Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

І. Послідовність надання першої допомоги.

Читайте также:
  1. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ НАДАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ БАНКОМ
  2. Аналіз ефективності надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредитних послуг
  3. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
  4. В) надання послуг.
  5. Визначення та характеристика надання кредитних послуг
  6. Визначити зв’язок хімічного складу і структурної організації м’язів з їх функцією і пояснити послідовність біохімічних процесів у м’язах при їх скороченні і розслабленні.
  7. Відповідальність за ненадання допомоги судну та особам, що зазнали лиха
  8. Відшкодування матеріальних збитків та надання допомоги постраждалим внаслідок НС. Слайд 22.
  9. Гетьманщина XVIII ст.: хар-ка періоду. Введення рос. законів. Діяльність Першої та Другої Малорос. колегій, та рос. тимчасового органа «Управління гетьманською владою»...
  10. Графік надання внутрішньої звітності

Набивные сваи устраивают на месте их проектного положения путем укладки (набивания) бетонной смеси или песка (грунта) в полости (скважины), образуемые в грунте. Сваи часто делают с уширенной нижней частью — пятой. Уширенне получают путем разбуривания грунта специальными бурами, распирания грунта усиленным трамбованием бетонной смеси в нижней части скважи­ны или взрывания заряда взрывчатого вещества.

В зависимости от способов создания в грунте полости и методов укладки и уплотнения материала набивки сваи подразделяют на буронабивные, пневмонабивные, вибротрамбованные, частотрам­бованные, песчаные и грунтобетонные.

1. Буронабивные сваи. Характерной особенностью технологии устройства буронабивных свай является предварительное бурение скважин до заданной отметки и последующее формирование ствола сваи.

В зависимости от грунтовых условий буронабивные свай устра­ивают одним из следующих трех способов: без крепления стенок скважин (сухой способ), с применением глинистого раствора для предотвращения обрушения стенок скважины, с креплением сква­жин обсадными трубами.

Сухой способ применим в устойчивых грунтах (про­садочные и глинистые твердой, полутвердой и тугопластичной консистенции), которые могут держать стенки скважины. Техноло­гия устройства таких свай состоит в следующем. Методами враща­тельного бурения (шнековая колонна или ковшовый бур) в грунте разбуривают скважину необходимого диаметра и на заданную глу­бину. По достижении проектной отметки в необходимых случаях нижнюю часть скважины расширяют с помощью специальных расширителей, закрепленных на буровой штанге и входящих в комплект бурового станка

После приемки скважины в установленном порядке при необходимости в ней монтируют арма­турный каркас и бетонируют методом вертикально перемещающей­ся трубы.

Применяемые в строительстве бетонолитные трубы, как прави­ло, состоят из отдельных секций и имеют стыки, позволяющие быстро и надежно соединять трубы. В приемную воронку бетонную смесь подают непосредственно из автосмесителя или с помощью специального загрузочного бункера. По мере укладки бетонной смеси бетонолитную трубу извлекают из скважины. 6 скважине бетонную смесь уплотняют с помощью вибраторов, укрепленных на приемной воронке бетонолитной трубы. По окончании бетони­рования скважины голову сваи формуют в специальном инвентар­ном кондукторе и в зимнее время защищают утеплителем. По этой технологии чаще всего изготовляют буронабивные сваи диаметром 400, 500, 600, 1000 и 1200 мм и длиной до 30 м.

Глинистый раствор для удержания стенок скважин от обрушения применяют при устройстве буронабивных свай в неустой­чивых обводненных грунтах. В этом случае скважины бурят враща­тельным способом. В скважину глинистый раствор поступает по пустотелой буровой штанге. За счет гидростатического давления, оказываемого этим раствором, плотность которого 1,2... 1,3 г/см3, устраивают сваи без обсадных труб. Глинистый раствор готовят на месте производства работ преимущественно из бентонитовых глин, и по мере бурения его нагнетают в скважину. Поднимаясь по скважине вдоль ее стенок, глиняный раствор попадает в зумпф, откуда возвращается насосом в буровую штангу для дальнейшей циркуляции. Затем в скважину устанавливают арматурный каркас. Бетонную смесь подают с помощью вибробункера с бетонолитной трубой, которую опускают в скважину. Вибрируемая бетонная смесь, поступая в скважину, вытесняет глинистый раствор. По мере заполнения скважины бетонной смесью бетоновод извлекают.

Устройство буронабивных свай с креплением стенок скважин обсадными трубами возможно в любых геологических и гидрогеологических условиях. Обсадные трубы можно оставлять в грунте или извлекать из скважин в процессе изготовления свай (инвентарные трубы). Секции обсадных труб, как правило, соеди­няют стыками специальной конструкции или с помощью сварки. Погружают обсадные трубы в процессе бурения скважины гидро­домкратами, а также посредством забивки трубы в грунт или вибропогружением. Бурят скважины специальными установками вращательным или ударным способом.

После зачистки забоя и установки в скважине арматурного каркаса скважину бетонируют методом вертикально перемещаемой трубы (ВПТ). По мере заполнения скважины бетонной смесью инвентарную обсадную трубу извлекают. При этом специальная система домкратов, смонтированных на установке, сообщает обсадной трубе возвратно-поступа­тельное и полувращательное движение, дополнительно уп­лотняя бетонную смесь. По окончании бетонирования скважины голову сваи формуют в специальном инвентарном кондукторе.

Для устройства уширений в основаниях свай, как правило, применяют взрывной способ. Для этого в пробу­ренной скважине устанавлива­ют обсадную трубу так, чтобы ее нижний конец не доходил до дна скважины на 1,2... 1,5 м, т. е. был за пределами действия ка­муфлетного взрыва. В обсад­ную трубу опускают на дно скважины заряд взрывчатки расчетной массы и выводят проводники от детонатора к подрывной машине. Трубу заполняют бетонной смесью и производят взрыв. Энергия взрыва уплотняет грунт и создает сферическую полость, которая немедленно заполняется бетонной смесью из обсадной трубы.

2. Пневмотрамбованные сваи. Сваи применяют при устройстве
фундаментов с большим притоком воды, затрудняющим сооруже­ние буронабивных свай. В этом случае бетонную смесь укладывают
в полость обсадной трубы при постоянном повышенном давлении
воздуха (0,25...0,3 МПа), который подается от компрессора через
ресивер. Бетонную смесь подают небольшими порциями через
специальное устройство — шлюзовую камеру, действующую по
принципу пневмонагнетательных установок, применяемых для
транспортирования бетонной смеси.

3. Вибротрамбованные сваи. Сваи используют в сухих связных
грунтах, в которых можно укладывать бетонную смесь в открытую
скважину глубиной 4...6 м.

4. Частотрамбованные сваи. Сваи устраивают путем забивки обсадных труб, опирающихся на металлический (обычно чугунный) наконечник. Затем в полости, образованной обсадной трубой, уст­раивают армированную (или неармированную) сваю, уплотняя бе­тонную смесь с помощью ударов паровоздушного молота двойного действия, передающихся через трубу.

5. Песчаные и грунтобетонные свай. Для устройства грунтобетонных свай применяют бурильно-крановые машины с пустотелой буровой штангой, имеющей на конце смесительный бур с режущими и перемешивающими лопастями. Через штангу нагнетают растворо­насосом водоцементную суспензию, изготовляемую в растворосме­сителе. Смесительный бур при обратном вращении и извлечении послойно уплотняет грунт, насыщенный водоцементной эмульсией. В результате образуется грунтобетонная свая, изготовленная на месте без выемки грунта.

І. Послідовність надання першої допомоги.

1.1. Усунути дію на організм ушкоджуючи факторів що загрожують здоров’ю та життю потерпілого – звільнити від дії електричного струму винести з отруєної атмосфери, загасити палаючий одяг, витягнути з води, тощо. Оцінити стан потерпілого.

1.2.Визначити характер та тяжкість травм.

1.3. Виконати необхідні дії з рятування у порядку терміновості – відновити проходження дихальних шляхів, провести штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, накласти пов’язку, тощо.

1.4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття лікаря.

1.5. Викликати швидку допомогу за тел. 103. Чи організувати транспортування потерпілого до медичного закладу.

1.6. Перша медична допомога включає:

- тимчасову зупинку кровотечі на 1,5÷2,1год. За допомогою джгута;

- накладання стерильних пов’язок на рани;

- фіксацію кінцівок при переломах за допомогою шин;

- введення протибольового засобу;

- прийом радіозахисного засобу;

- проведення штучного дихання;

- проведення непрямого масажу серця.

1.7. Для зупинки кровотечі потрібно притиснути артерію до кістки вище рани, потім на одяг накласти джгут. Вказати час накладання і перев’язати рану.

1.8. У разі переломів (або вивихів) на суглоби та кістки накладається шина, для забезпечення їх нерухомості. Її потрібно бинтувати так, щоб вона охопила два суміжні суглоби вище і нижче місця переломів.

1.9. У разі удару треба створити спокій пошкодженій ділянці і покласти на неї 3÷4 рази холод. У разі удару носа, що супроводжується кровотечею: голову слід нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на 10-15 хв.

1.10. При опіках – зняти з потерпілого палаючий одяг, загасити вогонь водою або цупкою тканиною. Добре промити шкіру та очі, якщо на них потрапила кислота. На опікові рани накласти пов’язку

 


1.11. При обмороженні – внести потерпілого в тепле приміщення. Розведеним спиртом розтерти побілілі місця до появи чутливості шкіри, а потім накласти пов’язку з вазеліном. Потерпілого необхідно напоїти гарячим чаєм. Якщо шкіра в місці обмороження набрякла і посиніла розтирати не можна! Необхідно протерти місце розчином і накласти суху стерильну пов’язку.

1.12. У разі ураження електричним струмом не можна торкатися потерпілого. Його потрібно негайно звільнити від дії електричного струму. Для цього потрібно витягнути шнур з розетки, відключити пробки, перерубати електричний провід або відкинути його сухою палкою. Можна відкотити потерпілого сухою палкою, попередньо обернувши руку сухою матерією.

1.13. У разі нещасного випадку на воді потрібно витягнути потерпілого з води і очистити ротову порожнину від сторонніх тіл, видалити воду з дихальних шляхів, пригнувши голову потерпілого.

1.14. У разі дії електричного струму або утопленні потрібно використовувати реанімаційні заходи: штучне дихання і зовнішній масаж серця.

 

Штучне дихання: Покласти потерпілого на спину, звільнивши його від одягу. Нижню щелепу потерпілого слід висунути вперед, і натискаючи на підборіддя, відкрити йому рота. Звільнити ротову порожнину від слизу і грязі. На відкритий рот накласти хусточку, затиснути потерпілому ніс і, зробивши глибокий вдих, щільно притискаючи свій рот до рота потерпілого, видихнути весь об’єм повітря в легені потерпілого. За хвилину потрібно робити 15-16 вдихів. Якщо штучне дихання проведено правильно, то грудна клітина потерпілого повинна піднятися.

 

Непрямий масаж серця. Покласти потерпілого на тверду поверхню. Накласти руки одна на одну і натискати долонями обох рук на нижню частину грудної клітки. Натискування проводиться кожної секунди.

Проведення штучного дихання і непрямого масажу серця одночасно передується так: одне вдування з 4÷5 разами натискання.

 

1.15. Уразі сонячного теплового удару – потерпілого негайно покласти у тінь, щоб голова була вища тулуба. Роздягнути, плити холодною водою, дати валідол. При непритомності дати понюхати нашатирний спирт.

1.16. Харчове отруєння – необхідно промити шлунок, випивши 5÷6 склянок теплої води і викликати блювоту.

1.17. Отруєння грибами. Слід негайно звернутися до лікаря! До прибуття медичної допомоги необхідно викликати блювоту, дати послаблююче. Тіло розтерти. Давати багато пити міцного чаю, на живіт накласти грілку, на голову холодний компрес.

1.18. Укус змії. Постаратися витиснути з кров’ю або відсмоктати ротом яд. Промити ранку розчином марганцівки або перекисом водню і перев’язати. Надати потерпілому повний спокій і дати великі кількість теплого пиття.

Неможна: накладати джгут, не припалювати ранку.

Найбільш небезпечним часом для укусу змії є весна.




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 36 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав