Читайте также:
|
Екологічна експертиза полягає в оцінці можливого впливу передбаченої або запланованої діяльності на стан довкілля, її відповідності вимогам екологічного законодавства. Екологічна експертиза є самостійною управлінською функцією, що відділилася від функції екологічного контролю. За своєю правовою природою вона є екологічним контролем, який має попереджувальний характер.
Основним нормативним актом з охорони навколишнього середовища є Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.91 р. Він визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища. Згідно з ст. 1 завдання законодавства є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об’єктів, пов’язаних з історико-культурною спадщиною. Іншим нормативним актом з охорони навколишнього середовища є Закон України «Про екологічну експертизу» від 01.02.95 р. Відносини в галузі екологічної експертизи регулюються цим законом.
Завданням законодавства про екологічну експертизу є регулювання суспільних відносин в галузі екологічної експертизи для забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів громадян і держави.
Екологічна експертиза в Україні – вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки [22].
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях і об’єктах.
Основними завданнями екологічної експертизи є:
- визначення ступеня екологічного ризику і безпеки запланованої чи здійснюваної діяльності;
- організація комплексної, науково-обґрунтованої оцінки об’єктів екологічної експертизи;
- встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарних норм, будівельних норм і правил;
- оцінка впливу діяльності об’єктів екологічної експертизи на стан навколишнього природного середовища, здоров’я людей і якість природних ресурсів;
- оцінка ефективності, повноти, обґрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей;
- підготовка об’єктивних, всебічно обґрунтованих висновків екологічної експертизи. В Україні здійснюється державна громадська та інші експертизи.
Екологічна експертиза в Україні базується на таких принципах:
- попередній характер (за загальним правилом вона проводиться на найбільш ранніх стадіях, коли діяльність ще не почала здійснюватись і можна найбільш раціонально, найбільш економічно вплинути на прийняття господарських чи управлінських екологічно важливих рішень);
- обов’язковість щодо видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку;
- комплексність в оцінці матеріалів, поданих на експертизу (оцінці піддається діяльність на відповідність вимогам всього екологічного законодавства, а не окремо земельного, водного чи гірничого; при цьому слід підраховувати і не лише найближчі, а й віддалені екологічні наслідки господарської діяльності; ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні);
- свобода вибору експертами форм і методів еколого-експертного аналізу;
- наукова обґрунтованість (об’єктивність висновків екологічної експертизи забезпечується науковою методологією, що застосовується в процесі дослідження, кваліфікаційними вимогами до експертів екологічної експертизи, що є єдиними для учасників усіх видів екологічної експертизи);
- прозорість процедури та висновків екологічної експертизи, гарантії участі громадськості в її здійсненні;
- відповідальність суб’єктів екологічної експертизи за організацію, проведення, її висновки та дотримання умов, що в них містяться [1, с. 22].
Висновки державної екологічної експертизи є обов’язковими для виконання. Приймаючи рішення щодо подальшої реалізації об’єктів екологічної експертизи, висновки державної екологічної експертизи враховується на рівні з іншими видами державних експертиз.
Висновки громадської та іншої екологічної експертизи мають рекомендаційний характер і можуть бути враховані при проведенні державної екологічної експертизи, а також прийняті рішення щодо подальшої реалізації об’єкта екологічної експертизи.
Суб’єктами екологічної експертизи є:
- спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, його органи на місцях, створювані ними спеціалізовані установи, організації та еколого-експертні підрозділи чи комісії, інші державні органи, органи місцевого самоврядування і місцеві органи виконавчої влади (суб’єкти державної екологічної експертизи; при цьому органи місцевого самоврядування можуть виступати суб’єктом усіх форм експертизи);
- громадські організації екологічного спрямування чи створювані ними спеціалізовані формування (суб’єкти громадської екологічної експертизи);
- інші установи, організації та підприємства, в тому числі іноземні юридичні та фізичні особи, які залучаються до проведення екологічної експертизи (будь-якої форми);
- заінтересовані юридичні та фізичні особи (суб’єкти «інших» екологічних експертиз – на договірній основі зі спеціалізованими еколого-експертними органами і формуваннями).
Ознакою демократизації нашого суспільства є послідовне зростання ролі громадськості в організації та проведенні екологічної експертизи. Громадськість може брати участь в еколого-експертній діяльності наступним чином:
1) самостійно організовувати і здійснювати громадську екологічну експертизу. Для цього достатньо зареєструвати громадську організацію, статут якої передбачає відповідний вид діяльності, підібрати експертів, які відповідають кваліфікаційним вимогам, передбаченим ст. 27 Закону України «Про екологічну експертизу», надіслати до відповідних органів місцевого самоврядування, органів державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи заяву про проведення громадської екологічної експертизи, а також оголосити про проведення такої експертизи через засоби масової інформації, в якій зазначаються відомості про склад громадського еколого-експертного формування, перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об’єкт екологічної експертизи, строки її проведення (в порядку ст. 41 цього ж Закону); самостійно профінансувати проведення експертизи (за рахунок коштів громадської організації, громадських екологічних фондів, цільових добровільних грошових внесків чи інших не заборонених законом джерел);
2) делегувати представників громадськості до складу державних еколого-експертних комісій, груп;
3) брати участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях, що організуються суб’єктами екологічної експертизи, виступати в засобах масової інформації, подавати письмові зауваження, пропозиції та рекомендації;
4) надсилати висновки громадської екологічної експертизи до підрозділів державної екологічної експертизи, а також до органу, уповноваженого приймати рішення щодо подальшої реалізації об’єкта експертизи, і зажадати від них врахування думки громадськості;
5) оскаржувати висновки державної екологічної експертизи, а також рішень, прийнятих відповідними органами на підставі висновків державної екологічної експертизи, до вищих органів, а в разі незгоди з рішеннями цих органів – у судовому порядку відповідно до законодавства України [35, с. 115].
Щодо діяльності ТОВ «Санаторій «Псьол», то воно не здійснює негативного впливу на стан навколишнього середовища, а навпаки робить все можливе для його покращення. Адже саме від стану природи, в якійсь мірі, залежить прибутковість санаторію, оскільки він являється санаторно-курортним закладом.
У ТОВ «Санаторій «Псьол», як і в більшості підприємств, є відповідальний за природоохоронну роботу. В його обов’язки входить організація і керівництво роботою по охороні природи, а також контроль дотримання вимог земельного, водного, лісового та інших природоохоронних актів; внесення пропозицій щодо покращення оцінки діяльності підрозділів і окремих робітників з питань охорони природи.
Отже, основне завдання людини – не підривати природні основи свого існування, не перешкоджати процесам, що відбуваються в біосфері. Проте досягнути цього нелегко через високий ступінь складності біосферних явищ, котрі слід вивчати та враховувати.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 46 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |