|
Читайте также: |
Самим доступним і розповсюдженим засобом гасіння пожеж є вода.
Позитивні якості води при пожежогасінні
· доступність і низька якість
· велика теплоємність
· висока транспортабельність
· хімічна нейтральність
Вода для гасіння використовується у вигляді компактних або розпилених струменів.
Компактні струмені води застосовуються звичайно для гасіння розвитого та важкодоступного горіння, а також для інтенсивного охолодження рідин, обладнання і конструкцій.
Розпилені водяні струмені – це потік крапель різних розмірів. Гасіння розпиленими струменями забезпечує скорочення витрат води, збільшення площу гасіння. Розпиленими струменями води гасять пожари порошкових речовин та рідин з температурою спалаху парів від 1200С і вище (оскільки їх питома маса більше, ніж води). Гасіння наступає в результаті того, що при гасінні вода випаровується, утворюючі парова хмара, яке перешкоджає потрапляння кисню в вогнище пожару.
Не рекомендується гасити розпиленими струменями води рідини з температурою спалаху їх парів менше 1200С, оскільки при попаданні води в вогнище рідина витікає з нього, чим сприяє розширенню вогнища.
Не можна застосовувати воду для тушіння пожарів в приміщеннях, де зберігається карбід, через те що при контакті з водою утворюється вибухонебезпечний газ ацетилен. Воду забороняється також використовувати для гасіння електротехнічних установок, оскільки природна вода має високу електропровідність. Не можна використовувати воду для гасіння лужних металів таких, як натрій, калій та інші, які вступають в реакцію з водою, виділяючи водень, утворюючій з повітрям вибухонебезпечну суміш. Не можна гасити лаки, фарби, бензин.
Подача води до засобів пожежогасіння може здійснюватись різними методами: по водопроводу, з відкритих природних водних джерел, з відкритих штучних ємностей.
Пожежна техніка живиться водою з протипожежні водопроводи через гідранти. Які можуть бути наземними та підземними.
Найбільше розповсюдження отримали підземні гідранти уздовж дороги вони повинні знаходитися на відстані 2,5м від краю проїжджій частини, Від краю стін споруд їх розміщують не ближче 5м. Відстань між гідрантами визначається розрахунком і залежить від сумарної витрати на пожежогасіння та пропускної спроможності встановлюваного типу гідранта, У всіх випадках ця відстань не повинна перевищувати 150м.
Місце розташування гідранта позначається знаком світловим або флюоресцентним, який розташовується на видному місці на висоті 2...2,5м з нанесенням індекса ПГ, цифровими значеннями відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діаметру трубопроводу (в мм).
Внутрішній протипожежний водопровід пристоюється у всіх спорудах з виробництвами категорій А, Б і В, незалежно від об’єму споруди і ступеню вогнестійкості, а також у спорудах ІІІ-IV ступеню вогнестійкості об’ємом більше 5000м3 з виробництвами категорій Г, Д і складських спорудах незалежно від ступеню вогнестійкості об’ємом більше 5000м3 при зберіганні згораємих матеріалів і незгораємих в згораємих упаковках. Відбір води здійснюється через пожежні крани, які встановлюються на висоті 1,35м в коридорах, опалювальних виходах, та інших доступних місцях. Кожний пожежний кран має постійно поєднаний пожежний рукав довжиною 10 або 20м. не допускається різких перегинів. Пожежний кран встановлюється у шафі, на якій наноситься напис ПК, порядковий номер крану, номер телефон пожежної частини. Зовнішньо шафа фарбується в червоний колір.
Технічне обслуговування та перевірка працездатності пожежних гідрантів і внутрішнього водопроводу проводиться не рідше одного разу на півроку з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі.
В підприємствах площею не більше 20 га з виробництвами категорій Г і Д, які потребують витрат води на зовнішнє пожежогасіння 20 л/с і менше, дозволяється устраювати водойми і резервуари для зберігання води на протипожежні потреби. Запас води водойми і резервуарів повинен забезпечувати гасіння пожежі протягом 3 годин. Об’єм води визначається за даними табл.1
| Ступінь вогнестійкості | Категорія виробництва за пожежню безпекою | Витрати води на одну пожежу при об’ємі споруди в тисячах кубічних метрів, л/с | ||||||
| До 3 | 3...5 | 5...20 | 20...50 | 50...200 | 200...400 | Більше 400 | ||
| I,II I,II III III IV,V IV,V | Г,Д А,Б,В Г,Д В Г,Д В | - | - - - - | - - - - | - - - - |
Категорію Г за ОНТП 24-86 мають приміщення, в яких розташовані виробництва, зв'язані з обробкою неспалимих речовин і матеріалів у гарячому, розпеченому чи розплавленому стані. Небезпечні і шкідливі фактори пожежі: відкритий вогонь і іскри, підвищена температура повітря, токсичні продукти горіння, паніка.
В місцях розташування водойомів або резервуарів встановлюється світловий або флюоресцентний знак на висоті 2...2,5м з індексом ПВ, числовим значенням запасу води, кількістю одночасно встановлюємих на дільниці водойому пожежних автомобілів.
Водойоми можуть бути відкритими і закритими, Відкриті мають стінки, гідроізоляція яких виконана з цегли, глини, поліхлорвінілової плівки та ін. Гідроізоляція відкритих водойомів повинна забезпечити добове зниження рівня води не більше ніж 3,5 м. Закриті водойомі споруджують з цегли, дерева, залізобетону або каменю. Вони можуть бути підземними, напівпідземними і надземними. Зниження рівня запасу води на добу не повинно перевищувати 0,5...1 см.
Резервуари повинні знаходитися від споруд І-ІІ ступеня вогнестійкості на відстані 10м, а від споруд ІІІ.IV i V ступеня вогнестійкості та відкритих складів згораємих матеріалів на відстані 30 м.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 215 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |