Читайте также:
|
Так, слідом за революцією в економічних відносинах відбувалася соціальна революція, а потім і революція політична, яка завершилася виникненням держави.
СТРУКТУРА ОРГАНІВ ВЛАДИ:
1. Народні збори - це найважливіший орган влади, в якому брали участь тільки чоловіки від 20 років, громадяни Афін. Скликалися раз на місяць, а потім 4 рази на місяць. Розглядали питання щодо внутрішньої та зовнішньої безпеки, були найвищою судовою інстанцією.
2. Буле (Рада – 500). Своєрідний уряд країни. Попередньо заслуховувала і обговорювала усі питання, які виносилися на обговорення Народних зборів. Без рішення Ради-500 збори не могли прийняти жодного закону, постанови. Мала широкі повноваження у фінансовій сфері. Відала випуском грошей, наглядала за військом, флотом. Здійснювала дипломатичні відносини з іншими державами. Піклувалася про храми, громадські будівлі, влаштовувала свята.
3. Службові особи.
4. Колегія архонтів.
5. Колегія стратегів.
6. Геліея (суд присяжних) складався із 6 тис. осіб чоловіків, громадян Афін від 30 років. В кожній із 10 філ було по 600 суддів (500 основних, 100 запасних). Геліея контролювала діяльність службових осіб, могла змінити законопроект, який вже прийнятий Народними зборами. Це був суд найвищої інстанції.
7. Ареопаг.
Протокол відвіданого заняття від 15 листопада 2014 року
Лекція: Історія України устудентів спеціальності «Системний аналіз», «Міжнародна економіка», «Міжнародний бізнес», «Туризм».
Тема: Україна між двома війнами
Викладач Подгайко Марія Костянтинівна
1. Усі спеціальності, котрі були на лекції достатньо сильні за рівнем знань з історії.
2. Тема лекції: Україна між двома війнами. Ця тема займає важливе місце в навчальному процесі. При вивченні даної теми можна зрозуміти особливості розвитку такої країни як Україна.
3. Ступінь складності – якщо оцінювати за 5 бальною шкалою, то це буде 3 бала. Студенти орієнтовані на знання своєї фахової спеціальності.
4. Дидактичні цілі: освітня – розглянути процеси, які відбувались в Україні; розвиваюча – формувати навички встановлювати причинно – наслідкові зв’язки, розрізняти привід і причину історичних явищ, характеризувати історичних діячів; виховна – виховувати в студентів інтерес до минулого.
5. Студенти в більшості засвоїли новий матеріал та ефективно попрацювали на лекції.
6. Лекція.
7. Етапи лекції.
| Дидактичне завдання етапу | Зміст діяльності викладача | Умови отримання позитивного результату | Показники виконання дидактичного завдання |
| 1. Організаційний момент | |||
| Підготовка студентів до початку роботи. | Вітання. Перевірка психологічного стану груп. Перевірка наявності конспектів. | Позитивний психологічний настрій. | Повна готовність студентів до роботи. |
| 2. Актуалізація опорних знань з попередньої теми | |||
| Перевірка знань більшості учнів з попередньої теми | Опитування учнів у ході лекції. Визначення термінів, встановлення хронологічних меж. | Чіткі питання.. | Всі студенти відповіли на питання. |
| 3. Підготовка студентів до активного сприйняття, навчально-пізнавальної діяльності | |||
| Підготовка до роботи Мотивація студентів.. | Повідомлення теми, мети, зв’язку теми з попереднім матеріалом. Мотивація вивчення нового матеріалу та показ його практичного застосування. | Цікава мотиваційна частина на основі аргументів та фактів. | Студенти завжди активні. |
| 4. Сприйняття та засвоєння змісту навчального матеріалу | |||
| Сформувати в студентів розуміння особливостей розвитку України між двома війнами. Дати визначення термінам та охарактеризувати причинно-наслідкові зв’язки. | Використання різних методів та прийомів навчання (проблемна лекція, використання термінології). Діалог вчителя та учнів. | Порівняння сучасних і тодішніх умов життя. Надання основного змісту навчального матеріалу. | Студенти відповідають на завдання. |
| 5. Первинна перевірка розуміння змісту навчального матеріалу | |||
| Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. | Невеличке опитування студентів за основними пунктами навчального матеріалу. | Завдяки чітким та нескладним питанням. | Повторення складних термінів та понять. |
| 6. Актуалізація та закріплення нового матеріалу | |||
| Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. | Індивідуальне та колективне опитування. | Робота з конспектом | Студенти відповідають на питання. |
| 7. Підведення підсумків лекції | |||
| Засвоїти систему понять. | Узагальнення і систематичний висновок з теми. | Викладач поставив питання на початку лекції дає відповідь на нього – конкретну, просту за побудовою речення. | Студенти висловлюють власні думки з теми. |
| 8. Інформація щодо домашнього завдання | |||
| Завдання Вивчити новий матеріал. Повторити попередні теми. | Інструктаж по виконанню | Пояснення завдань. | З домашнім завданням впорались всі. |
8. Структура лекції відповідала поставленій меті та завданням.
9. Викладач головний акцент робив на особливості розвитку саме цієї країни.
10. Викладач використовував різноманітні форми організації навчальної діяльності - фронтальну, колективну, індивідуальну.
11. Контроль за рівнем засвоєння матеріалу був організований за допомогою проблемних питань. Студенти аналізували матеріал та узагальнювали його.
12. Викладач наголошував на важливих фактам.
13. Викладач використовував карту.
14. Викладач достатньо цікаво та жваво подавав матеріал, що позитивно вплинуло на психологічну атмосферу студентів.
15. Викладач постійно співпрацювала з студентами на лекції,, використовуючи для цього цікаві ситуації та проводила приклад з сучасністю.
16. Студенти конспектували важливі дати, поняття, події.
17. Студенти зовсім не перевантажувалися на лекції.
18. Викладач підготовила студентів до вивчення наступного матеріалу.
19. Викладач реалізував всі поставлені перед ним завдання. Учні завжди продуктивно та ефективно працювали.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 103 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |