Читайте также:
|
Під обмеженням дозвілля і встановленням особливих вимог до поведінки неповнолітнього розуміється наступне:
Тривалість застосування цього заходу виховного характеру визначає суд окремо щодо кожного конкретного випадку.
З урахуванням даних про особу неповнолітнього та характеру вчиненого діяння суд визначає, які види дозвілля обмежити, які заборонити, які обов'язки слід покласти.
На практиці цей захід виховного впливу застосовується на декілька місяців.
Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, що їх заміняють (усиновителі, опікуни та піклувальники) можлива лише за наявності даних про те, що вказані особи здатні позитивно впливати на неповнолітнього, здійснювати контроль за ним та запобігати вчиненню нових злочинів.
Неприпустимо застосовувати цей захід щодо батьків, які позбавлені батьківських прав чи не здатні позитивно впливати на неповнолітнього через свою поведінку.
Також суд має отримати їх згоду на це, поприте, що прямо в законодавстві це не передбачено.
Строк нагляду суд встановлює з урахуванням обставин справи та мети виправлення. Як правило, нагляд має здійснюватись не менше одного року, оскільки менший термін є неефективним; при цьому строк має бути не довше досягнення особою повноліття.
Законом не визначені вимоги до особи, під нагляд якої віддається неповнолітній, але, як і в кримінальному законодавстві, це має бути повнолітня особа, яка здатна позитивно впливати на порушника та має реальну можливість здійснювати цей вплив.
92. Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності допускається лише тоді, коли завдання, які стоять перед КК, можуть бути досягнуті і без застосування найбільш суворих кримінально-правових заходів.
КК передбачає два види звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності:
1.Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру;
2.Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
Дане звільнення відноситься до виключної компетенції суду і є його правом, а не обов’язком.
Застосування примусових заходів виховного характеру до двох категорій осіб:
1) неповнолітнього, який вчинив злочин (особи, яка у віці від 14 до 18 років вчинила злочин).
Може мати місце за наявності одночасно трьох умов:
а) неповнолітній вчинив злочин вперше (якщо: особа, яка його вчинила, раніше не вчинила жодного злочину;
б) це злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості (злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м’яке покарання.
в) виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання (мають бути встановлені й оцінені дані, які характеризують особу до і після вчинення нею злочину: поведінка, ставлення до праці, розкаяння у вчиненому.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 35 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |