Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кореляційний зв'язок та функціональна залежність у правовій статистиці.

Всі явища та процеси, що існують в природі та суспільстві, взаємопов'язані, тому вивчення взаємозв'язків та причинних залежностей є одним з найважливіших завдань статистики. Причинна залежність є головною формою закономірних зв'язків, проте причина сама по собі ще не визначає повною мірою наслідок; останній залежить також від умов, в яких діє причина. Умови і причини являють собою фактори.

Таким чином, одним з найбільш загальних законів об'єктивного світу є закон зв'язку і залежності між явищами суспільного життя. Ці явища найбільш складні, оскільки вони формуються під дією багаточисельних, різноманітних і взаємозв'язаних чинників:

- Усі явища суспільного життя існують не ізольовано, вони органічно зв'язані між собою, залежать
одні від одних і знаходяться в постійному русі і розвитку.

- Розкриваючи взаємозв'язки і взаємозалежності між явищами можна пізнати їх суть і закони
розвитку. Тому вивчення взаємозв'язків є основним завданням всякого статистичного аналізу.

- Суспільні явища або окремі їх ознаки, які впливають на інші і обумовлюють їх зміну називаються
факторними, а суспільні явища або окремі їх ознаки, які змінюються під впливом факторних, називаються
результативними.

За характером залежності явищ розрізняють функціональні і кореляційні зв'язки.

1. Функціональним називається зв'язок, при якому певному значенню факторної ознаки завжди
відповідає одне значення результативної ознаки. Функціональні зв'язки характеризуються певною
відповідністю між причиною і наслідком.

2. Кореляційним називається зв'язок, при якому кожному значенню факторної ознаки, відповідає
декілька значень результативної ознаки. В кореляційних зв'язках між причиною і наслідком немає повної
відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення.

За напрямом розрізняють зв'язки прямі і обернені.

а) Прямий зв'язок - це такий зв'язок, коли із зростанням факторної ознаки, результативна також
зростає.

б) При оберненому зв'язку із збільшенням факторної ознаки результативна зменшується або, навпаки,
із зменшенням факторної ознаки, результативна зростає.

За формою зв'язок ділиться на прямолінійний і криволінійний.

- При прямолінійній кореляційній залежності рівним змінним середніх значень факторної ознаки
відповідають приблизно рівні зміни середніх значень результативної ознаки.

- При криволінійній кореляційній залежності рівним змінним середніх значень факторної ознаки
відповідають нерівні зміни середніх значень результативної ознаки.

Статистичне вивчення взаємозв'язків розв'язує наступні завдання:

а) визначаються форми зв'язку;

б) вимірюється тіснота (сила) зв'язку;

в) виявляється вплив окремих чинників на результативну ознаку.


Зв'язки і залежності суспільних явищ вивчаються різними методами, які дають уявлення про їх наявність і характер. До цих методів відносять: балансовий метод, метод порівняння паралельних рядів, графічний метод, метод аналітичних групувань, індексний метод; кореляційно-регресійний аналіз та ін.

Зв'язки між явищами та їх ознаками бувають різні. Вони відрізняються за характером, напрямком, щільністю, аналітичним вираженням, числом взаємодіючих факторів та ін. У філософській літературі зазначається, що існує близько 32 видів різноманітних взаємозв'язків.

За кількістю факторів, що розглядаються розрізняють парний (якщо характеризується зв'язок двох ознак) та множинний, або богатофакторний зв'язок (якщо вивчаються більш ніж дві змінні).

За силою розрізняють слабкий та сильний зв'язок. Ця характеристика виражається конкретними величинами.

В найбільш загальному вигляді завдання статистики в галузі вивчення взаємозалежностей складається в кількісній оцінці їх наявності та напрямку, а також в характеристиці сили та форми впливу одних факторів на інші. Для його вирішення застосовують методи кореляційного та регресійного аналізу.

Завдання кореляційного аналізу полягають в вимірі щільності зв'язку між ознаками, визначенні невідомих причинних зв'язків і в оцінці факторів, що мають найбільший вплив на результативну ознаку.

Регресійний аналіз має на меті встановлення форми залежності, визначення функції регресії, використання рівняння для оцінки невідомих значень залежної змінної.

За характером залежності між явищами є два види зв'язку:

1) функціональний (повний) зв'язок;

2) кореляційний (неповний) зв'язок.

При функціональному зв'язку повна відповідність між причиною (факторною ознакою) і наслідком (результативною ознакою), тобто величина результативної ознаки цілком визначається однією або кількома факторними ознаками. Функціональний зв'язок найчастіше зустрічається в природних науках: математиці, фізиці, астрономії тощо. Він виражається точною математичною формулою, яка може бути використана у будь-якому випадку для явища, що розглядається. Так площа кола (результативна ознака) прямо пропорційна радіусу (факторній ознаці). Прикладами функціональної залежності результативної ознаки від декількох факторних ознак можуть бути: залежність току від напруги і опору; залежність площі трикутника від величини його сторін.

Функціональна залежність проявляється з однаковою силою у всіх одиницях сукупності незалежно від зміни інших ознак даного явища. Так, встановлена залежність площі кола від квадрата радіуса буде проявлятися всюди: і при обчисленні площі кола диска для метання в спортивних змаганнях, і при характеристиці площі кола майдану міста чи села та ін. Отже, якщо встановлена функціональна залежність на базі одиничного дослідження, то нею можна користуватися у всіх аналогічних випадках.

Функціональна залежність має місце і в суспільних явищах, але дуже рідко, і ці зв'язки одиничні, які відображають взаємозв'язок тільки окремих сторін явищ. Наприклад, таким є зв'язок тарифної заробітної плати і відпрацьованого робітником робочого часу тощо. В правових явищах функціональна залежність, як правило, не зустрічається.


При кореляційному зв'язку між причиною і наслідком не має повної відповідності, а спостерігається лише певне співвідношення. Під впливом зміни багатьох факторних ознак (деякі з котрих можуть бути невідомі) змінюється середня величина результативної ознаки. Найбільше поширення кореляційні зв'язки мають серед суспільних явищ. Так, між рівнем продуктивності праці і енергоозброєнням праці на підприємствах однакової спеціалізації є певна відповідність, якщо мати на увазі значну кількість випадків. Але на рівень продуктивності праці впливають і такі фактори, як режим роботи на підприємстві, організація постачання, особисті якості виробничого персоналу та ін. Тому може бути так, що на підприємстві, де вище енергоозброєність, продуктивність праці може бути нижче, і навпаки. Це означає, що на рівень продуктивності праці істотно впливали інші фактори. Але якщо взяти достатньо велику кількість підприємств, то залежність між продуктивністю і енергоозброєністю праці стане чіткою. Кореляційна залежність існує між продуктивністю праці і собівартістю продукції - із зростанням продуктивності праці знижується собівартість продукції.

Або візьмемо обернену залежність між злочинністю і освітою осіб, що вчинили злочини. Така залежність є, але на рівень злочинності в різних напрямках діє багато інших факторів (вживання алкоголю, моральні якості особи, матеріально-побутові умови тощо). Тому в кожному конкретному випадку залежність між освітою і злочинністю може не проявитися і для виявлення такої неповної залежності треба взяти велику кількість явищ, які слід розглядати в сукупності. Подібним чином можна вивчати і залежність між злочинністю і рецидивом, між злочинністю і питомою вагою осіб, які вчинили злочини у складі групи по окремим видам злочинів.

У цивільно-правової статистиці можна вивчати: залежність між зростанням житлового будівництва і зниженням кількості судових справ відповідної категорії (справ, які виникали на ґрунті сімейно-побутових конфліктів); залежність між кількістю розлучень на 10 тисяч населення і умовами життя населення, між кількістю укладених шлюбів на 10 тисяч населення і соціально-демографічними показниками усього населення тощо.

Отже, наявність багатьох факторних ознак, ступінь впливу яких на результативну ознаку невідомий, виступає як одна з характерних особливостей кореляційних зв'язків. Кореляційний зв'язок між результативною ознакою і одиницею з певної кількості факторних ознак може проявитися лише в загальному, в середньому, при інших однакових умовах. Вплив факторів, які не є об'єктом дослідження, усувається шляхом заміни їх середніми показниками. Відповідно до закону великих чисел це досягається на підставі взаємопогашення відхилень ознак певних одиниць в тій чи інший бік від середньої при достатньо великій кількості одиниць, що вивчаються. Чим більша статистична сукупність, тим точніше встановлюване співвідношення виражає закономірність кореляційних зв'язків.

Слід звертати увагу і на те, що у складних взаємовідносинах може знаходитися і результативний фактор - в більш загальному виді він може виступати як фактор зміни інших ознак. Це потребує того, що результати кореляційного аналізу мають значення для даного виду зв'язку, а інтерпретація цих результатів вимагає побудови системи кореляційних зв'язків у більш загальному вигляді.

Але і на масовому статистичному матеріалі виявлені залежності не будуть носити повного, функціонального характеру. Вони певною мірою наближатимуться до функціонального зв'язку, але дія інших факторів, які не враховані дослідженням, призводить до того, що кореляційний зв'язок завжди буде


неповний. З цього випливає, що кореляційний зв'язок не виражається певною математичною формулою, він може бути виражений лише приблизно за допомогою аналітичних формул.

За напрямком зв'язку між явищами розрізняють зв'язки прямі та обернені. Якщо із збільшенням факторної ознаки є тенденція до зростання індивідуальних і середніх значень результативної ознаки, то це буде прямий зв'язок. Якщо із збільшенням факторної ознаки результативна ознака зменшується або, навпаки, із зменшенням факторної ознаки результативна ознака зростає, то це є обернений зв'язок. Наприклад, між пияцтвом і злочинністю є пряма залежність, а між освітою і злочинністю – обернена.

За кількістю взаємодіючих факторів зв'язки можуть бути однофакторні та багатофакторні. Однофакторні зв'язки - це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з однією факторною ознакою. Такий зв'язок називають парним. Багатофакторні зв'язки - це такі, при яких одна результативна ознака пов'язана з двома або більшою кількістю факторних ознак. У суспільних явищах найчастіше зустрічаються багатофакторні зв'язки. Так, на рішення розірвати шлюб впливають багато факторів; на здійснення автотранспортного злочину впливають різні фактори: природні умови, стан дороги, стан транспортних засобів, кваліфікація водія, додержання правил дорожнього руху водіями та іншими учасниками руху тощо.

За аналітичним вираженням розрізняють: прямолінійні (лінійні) та криволінійні (нелінійні) зв'язки. При прямолінійному зв'язку із зростанням факторної ознаки відбувається рівномірне зростання (або зменшення) результативної ознаки. Тому такий зв'язок і називають лінійним. При криволінійному зв'язку із зростанням факторної ознаки зростання (або зменшення) результативної ознаки відбувається нерівномірно, або напрямок зв'язку змінюється з прямого на обернений. Геометрично такий зв'язок позначається кривими лініями (гіперболою, параболою тощо).

При цьому слід мати на увазі, що лише функціональний зв'язок аналітичним рівнянням виражається точно, а кореляційний зв'язок-лише приблизно, за умови абстрагування від впливу всіх інших ознак. Тому на графіку матиме місце розкидання точок навколо лінії.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 244 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав