Читайте также:
|
Основна
1. Бодалев А.А. Психология общения.– М.: Межрегиональная пед.академия, 1996. – 228 с.
2. Вишнякова Н.Ф. Конфликтология: учебное пособие для слушателей системы повышения квалификации работников образования. – 3-е изд. – Минск: Университетское изд-во, 2002. – 318 с.
3. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. – М.: Просвещение,1987. – С.19-21, 68-74.
4. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. – М.: Яуза, 1996. – С. 19-27.
5. Журавлёв В.И. Основы педагогической конфликтологии. – М.: Российское педагогическое агенство,1995. – 183 с.
6. Зарецкая И.И. Коммуникативная культура педагога и руководителя. Б-ка ж. Директор школы. – М.: Сентябрь. 2002. – 160 с.
7. Зимняя И.А. Педагогическая психология. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1997. – С. 420-453.
8. Ішмуратов А.Т. Конфликт і згода. – К.: Наукова думка, 1996. – С.14-21,71-116.
9. Кан-Калик В.А. Учителю о педагогическом общении. – М.: Просвещение, 1987. – 144 с.
10. Колесов В.В. Культура речи – культура поведения. – Л.: Лениздат, 1988. – 271 с.
11. Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Знание, 1997. – 47 с.
12. Лобанов А.А. Основы профессионально-педагогического общения. – М: Academia, 2002. – С.33-82, 99-118.
13. Парыгин Б.Д. Анатомия общения: Учебное пособие. – СПб., Михайлова И.А., 1999. – 301 с.
14. Педагогічна майстерність /під ред. І.А.Зязюна. – К.:Вища школа, 1997. – С. 112-146,199-220.
15. Рыбакова М.М. Конфликт и взаимодействие в педагогическом процессе. – М.:Просвещение,1991. – С.43-52, 100-125.
16. Рыданова И.И. Основы педагогического общения. – Минск: Беларуская навука, 1998. – С.154-160.
17. Семиченко В.А. Психологическое общение. – К.: Магістр, 1997. – С. 29-36.
18. Скоттт Г. Джимми. Конфликты: пути преодоления. – К.: Внешторг, 1991. – 191с.
19. Фишер Р. Путь к согласию: основы конфликтологии. – М.: Наука,1995. –158 с.
Додаткова
1. Грехнев В.С. Культура педагогического общения: кн.для учителя.-М.:Просвещение,1990. –142 с.
2. Ильин Е.Н. Искусство общения. Из опыта работы учителя лит. 516-й школы Ленинграда. – М.: Педагогика, 1982. – 110 с.
3. Каган М.С. Мир общения. Проблема межсубъектных отношений. – М.: Политиздат,1988. – 319 с.
4. Конфликтология для педагогов / И.А.Рудакова, С.В.Жильцова, Е.А.Филипенко. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. – 155 с.
5. Кузьмина Н.В. Очерки психологии труда учителя. – Л.: ЛГУ, 1967. – 182 с.
6. Маркова А.К. Психология труда учителя. – М.: Просвещение,1994. –192 с.
7. Синиця І.О. ПедагогІчний такт та майстерність учителя. –К.:Рад.школа,1981. – С.22-34.
8. Сопер П. Основы искусства речи. – Ростов-на-Дону: Феникс,1995. – 445 с.
1. Столяренко Л.Д. Педагогическая психология. – Ростов-на- Дону: Феникс, 2000. – 488 с.
2. Томас Іржи. Мистецтво говорити./ пер. з чес. – К.: Політвидав,1986. – 223 с.
12. Чернышов А.С. Практикум по решению конфликтных педагогических ситуаций. – М.: Пед.об-во России, 1999. –186 с.
[1] Психологічний словник /за ред. В.І.Войтка. – К: Вища школа,1982. – С. 125.
[2] Ильин Е.Н.Исскуство общения. Из опыта работы учителя лит. 516-й школы Ленинграда. М.: Педагогика, 1982. – С. 19.
[3] Сухомлинский В.А. Методика воспитания коллектива. – М.: Политиздат, 1981. – С. 185.
РОЗДІЛ ІІ. ГРОШОВІ ПОТОКИ КОРПОРАЦІЇ.
ЧАСОВА ОЦІНКА ВАРТОСТІ ГРОШЕЙ
_____________________________________________________
ТЕМА. ГРОШОВІ ПОТОКИ КОРПОРАЦІЇ
Поняття грошового потоку, його значення у діяльності корпорації
В економіці ринкового типу кругообіг коштів як на рівні підприємства, так і в межах всього економічного простору, визначає можливості їх виживання і напрямки подальшого розвитку. Грошові надходження і виплати корпорації як складові цього кругообігу характеризують її фінансові взаємовідносини з іншими суб’єктами ринкового середовища. Рух грошових коштів корпорації опосередковує операційну, інвестиційну та фінансову діяльність, трансформуючись у своєрідні грошові потоки.
У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі значна увага приділена питанням сутності грошових потоків. Проте у фінансовій науці дотепер немає єдиного, загальноприйнятого їх визначення. Найбільш чітко у трактуванні грошових потоків виокремлюють дві позиції.
Автори однієї з них визначають грошові потоки як рух грошових коштів (обіг), тобто їх надходження і виплати за визначений період часу.
Так, І.Бланк стверджує, що грошовий потік представляє собою сукупність розподілених в часі надходжень і виплат грошових засобів, які генеруються господарською діяльністю підприємства.
В.Бочаров, В.Леонтьев подають визначення грошового потоку як параметру, який відображає результат руху коштів корпорації за визначений період часу.
На думку В.Суторміної, В.Федосова грошові потоки – це кошти, які переміщуються між учасниками економічних відносин.
Л.Коваленко, Л.Ремньова трактують так грошові потоки – це надходження та вибуття грошових коштів та їх еквівалентів в результаті виробничо-господарської діяльності підприємств.
Представники другої позиції розкривають поняття “грошові потоки”, конкретизуючи їх сутність за видами. Зокрема, на їх думку, дане поняття включає до свого складу різні види потоків, що обслуговують фінансово-господарську діяльність підприємства, а тому потребує уточнення в частині кожного з них.
Так, Т. Райс наводить детальне визначення грошового потоку, поділяючи потоки на чисті, традиційні і операційні. Зокрема, чисті грошові потоки – зміна грошових коштів, що перебувають у розпорядженні підприємства, за період, що аналізується. Традиційний потік – приблизна оцінка надходжень грошових коштів від виробничої діяльності. Операційний потік – сума фактичних надходжень грошових коштів від операцій за визначений період. При цьому загальний грошовий потік представляє собою всі грошові надходження і виплати, пов’язані з веденням операцій за видами діяльності.
 |
Призначення грошових потоків у діяльності корпорації характеризується такими основними положеннями:
· грошові потоки обслуговують здійснення операційної, фінансової та інвестиційної діяльності корпорації;
· грошові потоки забезпечують процес формування, розподілу і використання капіталу корпорації;
· грошові потоки характеризують обіг окремих видів активів;
· раціональне формування та якісне управління грошовими потоками сприяє підвищенню ритмічності у здійсненні операційної діяльності, зниженню потреби в позичковому капіталі та прискоренню обороту капіталу корпорації;
· ефективне управління грошовими потоками забезпечує фінансову рівновагу корпорації в процесі її стратегічного розвитку та зменшення ризику неплатоспроможності;
· активні форми управління грошовими потоками корпорації дають змогу отримувати додаткові доходи, які генеруються її грошовими активами.
Розгалуженість діяльності корпорації, а відповідно багатогранність грошових потоків, що її обслуговують, вимагають уточнення сутності поняття “грошовий потік” згідно класифікації за певними ознаками.
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 131 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |