Читайте также:
|
Навчальна діяльність – це процес взаємодії вчителя з учнем з метою передачі соціокультурного досвіду.
Соціокультурний досвід – (на відміну від життєвого) – це, насамперед, володіння мовою та знаковими системами (буквами, цифрами), знання про функції предметів, засоби обробки інформації та ін.
Специфічні ознаки навчальної діяльності:
– спрямованість не лише на засвоєння учнем знань, умінь та навичок (ЗУНів), але й на оволодіння ним узагальненими засобами навчальних дій – навичками обробки будь-якої інформації, вивчення будь-якого навчального предмету (аналіз, класифікація, систематизація матеріалу);
– усвідомленість та цілеспрямованість процесу передачі та засвоєння знань і умінь;
– поступовий перехід навчальних дій контролю і оцінки у дії самоконтролю і самооцінки;
– вплив на рівень розвитку суб’єктів навчальної діяльності, що викликає якісні зміни їх пізнавальних процесів і особистісних якостей.
Навчальна діяльність як взаємодія вчителя та учня має два боки: навчання і учіння.
Навчання – це професійна діяльність вчителя, спрямована на передачу учням ЗУНів (викладання). Інше значення поняття «навчання» – це спонтанний процес засвоєння людиною знань, що триває протягом всього життя.
Учіння – це навчальні дії учня, спрямовані на засвоєння ЗУНів та узагальнених засобів роботи з інформацією.
Коли говорять про учіння в ширшому смислі, використовують поняття “научіння”.
Научіння – це процес і результат набуття людиною чи твариною життєвого досвіду.
Життєвий досвід – (на відміну від соціокультурного) – уміння поводитися в певних життєвих ситуаціях, реагувати на них; сукупність переживань та спогадів (а не лише ЗУНи).
Види научіння:
1) Загальні для людини і тварин:
а) научіння за механізмом імпринтінгу, тобто швидкого, майже автоматичного пристосування організму до конкретних умов життя; імпринтінг забезпечується наявністю вроджених форм поведінки, пов’язаних з безумовними рефлексами (новонароджене каченя починає слідувати за будь-яким об’єктом, що рухається, який першим попадає в коло його зору; малюк при доторканні одразу стискує долоню);
б) умовно-рефлекторне научіння – виникнення нових форми поведінки на первісно нейтральний (тобто умовний) стимул в результаті його багаторазового сполучення з біологічно значущим (безумовним) стимулом (наприклад, поєднання годування собаки з певним звуком, після якого даний звук викликатиме у звіра виділення слини);
в) оперантне научіння – пошук правильної форми поведінки шляхом “спроб та помилок”, відбір з усіх виникаючих реакцій саме тих, що призводять до найкращого результату (так людина підбирає потрібного ключа до дверей).
2) Види научіння, властиві в основному людини:
а) вікарне научіння – наслідування оточуючим (маленька доня наслідує матір, одягаючись в її сукню);
б) вербальне научіння – набуття досвіду за допомогою мови (з розмов, телепередач).
Поняття “научіння” та “навчальна діяльність” порівнюють за такими показниками:
| НАУЧІННЯ | НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ |
| – може відбуватися стихійно; | – завжди є організованим процесом; |
| – триває протягом всього життя; | – здійснюється протягом певного терміну у спеціальних умовах (школа, вуз); |
| – може відбуватися на несвідомому рівні; | – завжди є свідомим процесом; |
| – в елементарних формах властиве вже немовляті; | – здатність до навчальної діяльності формується з 4-5 років; |
| – може мати розмовну побутову форму. | – відбувається в науковій формі з використанням термінів. |
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 317 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |