Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Грошово-кредитний мультиплікатор та вплив центрального і комерційних банків на його рівень

Зв’язок між монетарною базою (банківськими резервами) та масою грошей в обігу можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора (множника).

Грошовий мультиплікатор - це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу в результаті операцій на монетарному ринку.

m = *100,

де m – грошовий мультиплікатор;

MR – норма обов’язкових резервів.

Коефіцієнт грошового мультиплікатора означає, у скільки разів зростає ефективність грошової бази. Його величина є оберненою величиною норми обов’язкових резервів, а також співвідношенням між обсягами готівки і депозитів. Це свідчить про те, що із збільшенням резервної норми або при більш високому співвідношенні готівки відносно депозитів величина грошового мультиплікатора зменшуватиметься. Коефіцієнт показує максимальну кількість нових кредитних грошей яку може утворити кожна грошова одиниця наднормативних резервів величини MR. Ефект кредитного мультиплікатора:

∆М = Е * m= Е* * 100,

де ∆М – сума нових грошей;

Е – сума наднормативних резервів.

Фактичний рівень мультиплікатора, що склався на певний час:

mm = ,

де МО – маса готівки в обороті;

D – маса грошей на депозитах комерційних банків;

R – сума резервів комерційних банків (гроші на коррахунках та в касах банків).

4. Рівновага на грошовому ринку

Принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей. На рис. 3.1 по горизонтальній осі показано загальну кількість грошей, по вертикальній – номінальну процентну ставку. Пряма (М_s) характеризує пропозицію грошей, яка вважається більш сталою (екзогенною) величиною; попит на гроші - змінна величина - лінія (М_d).

Перетин ліній М_d і М_s у точці (Е) визначає не лише момент встановлення рівноваги монетарного ринку, а й показник рівноважної норми відсотка (r₀).

При жорсткій монетарній політиці центральний банк продає цінні папери і зменшує пропозицію грошей (рис. 3.2). Переміщення лінії М_s ліворуч означає, що за існуючої ставки (r₀), запас грошей не забезпечує потреби суб’єктів ринку в грошах, що спричиняє надлишковий попит на гроші. Суб’єкти ринку починають продавати свої активи і збільшувати запас грошей. Процентні ставки зростають доти, доки не досягнеться нова рівновага, як показано на рис. 3.2 у точці Е₁, за нової вищої процентної ставки (r₁).

При послабленні монетарної політики центральний банк скуповує на відкритому ринку цінні папери і тим самим збільшує пропозицію грошей, як показано на рис. 3.2, тоді лінія М_s переміститься вправо. Тепер у точці Е спостерігається надлишок пропозиції грошей. Нова рівновага буде досягнута в точці Е₂ за нижчої процентної ставки (r₂). Таке зниження рівня процентної ставки спонукає суб’єктів ринку тримати активи у грошовій формі, оскільки альтернативна форма розміщення грошей у цінні папери є менш привабливою.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може спричинятися зміною попиту на гроші. У разі збільшення реального обсягу виробництва або рівня цін попит на гроші збільшується. На рис. 3.3 лінія попиту переміщується праворуч вгору від М_d до М_d1, підвищуючи при цьому рівноважну процентну ставку до рівня (r₁). Протилежні випадки спостерігаються у випадку зменшення попиту на гроші через зниження цін або скорочення реального обсягу виробництва.