Читайте также:
|
|
Самооцінка дитини починає формуватися ще в утробі матері,між майбутньою матір'ю та малюком виникає емоційний зв'язок, та ще ненароджений малвідчуваєває переживання матері, бажаність свого появлення.Тому дуже важливо,у у якому психологічному кліматі винашуеться дитина.
Чи бажана ця дитина?Любовь,з якою мама винашує своє чадо,та думки,пов'язані з його появою, оказує важливий вплив на розвиваючуюся психіку плода,на так називаєму кліткову пам'ять,формуя основні якості особи,котрі зберігаються протягом усього життя.
Але ситуації бувають різні:майбутні матері часто нервують переймаючись вийдуть чи заміж за батька дитини.Бувають сітуації,коли мужчина взагалі отказується від батьківства і жінка находиться у відчаї.Про яку гармонію можно казати у такому випадку?Природно,цей негатив передається малюку,котрий не відчуває.Дитина на безусвідомлюванному рівні починає розуміти:якщо про мене бобре дбають я хороший,якщо про дитину забули(не погудували своєчасно,він довго плаче,мама рідко уділяє йому увагу)в нього виникає почуття,що він поганий та непотрібний.
Пізніше,приблизно з двух років,самооцінка починає диференціюватися:"Коли я голодний я злий, а ситий добрий" або "Так, я погано малюю,але я добре танцюю".
Здесь силу набирає стиль виховання прийнятий у родині.Заохочення (поцілуї,обійми, подарунки),підтримуючи та закріпляючи конкретну поведінку,працюють на формування позитивної оцінки себе,а наказання та ігноруванняна спробу знайти захочуваємий варіант і негативну оцінку себе у теперешнему.Якщо виховання грішить одноманіттям не сприяючи розрізненню типів поведінки і дитина отримує тільки похвали,щоб не зробила,ця неадекватність переходить у неадекватну самооцінку.
Також у житті дитини вижливу роль грають слова.Те що говорять батьки,проекція їх бажань та надій на дитину.На цьому етапі дитяча самооцінка залежить від батьків(сімейної виховальної політики).
У дітей також єприродні характеристики,які не можна змінити. Наприклад:У людей, як правило, володарів сильної нервової системи та черезмірної активності- самооцінка завишена,та критика на самооцінці не сказується.
Часто буває, що ці риси "передаються у спадок":тоді скільки батькі не б'ються, виростає хто-то дивовижно на них схожий.А буває, що у сильних егергійних батьків народжується ніжна,чуттєва дитина,котра совсім не схожа на них:батьки чекають,що вона буде кричати,битися,непріривно щось робити-а дитина читає собі у кутку книжку.Чи навпаки у астенічних тендітних батьків дитя виявляється крупним та активним,гучним, пригнічує їх кожним своїм кроком.Важливо враховувати і подібності батьків та дітей.
Прийнято вважати, що висока самооцінка-добре,а низька- погано.Але говорять також,що наші недоліки-продовження наших достоїнств.Оптимізм,впевненість,активність та ініціативність людиниз високою самооцінкою можуть обернутися низькою самокритичністю,агрисивністю,, зарозумілистю песимізм і невпевненість у своїх силах нерідко сприяють більший реалістичності у постановці завдань,увазі до помилок,чуйності щодо інших людей.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 107 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |