Читайте также:
|
Методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства визначаються П(С)БО 16 „Витрати”.
Облік витрат на виробництво і реалізацію продукції базується на складанні первинної документації, в якій відображаються всі операції із виробництва і випуску продукції, робіт, послуг.
Здійснюючи перевірку, необхідно керуватися ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”. Згідно якого собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат і наднормативних виробничих витрат.
Затрати, які утворюють собівартість продукції складаються з таких елементів:
- матеріальні витрати;
- витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- змінні загально виробничі витрати та постійні розподілені загально виробничі витрати
Під час перевірки необхідно звернути особливу увагу на матеріальні затрати:
- правильність оцінки матеріальних цінностей, які внесені в собівартість продукції(робіт, послуг);
- чи мають місце факти списання на собівартість затрат, які не належать до матеріальних цінностей, а випадки списання на виробничі рахунки вартості податку на додану вартість;
- чи були випадки віднесення на затрати основної діяльності вартості матеріалів, використаних на будівництво, ремонт, модернізацію основних фондів більше, ніж встановлено законодавством; підприємство має право протягом звітного періоду віднести до витрат будь-які витрати, пов»язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станови на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують загальну суму, збільшують балансову вартість основних фондів пропорційно сукупній балансовій вартості таких основних фондів:
- чи правильно оцінені і списані повернені відходи. Повернені відходи оцінюються за ціною можливого використання;
- чи обґрунтовано вимогою в собівартість продукції внести витрати на оплату брокерських послуг, на виплату комісійних винагород посередницьким організаціям;
- чи правильно відображено в обліку затрати на тару і упаковку. При цьому необхідно пом»ятати про те, що якщо вартість тари входить у ціну матеріальних цінностей, то фактичну собівартість матеріалів необхідно зменшити на вартість тари. Якщо вартість тари оплачується покупцем вище ціни матеріальних цінностей, то вона вноситься в затрати на її придбання;
- чи правильно списана нестача і втрати в межах норм природних збитків;
- чи правильно віднесена на затрати сума безнадійної заборгованості, строк позовної давності яких минув.
Не вносяться у собівартість продукції: витрати на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг і відпочинку; придбання, реконструкцію, будівництво, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів.
Під час перевірки затрат на оплату праці необхідно керуватися вимогами Інструкції про склад фонду заробітної плати і виплат соціального характеру, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». При цьому необхідно звернути увагу на те, чи є на підприємстві накази, положення про порядок виплати премій, матеріальної допомоги, витрат на оплату авторських винагород та інше. У випадку їх відсутності суми цих виплат не повинні належати до собівартості продукції.
Необхідно пам’ятати, що до складу витрат підприємства належать суми зборів на обов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового соціального страхування фізичних осіб.
Не вносяться до складу витрат добровільні внески до пенсійного рахунку працівника, що відкритий у межах пенсійних планів.
Під пенсійним планом розуміють порядок управління та розміщення накопичених пенсійних внесків.
Під час перевірки амортизації основних фондів необхідно встановити правильність нарахування амортизації.
Необхідно пвм»ятати, що нарахуванню амортизації, внесення її в собівартість підлягають ті основні фонди, які використовуються для власного виробничого використання.
Собівартість реалізованої продукції складається з виробничої собівартості продукції, яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загально виробничих витрат та понаднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції належить: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; загально виробничі витрати.
За умов ринкової економіки перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції, встановлюються самим підприємством.
Для перевірки правильності визначення фактичної собівартості сировини і матеріалів аудитору необхідно дослідити первинні документи постачальника (накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні), у яких зареєстровано ціну, зокрема націнки (надбавки), транспортні та інші видатки, пов’язані з придбанням матеріалів. Товарно-транспортні документи зіставляються з даними бухгалтерського обліку (книгою обліку надходження вантажів, журналом-ордером,0 відомістю), у яких показано кількість отриманих матеріалів за їхньою вартістю. Затрати на сировину і матеріали перевіряються шляхом визначення правильності застосування технічно обґрунтованих норм їх витрачання.
Таким чином, під час ревізії витрат діяльності важливо перевірити фактичну собівартість окремих видів продукції за калькуляційними статтями витрат.
Дата добавления: 2014-12-19; просмотров: 142 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |