Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Загальна характеристика організаційно-розпорядчих методів менеджменту та їх класифікація

Методи менеджменту реалізують у межах системи виробничих відносин між працівниками трудового колективу. Ця система охоплює економічні, соціальні, психологічні та організаційні відносини. Втіленням організаційних відносин є вертикальні та горизонтальні зв'яз­ки працівників як реалізація їх зацікавленості у спільній праці.

Кожний працівник має певні обов'язки, права, відпо­відальність, які формуються в процесі здійснення функції менеджменту «організування». її виконання здійсню­ється за допомогою організаційно-розпорядчих методів.

Організаційно-розпорядчі методи менеджменту — система важе­лів та регуляторів, яку використовують для організування певної по­ведінки й діяльності індивідів, груп працівників і трудових колекти­вів організацій.

Належні до цієї групи методи тісно пов'язані з еконо­мічними, оскільки спрямовані на вирішення єдиних зав­дань для досягнення цілей господарської діяльності. В ос­нові їх розмежування — механізм дії та форма вияву в процесі управління.

На практиці організаційно-розпорядчі методи переду­ють економічним, оскільки спочатку організаційно фор­мують об'єкт управління та структуру управління ним. У процесі функціонування господарської системи економіч­ні методи управління реалізуються у формі організацій­но-розпорядчого впливу суб'єкта управління на об'єкт (по­станови, накази, розпорядження і т. п.). Синтезоване ви­користання методів, що належать до обох груп, забезпечує ефективний вплив керуючої системи на керовану.

Основою організаційно-розпорядчих методів є такі люд­ські індивідуальні і групові риси, як почуття обов'язку, відповідальності, дисципліни та усвідомлення ймовірнос­ті адміністративного покарання. Вони зумовлені сутністю менеджменту, особливостями і властивими йому взаємо­відносинами і є стрижнем управлінського впливу, специ­фічним управлінським явищем.

Організаційно-розпорядчі методи управління застосо­вують за будь-якої системи господарювання. Вони опредмечують управлінський вплив і спонукають до конкрет­них дій виконавців. Особливе значення має добір і засто­сування їх у період становлення ринкової економіки, що передбачає формування (регламентування діяльності) но­вих структур управління, визначення раціонального спів­відношення між групами методів менеджменту та напря­мів його оптимізації.

Організаційні відносини у системі реалізують через за­стосування в менеджменті організаційно-розпорядчих ме­тодів, які ще називають адміністративними. Однак поняття «організаційно-розпорядчі методи» ширше, оскільки ад­міністративні методи ґрунтуються на застосуванні норма­тивних актів (постанов, наказів, інструкцій органів влади і управління), а організаційно-розпорядчі — охоплюють весь зміст організаційної складової механізму менеджменту.

Організаційно-розпорядчі методи менеджменту слід зас­тосовувати з урахуванням вимог економічних законів, інак­ше вони можуть перетворитися на адміністративні, бюрок­ратичні, волюнтаристські, суб'єктивні методи впливу. До особливостей організаційно-розпорядчих методів належать:

— прямий вплив на об'єкт управління;

— обов'язковість і однозначність виконання актів управління: вказівок, розпоряджень, постанов та інших адміністративних рішень вищих органів менеджменту для підпорядкованих об'єктів;

— відповідальність за невиконання вказівок і розпо­ряджень.

Акти управління, які здійснюють управлінські пра­цівники, поділяють на нормативні та індивідуальні. Нор­мативні акти управління не мають конкретного адреса­та. Вони містять загальні норми дій щодо певних умов і орієнтовані на тривалий період. До них належать зразки статутів, положення про господарюючі суб'єкти та їх під­розділи, посадові інструкції, норми і нормативи витрат, матеріалів, праці, стандарти та ін. Індивідуальні акти управління адресують конкретним об'єктам управління. До них належать накази, постанови, розпорядження, цир­куляри, вказівки, резолюції.

Організаційно-розпорядчі методи менеджменту кла­сифікують за різними ознаками. Найважливі­шою є класифікація, в основі якої специфіка важелів ор­ганізаційного впливу (норм, інструкцій, дисциплінарних вимог, відповідальності, повноважень та ін.). Об'єднуючи їх за роллю в процесі менеджменту, можна виокремити дві підгрупи організаційно-розпорядчих методів менедж­менту: організаційно-стабілізуючі і розпорядчі. Організа­ційно-стабілізуючі методи є основними. їх зміст полягає у встановленні складу елементів системи і стійких органі­заційних зв'язків між ними шляхом закріплення певних обов'язків за системою загалом та її окремими ланками. Розпорядчі методи відображають поточне використання організаційних зв'язків, їх часткове коригування при зміні умов роботи. Основою розпорядчих методів є повноваження та обов'язки.

Обидві підгрупи організаційно-розпорядчих методів ме­неджменту при використанні взаємодоповнюються. Крім того, вони взаємозамінні, що визначає особливості управ­ління певним типом організації або організаційної діяль­ності в процесі менеджменту.

Кожний рівень менеджменту має свої особливості ор­ганізаційного впливу і використовує найефективніші. Від­повідно, організаційно-розпорядчі методи менеджменту класифікують за джерелами впливу, виокремлюючи спо­соби організаційного впливу вищого, середнього та низо­вого рівнів системи менеджменту. На вищому та серед­ньому рівнях переважають регламентуючі та нормативні методи організаційного впливу, на низовому — розпоряд­чі методи, які регулюють та підтримують повсякденну ви­робничо-господарську діяльність.

Диференціація методів організаційного впливу за рів­нями системи менеджменту закономірна, оскільки ві­дображає обсяг повноважень керівників певного рангу, юридичне становище рівня менеджменту, його специ­фіку та функціональний зміст на певному щаблі мене­джменту.

Обґрунтована диференціація організаційно-розпоряд­чих методів за рівнями системи менеджменту сприяє най доцільнішому використанню організаційних відносин у соціотехноекономічній системі. І навпаки, застосування організаційно-розпорядчих методів менеджменту, що не відповідають щаблю менеджменту в ієрархії управлінсь­кої структури, спричиняє зриви, порушення ритму вироб­ничо-господарських процесів. Таким, наприклад, було намагання сконцентрувати на вищих щаблях управлін­ня за адміністративно-командної системи розпорядниць­ку діяльність із поточного регулювання діяльності орга­нізацій.

Організаційно-розпорядчі методи менеджменту класи­фікують також за спрямованістю на суб'єкт і об'єкт управ­ління. Відомо, що специфіка певної підсистеми визначає специфіку організаційного впливу на неї. У процесі орга­нізації діяльності суб'єкта менеджменту важливими є ре­гламентуючі акти, відповідно до яких вони діють, вико­ристовуючи права, повноваження та виконуючи певні обо­в'язки в загальній системі управління.

Трудова діяльність людей як об'єкта управлінського впливу потребує застосування розпорядчих актів у формі економічного, соціального та інших видів впливу.

Отже, організаційно-розпорядчі методи менеджмен­ту зумовлюються сутністю менеджменту, його особливо­стями, властивими йому взаємовідносинами і є стриж­нем управлінського впливу, специфічним управлінським явищем.