цінностей визначається підрахунком, зважуванням, обліком залежно від одиниць вимірювання. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує результати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалтерію для складання порівняльної відомості.
На підставі порівняльної відомості оформляють результати інвентаризації.
Якщо при інвентаризації виявлені нестачі від розкрадання, знищення матеріальних цінностей, то згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 116 відшкодовують збитки за формулою:
Рз = [(БА – А) х Іінф + Азб +ПДВ] х2
де Рз – розмір збитків, грн.;
Бв – балансова вартість яка складається із залишкової вартості і зносу;
А – амортизаційні відрахування;
І інф – загальний індекс інфляції, що визначається щомісячно Державним комітетом зі статистики;
Азб – розмір акцизного збору;
ПДВ – розмір ПДВ.
Необхідно пам’ятати, що згідно Порядку 116 КМУ здійснюється відшкодування збитків, нанесених підприємству, а залишок коштів перераховується до державного бюджету. У випадку, якщо винні особи в нестачі крадіжках не встановлені, або відшкодуванні їх відмовлено судом, або при інвентаризації виявлені надлишки товарно-матеріальних цінностей, їх суми відносяться на результати фінансово-господарської діяльності підприємства.
Результати інвентаризації по встановленим нестачам, лишкам, втратам від псування майна підприємства повинні відображатися у протоколі інвентаризаційної комісії та затверджені керівником підприємства у п’ятиденний термін.
Затверджені результати перевірки цінностей відображаються у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому проведена інвентаризація.
Правильна організація інвентаризаційної роботи, своєчасне і якісне відображення її результатів має велике значення для покращення загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.
Результати інвентаризації майна на складах бухгалтер відображає на підставі порівняльних відомостей.
Порядок відображення результатів інвентаризації наведено в табл..1
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 92 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |