Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

СПОСОБИ КОМУНІКАТИВНОГО ВПЛИВУ: ПЕРЕКОНУВАННЯ І НАВІЮВАННЯ

Науковці виокремлюють чотири основні способи комунікативного впливу: навіювання, переконування, наслідування, зараження (своїм настроєм). У педагогічній діяльності найважливішими є переконування й навіювання. Вони різні за механізмами впливу на особистість.

У чому сутність і завдання переконування й навіювання? Переконування передбачає звернення передусім до свідомості людини з опертям на її почуття й досвід з метою формування в неї свідомого ставлення до норм поведінки. Іншими словами — зміни поглядів, зняття перепон для надходження нової інформації. Навіювання — це звернення до неусвідомлюваної сфери психіки. Мета його — формування установок до дії. Це певна підказка, яку людина приймає при зниженій критичності.

Отже, завдання цих способів комунікативного впливу різні — формування поглядів, переконань і створення установок. Механізми процесів переконування і навіювання також відмінні.

В основу переконування покладено логіку доведення, що збуджує критичність сприймання, зумовлює свідоме осмислення проблеми. Механізм навіювання — підказка, яка спирається на потреби і спонукає людину до дії. Це стає можливим за умови довіри, яка знижує критичне ставлення до інформації.

Формула перекопування: дістав інформацію — зрозумів — маю певне ставлення. Тобто прийняв для себе як значуще —керуватимуся цим у своїй діяльності й поведінці.

Формула навіювання: — прийняв підказку — дію. Підказка, подана в готовому вигляді, приймається, бо спирається на потреби.

Результат переконування — переконання, які можна змінити у подальшому, якщо є достатня аргументація. Результат навіювання — віра.

Отже, психологічні способи впливу на особистість — різні. Відмінні й форми впливу.

Форми переконування: роз'яснення, розповідь, бесіда, лекція, доведення. Форми навіювання: команда, наказ, вказівка, розпорядження, настанова, натяк, схвалення, осуд.

Під час організації переконування слід дотримуватися певних вимог, До яких належать:

—цілеспрямованість (див.: Сухомлинський В.О. «Як виховати справжню людину»);

—врахування відповідності віковим особливостям та індивідуальності учня;

—доказовість, логічність;

—гармонія фактів і висновків, уникнення моралізування (завдання вчителя дібрати факти для підведення учнів до самостійних висновків);

—опертя на досвід учнів, узгодження поглядів попереднього досвіду з новими.

Переконування є ефективним за таких умов:

—переконаність самого вихователя;

—активна взаємодія у процесі осмислення проблеми;

—відчуття міри під час роз'яснення;

— підкріплення розмови дією, діяльністю вихованців. Застосовуючи навіювання, потрібно дотримуватись таких вимог:

—здійснювати вплив від першої особи, при цьому дивитися співрозмовникові в очі, говорити впевнено;

—оскільки найважливішим інструментом при навіюванні є інтонація, слід наголошувати на ключових словах;

—формули прямого навіювання мають бути лаконічними, категоричними (імперативними), вираженими у стверджувальній формі.

Умови ефективності цього способу комунікативного впливу такі:

—авторитет вихователя;

—сугестивна обстановка, що звужує свідомість (тиша, спокій, зосередженість, пасивність);

—експресія мовлення вчителя.

З особливостями техніки навіювання доцільно ознайомитися, скориставшись спеціальною літературою.

У роботі вчителя способи переконування й навіювання нерідко підкріплюють один одного. Переконуючи учнів у важливості дотримання гарної поведінки, вчитель наводить яскраві факти, які своєю сугестивною виразністю впливають на установки дітей (тут навіювання постає як складовий елемент переконування).

Вплив на людину, зокрема дитину, шляхом переконування і навіювання водночас — тонка та відповідальна справа. Д. Карнегі наголошував на додержанні певних правил кожною людиною, насамперед педагогом.

Назвімо найважливіші з них:

—переконуючи — уникати суперечок;

—дотримуватися дружнього тону;

—давати співрозмовникові (учневі) можливість висловлювати власну думку;

—дивитися на речі очима співрозмовника, щоб зрозуміти його;

—спиратися на благородні мотиви співрозмовника;

—яскраво драматизувати ідеї, що пропонуються¹.

Загалом комунікативна взаємодія вчителя з учнем полягає у піклуванні, вияві влади старшої люблячої людини, яка не воює з учнем, а діє разом із ним, шукаючи шляхів усунення його негараздів, подолання проблем.