Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Засоби захисту в електроустановках.

Недостаточно только владеть методами аргументации, нужно еще владеть и тактикой аргументирования, которая заключается в искусстве применения отдельных приемов в каждом конкретном случае ведения деловых бесед. В соответствии с этим техника - это умение приводить логичные аргументы, а тактика - выбирать из них психологически действенные.

Если речь идет о длительных переговорах, то не следует сразу использовать все имеющиеся доводы. Приводя аргументы, нужно не спешить принимать решения. Каковы же основные положения тактики аргументирования?

1. Выбор техники аргументирования. В зависимости от особенностей партнеров выбираются различные методы аргументирования.

2. Устранение противоречий. Важно избегать обострений или конфронтации. Если же они произойдут, то нужно сразу же перестроиться и сгладить их, чтобы следующие вопросы можно было рассмотреть без конфликта, причем на профессиональной основе. Здесь существуют некоторые особенности:

– критические вопросы лучше рассматривать либо вначале, либо в конце фазы аргументации;

– по особо деликатным вопросам следует переговорить с партнером наедине до начала переговоров, так как с глазу на глаз можно достигнуть гораздо лучших результатов, чем в зале заседаний;

– в исключительно сложных ситуациях полезно сделать перерыв, а потом вновь вернуться к тому же вопросу.

3. Двусторонняя аргументация может применяться, когда вы указываете как на преимущества, так и на слабые стороны предлагаемого решения. В любом случае следует указывать на недостатки, о которых партнер мог бы узнать из других источников информации.

Односторонняя аргументация может применяться в тех случаях, когда партнер менее образован или у него уже сложилось свое мнение, или он открыто выражает позитивное отношение к вашей точке зрения.

4. Очередность перечисления преимуществ и недостатков. Решающее влияние на формирование позиции партнера оказывает начальная информация, т.е. во время аргументации сначала перечисляются преимущества, а потом недостатки. Обратная очередность, т.е. сначала перечисляются недостатки, а потом преимущества, неудобна тем, что партнер может прервать вас до того, как вы дойдете до преимуществ, и тогда его действительно будет трудно переубедить.

5. Персонификация аргументации. Необходимо сначала попытаться выявить позицию партнера и потом включить ее в вашу аргументацию или же, по крайней мере, не допустить, чтобы она противоречила вашим аргументам. Признав правоту или поддержав партнера, вы тем самым заставите его почувствовать себя обязанным вам. В результате он примет вашу аргументацию с меньшим сопротивлением.

В отношении любого убеждающего воздействия или выступления действуют 10 параметров, соблюдение которых делает это воздействие наиболее оптимальным.

1. Профессиональная компетентность. Высокая объективность, достоверность и глубина изложения.

2. Ясность. Увязка фактов и деталей, избегание двусмысленности, путаницы, недосказанности.

3. Наглядность. Максимальное использование наглядности, общеизвестных ассоциаций, минимум абстрактности при изложении мыслей.

4. Постоянная направленность. Во время беседы или обсуждения необходимо придерживаться определенного курса, цели или задачи и в какой-то мере ознакомить с ними собеседников.

5. Ритм. Необходимо повышать интенсивность деловой беседы по мере приближения к ее концу, при этом следует особое внимание уделять ключевым вопросам.

6. Повторение. Акцент на основных положениях и мыслях имеет большое значение для того, чтобы собеседник мог воспринять информацию.

7. Элемент внезапности. Представляет собой продуманную, но неожиданную и необычную для собеседника увязку деталей и фактов.

8. «Насыщенность» рассуждения. Необходимо, чтобы во время общения делались эмоциональные акценты, требующие от собеседника максимальной концентрации внимания, а также присутствовали фазы понижения эмоциональности, которые необходимы для передышки и закрепления мыслей и ассоциаций у собеседника.

9. Границы обсуждаемого вопроса. Вольтер как-то сказал: «Секрет быть скучным состоит в том, чтобы рассказывать все».

10. Определенная доза иронии и юмора. Это правило ведения деловой беседы полезно применять, когда нужно высказать не очень приятные для исполнителя соображения или же парировать его выпады.

Засоби захисту в електроустановках.

Засоби захисту в електроустановках поділяють на чотири групи:

– засоби індивідуального захисту (ЗІЗ);

– електрозахисті засоби (ЕЗЗ);

– контрольно-сигнальні прилади;

– захисні пристосування.

6.1 В ЕУ застосовуються такі ЗІЗ:

– Захисний одяг: технологічний, виробничий для зовнішніх робіт, ізолювальний (захист від кислот, розчинників, нафтопродуктів);

– захисні каски - для захисту голови;

– захисні окуляри - для захисту очей і обличчя;

– протигази і респіратори - для захисту органів дихання;

– рукавиці та рукавички - для захисту рук;

– боти, чоботи, черевики – для захисту ніг;

– запобіжні пояси та страхувальні канати (під час виконання робіт на висоті 1,3-5 м і верхолазних);

6.2 ЕЗЗ, які убезпечують працівника від безпосереднього соприкосновения зі струмовідними і струмопровідними частинами ЕУ. ЕЗЗ поділяються на основні та додаткові.

Основний ЕЗЗ – електроізолювальний засіб, ізоляція якого впродовж тривалого часу витримує робочу напругу ЕУ. Такі засоби використовують під час робіт на струмовідних частинах ЕУ, які перебувають під напругою.

Додатковий ЕЗЗ – електроізолювальний засіб, який призначено для захисту від напруг непрямого дотику і кроку.

До ЕЗЗ належать:

Діелектричні рукавички – це основний ЕЗЗ для ЕУ напругою до 1 кВ і додатковий – понад 1 кВ;

Діелектричне взуття – це додатковий ЕЗЗ у закритих ЕУ;

Екрануючий одяг – одяг для захисту від зовнішніх електромагнітних полів;

Діелектричний одяг – одяг для робіт в ЕУ, як знаходяться під напругою.

6.3 Контрольно-сигнальні прилади

Спеціальні вимірювальні прилади:

Ізолювальні штанги – це стрижень з пластмаси круглого чи квадратного перерізу певної довжини. Складається з трьох частин: верхньої (робочої, виконаної з металу), середньої (ізолювальної) і нижньої (рукоятка). Застосовують в ЕУ напругою до 500 кВ. За призначенням (і видом робочої частини) штанги поділяють на:

– оперативні – для виконання оперативних перемикань роз'єднувачів, відокремлювачів чи вимикачів з ручним приводом та встановлення деталей розрядників;

– вимірювальні – для визначення опору контактів та вимірювання розподілу напруги на ізоляторах гірлянди ПЛ;

– універсальні – для виконання різних монтажних робіт.

Ізолювальні кліщі використовують до робіт з плавкими вставками запобіжників і накладання муфт проводів в ЕУ напругою до 35 кВ включно.

Електровимірювальні кліщі призначені для вимірювання струму без розриву кола напругою до 10 кВ включно.

Покажчики напруги (контактні та безконтактні) призначено для встановлення наявності чи відсутності напруги, застосовують в ЕУ з напругою до 220 кВ включно.

Сигналізатори напруги призначено для попередження працівників про наближення до частин під напругою 6, 10, 20, 35 кВ. Кріпляться на касці або розміщуються у кишені куртки, виконуються у вигляді авторучок чи записників.

Пристрої для створення безпечних умов праці під час проведення випробувань і вимірювань в ЕУ (покажчики напруги для фазування, покажчики ушкодження кабелів та ін.).

6.4 Захисні пристосування. Це захисні переносні заземлення, ізолюючі підставки, плакати безпеки.

Наявність і стан усіх Е33 періодично перевіряють Випробування поділяють на електричні, механічні та часові:

– електричні випробування – це випробування ізоляції ЕЗЗ, яка має опір 10¹⁰…10¹³ Ом підвищеною напругою та визначення напруги пробою і межах 100…150 кВ;

– механічні випробування – це випробування міцності ЗІЗ (на розрив, прокол);

– часові випробування – це визначення часу спрацьовування покажчиків напруги або терміну захисної дії (часу, впродовж якого забезпечено захист від шкідливого фактору.

Випробування відбуваються: для штанг ізолювальних і кліщів що 24 місяця, для покажчиків напруги і штанг вимірювальних, взуття – 12 міс, діелектричного одягу і рукавиць – 6 міс, запобіжні пояси та страхувальні канати – після кожного використання.

Питання до самостійної роботи. Класифікація ЗІЗ. Характеристики основних видів ЗІЗ.

У виборі ЗІЗ потрібно враховувати конкретні умови праці, види шкід­ливих і небезпечних факторів, мікроклімат на робочому місці, а також індивідуальні антропометричні та фізіологічні особливості працівників. Тільки правильний вибір, щоденне використання відповідно до рівня забруднення, правильні умови зберігання та очищення ЗІЗ дають змогу забезпечити їхній максимальний захисний ефект.

ЗІЗ класифікуються за низкою ознак: призначенням, конструкцією, термінами використання та ін. Залежно від призначення ЗІЗ поділяють на 12 класів, залежно від конструкції класи поділяють на види та типи. ЗІЗ згідно з ГОСТ 12.4.011 мають таку структуру: ізолювальні і герметичні костюми; одяг спеціальний захисний; засоби захисту: органів дихання, ніг, рук, голови, очей, обличчя, від падіння, дерматологічні.

Засоби захисту голови: Каски захисні поділяють на три категорії:

– загального призначення (для будівельників, енергетиків, нафто­виків, газовиків і ін. професій);

– спеціального призначення (для шахтарів, зварників, лісорубів і ін. професій);

– пожежні і полегшені каски (каскетки), які не передбачають захист від предметів, що падають зверху.

Засоби захисту очей: Окуляри за захисними властивостями поділяють на дев’ять класів: захист від ультрафіолетових випромінювань: від механічних факторів впливу; від хімічних речовин; від термічних факторів; від електромагнітних факторів.

Засоби захисту обличчя: Щитки захисні лицьові.

Засоби захисту органів дихання: респіратори; протигази; апарати для дихання на стисненому повітрі; саморятівники шахтні ізолювальні.

Засоби захисту органів слуху: Протишумні навушники. Протишумні шоломи. Протишумні вкладиші.

Засоби захисту рук

Рукавиці та рукавички для захисту:

• від механічного впливу;

• від підвищених температур;

• від кислот і лугів;

• від нафти та нафтопродуктів;

• від вібрацій;

• від електричної напруги.

Одяг захисний:

від промислових забруднень;

технологічний одяг;

ізолювальний одяг для захисту від кислот, лугів, органічних розчинників, нафти і нафтопродуктів;

води;

від біологічних шкідливих чинників;

герметичний одяг.

Одяг спеціальний захисний:

від знижених температур;

від підвищених температур;

від радіоактивних забруднень, рентгенівських випромінювань;

від електричного струму, електромагнітних полів.

Засоби захисту ніг

Взуття спеціальне шкіряне;

Взуття спеціальне гумове;

Взуття спеціальне з полімерних матеріалів;

Взуття діелектричне.

Засоби для роботи на висоті: пояси.

Засоби дерматологічні захисні: пасти і розчини очищувальні.