Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання ринкової економіки.

Читайте также:
  1. Quot;політика дешевих грошей".
  2. А). політика регулювання економіки державою; Б). світові економічні кризи; В) інтеграція УРСР в ЄЕС.
  3. Автоматизація оброблення інформації у податковій системі України
  4. Адміністративне стягнення – це міра відповідальності, примусовий захід державного впливу, що застосовується до особи за скоєння адміністративного правопорушення (проступок).
  5. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  6. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ
  7. Адміністративно-правове регулювання у галузі освіти і науки.
  8. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ
  9. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України у системі органів державної влади та його завдання.
  10. Антиінфляційна політика держави

1. Сутність та структура грошової системи

Грошова система - це встановлена державою форма організації грошового обігу в країні. Основними елементами грошової системи є:

- грошова одиниця;

- масштаб цін;

- емісійна система(установи, що випускають гроші і цінні папери та визначають порядок емісії);

- форми грошей (матеріалізована в певному типі загального еквівалента вартість, яка забезпечує стабільність обігу товарів і є стабільним платіжним засобом у готівковому обігу. Основні форми грошей: банківські білети, казначейські білети та розмінні монети. Суттєвою відмінністю видів грошових знаків є механізм їх емісії);

- валютний курс (співвідношення між грошовими одиницями різних країн, яке використовується для обміну валют під час здійснення валютних та інших економічних операцій. Виступає як ціна валюти однієї країни, виражена у валюті іншої країни);

- регламентація готівкового та безготівкового обігу (містить визначення сфер готівкових та безготівкових розрахунків і режиму використання грошей на рахунках, форми розрахунків, порядок платежів тощо).

2. Види грошових систем та їх еволюція

Еволюція грошових систем:

1. Історично система металевого обігу реалізувалась у формі біметалізму та монометалізму. При біметалізмі роль загального еквівалента законодавчо закріплялася за двома металами - золотом і сріблом. Виділяються три різновиди біметалізму:

- система паралельної валюти (співвідношення між золотими і срібними монетами встановлюється стихійно на ринковій основі);

- система подвійної валюти (таке співвідношення визначається державою);

- система «кульгаючої» валюти (один із видів монет карбується у закритому порядку).

Монометалізм – це грошова система, за якої тільки один вид металу виконує роль грошей. Різновидами монометалізму є:

- золотомонетний стандарт (безпосередній обіг золотих монет, а також вільний обмін грошових знаків (банкнот) на золото);

- золотозливковий стандарт (монети в обіг не випускались, але забезпечувався обмін банкнот на стандартні золоті злитки);

- золотодевізний стандарт (національні грошові одиниці обмінювалися на іноземну валюту (девізи), розмінну на золото).

2. Системи паперово-грошового обігу являють собою грошові системи, за яких обіг обслуговують грошові знаки (паперові або металеві), що не мають внутрішньої вартості. Для системи паперово-грошового обігу характерна бюджетна емісія, яка виступає у двох формах:

1) випуск казначейських білетів;

2) покриття бюджетного дефіциту за рахунок кредитної емісії. Регулювання грошового обігу проводиться здійсненням заходів, спрямованих на оздоровлення фінансів та збалансування бюджету.

Тип грошової системи й визначається змістом її елементів та їх взаємодією, які обумовлюють тенденції розвитку та закономірності функціонування грошової системи. Типи грошових систем класифікуються:

1) як елемент господарського механізму:

- грошова система ринкового зразка (регулювання грошового обігу проводиться через використання економічних методів впливу на обсяг, динаміку і структуру грошової маси);

- грошова система неринкового зразка (характеризується наявністю обмежень функціонування грошей (талони, картки). Регулювання грошового обігу здійснюється адміністративними методами (розмежування сфер готівкового і безготівкового грошового обігу, заборона певних грошових операцій, проведення контролю за грошовими операціями суб’єктами економічних відносин та інше).

2) відповідного механізму регулювання валютних відносин:

- грошова система відкритого типу (відсутні обмеження на проведення валютних операцій юридичними та фізичними особами);

- грошова система закритого типу (передбачає використання валютних обмежень).

3) відповідно до загальних законів функціонування грошей:

- саморегулююча грошова система (характерна дія механізму стихійного регулювання грошового обігу. Саморегульованими були системи металевого обігу);

- регульована грошова система (порядок регулювання грошового обігу є окремим елементом грошової системи).

3. Грошово-кредитна та фіскально-бюджетна політика в системі державного регулювання ринкової економіки

Грошово-кредитна політика - це сукупність заходів у сфері грошового обігу і кредитних відносин, які проводить держава. Розробка та реалізація грошово-кредитної політики - це основна функція центрального банку.

Основними типами грошово-кредитної політики є:

1). політика грошово-кредитної рестрикції (політика «дорогих грошей») (весь інструментарій грошово-кредитної політики підпорядковується згідно з динамікою економічного циклу стисненню обсягів грошової та кредитної емісії);

2). політика грошово-кредитної експансії (політика «дешевих грошей») (забезпечення доступності для суб’єктів економічної діяльності грошових і кредитних ресурсів).

До цілей грошово-кредитної політики можна віднести:

- стратегічні - можуть бути кінцеві цілі загальноекономічної політики держави (зростання виробництва, підвищення зайнятості, стабілізація цін);

- проміжні - досягнення такого стану деякими економічними змінними, який сприятиме досягненню стратегічних цілей (пожвавлення кон’юнктури, стримування кон’юнктури);

- тактичні - мають короткостроковий, оперативний характер і покликані забезпечити досягнення проміжних цілей (зростання грошової маси, зниження рівня процента, зменшення грошової маси, підвищення рівня процента).

Інструменти грошово-кредитної політики:

- здійснення операцій на відкритому ринку, де реалізуються державні цінні папери;

- регулювання резервної норми комерційних банків;

- зміна норми банківського відсотка.

Операції на відкритому ринку - це здійснення купівлі та продажу уповноваженими установами держави її цінних паперів. Коли центральний банк купує цінні папери комерційного банку, він здійснює таким способом додаткову грошову емісію, тим самим збільшуючи кредитний потенціал комерційного банку за рахунок зростання резервів.

При зменшенні центральним банком норми обов’язкових резервів комерційні банки мають можливість збільшити ліквідність своїх активів і вдатися через кредитування до емісії нових грошей. Коли норма резерву підвищується, то грошова маса в обігу зменшується.

Облікова ставка відсотка формується на базі надання центральним банком комерційним банкам. Коли комерційний банк бере в центральному банку позику, він збільшує на таку суму вільні резерви і кредитний потенціал.

Фіскально-бюджетна політика - це сукупність заходів держави у сфері оподаткування та державних витрат.

Основними функціями фіскально-бюджетної політики є:

1. Вплив на стан господарської кон’юнктури.

2. Перерозподіл національного доходу.

3. Нагромадження необхідних ресурсів для фінансування соціальних програм.

Основні типи:

1) дискреційна фіскально-бюджетна політика - уряд свідомо маніпулює податками та державними видатками з метою зміни реального обсягу національного виробництва та зайнятості, контролю за інфляцією та прискоренням економічного зростання. У період спаду стимулююча дискреційна політика складається із:

1) збільшення державних витрат;

2) зниження податків;

3) поєднання росту державних витрат із зниженням податків (з урахуванням того, що мультиплікаційний ефект зростання державних витрат більший, ніж мультиплікаційний ефект зниження податків).

Така фіскальна політика призводить фактично до дефіциту бюджету, але забезпечує скорочення падіння виробництва.

В умовах інфляції при надлишковому попиті стримуюча дискреційна фіскальна політика складається із:

1) зменшення державних витрат;

2) збільшення податків;

3) поєднання скорочення державних витрат із зростаючим оподаткуванням (з урахуванням того, що мультиплікаційний ефект зменшення державних витрат більше, ніж мультиплікаційний ефект росту податків).

Така політика орієнтується на позитивне сальдо бюджету.

2) недискреційна фіскально-бюджетна політика - пасивна політика, пов’язана з автоматичною зміною в рівнях державних витрат і податків. Автоматична фіскальна політика заснована на системі вбудованих стабілізаторів. Під автоматичним, або вбудованим стабілізатором розуміють економічний механізм, який автоматично реагує на зміну економічного стану без необхідності прийняття певних рішень з боку уряду, здійснення ним певних проектів. До основних вбудованих стабілізаторів відноситься зміна податкових надходжень, система допомоги по безробіттю і різних соціальних виплат, програми з підтримки малозабезпечених верств населення тощо, які перешкоджають різкому скороченню сукупного попиту навіть в періоди економічного спаду.

Дефіцит державного бюджету - це перевищення видатків бюджету над доходами.

Профіцит державного бюджету - це перевищення доходів бюджету над видатками.

Внаслідок монопольного права друкування грошей уряд отримує дохід, що називається сеньйораж.

Купівля центральним банком державних боргових зобов’язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація дефіциту державного бюджету призводить до інфляції.

Монетизація ВВП полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг і погашення боргових зобов’язань.

Рівень монетизації ВВП (Км) розраховують за формулою:

Км =,

де М – маса грошей на кінець року за агрегатом М3;

ВВП – річний номінальний обсяг ВВП.

 

ТЕМА 5. ІНФЛЯЦІЯ ТА ГРОШОВІ РЕФОРМИ


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2020 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав