Загальновідомо, що людина виникла у світі як продукт двох еволюцій
- біологічної, такої, що привела до формування сучасного фізичного типу (неоантропа) і
- соціальної, пов'язаної з формуванням абсолютно нового явища - соціального середовища, яке доповнило природні умови існування людини.
Тому людина є єдиною біолого-соціальную суттю і її структурну організацію можна представити у вигляді піраміди:
Духовність
 |
Психічна сфера
Фізичне тіло
Услід за древніми греками в ній виділяємо три рівні - нижчий, тілесний (греч.soma -тело), середній, психічний (греч. psyche - душа) і вершину - духовний елемент (греч. nous - дух).
Піраміда має свої закони організації. Організація ця ієрархічна і визначальним елементом, що задає режим діяльності усій системі,є вершина. Взаємини між елементами усередині піраміди підпорядковані законам гармонії (правило золотого перерізу). Ці особливості системи забезпечують її динамічну стійкість і можливість розвитку.
Людина як система постійно обмінюється з довкіллям інформацією, енергією і речовиною. Можна виділити декілька форм такого обміну: живлення, дихання, рух, психо- і біоенергоінформаційний обмін. Оптимізація системи обміну сприяє впорядкованості системи, і це є одним з основних підходів до оздоровлення, тобто здоров'я людини - це система, якою можна управляти, - формувати, зберігати і зміцнювати. З позицій такого системного підходу у валеології створена холистична (цілісна) модель здоров'я людини, що включає три рівні:
· фізичне (соматичне) здоров'я
· психічне здоров'я
· соціальне (моральне) здоров'я.
Тому проблема здоров'я може розглядатися тільки в комплексі: як інтегральна характеристика особи. В той же час можна давати кількісну і якісну характеристику окремих рівнів індивідуального здоров'я, використовуючи відповідні показники.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 73 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |