Історія маркетингу.
Як ринкова концепція управління маркетинг виник 1902 р. у США. На той час у провідних університетах було започатковано курс лекцій з раціональної організації товарообігу. Саме слово «маркетинг» з'явилося у США, де у 30-х роках місцеві фермери шукали ринок збуту для своєї продукції. Йшлося про оволодіння ринком «MARKET GETTING», а пізніше з цих двох слів утворилося одне – «маркетинг».
Першим хто вказав значимість маркетингу для підприємства був Мак-Кормік (1908 – 19884 рр.), який впровадив у практику Міжнародної компанії прибиральних машин маркетингові дослідження, концепцію цільового ринку, цінову політику, сервісне обслуговування. Перше визначення маркетингу належить Р.Батлеру та А.Шоу, які визначили його як діяльність, що сприяє продажу.
У кінці 20-х – на початку 30-х років велика депресія, яка охопила світову економіку, стала каталізатором процесу формування маркетингу і прискорила прийняття його на озброєння на підприємствах. Бурхливий розвиток маркетингу припадає на 50-60-ті роки ХХ століття. Сьогодні за принципами маркетингу діють більшість фірм світу.
З 1911 року провідні компанії, такі як «Кертіс паблішинг Ко» започаткували служби маркетингу.
«Стихійним маркетологом» прозвано Томаса Едісона, тому що він уміло адсорбував ідеї і доводив їх до потреб ринку.
1926 р. – створено наукову організацію викладачів маркетингу.
1937 р. – започатковано Американську асоціацію маркетингу.
1997 р. – засновано Українську асоціацію маркетингу.
Про маркетинг може йтись лише за умови існування самого ринку.
Першим типом ринку, що сформувався в розвинутих країнах світу, став ринок продавця – тобто такий ринок, на якому більше влади мають виробники, і більш активними діячами на ринку вимушені бути покупці. Ознакою цього є дефіцит товару.
Зі зростанням пропозиції над попитом сформувався інший тип ринку – ринок покупця, на якому більше влади мають споживачі, і активними діячами ринку вимушені бути продавці. І саме ринок покупця вимагає активного впровадження в практику ідеї маркетингу: запорукою досягнення мети фірми є визначення незадоволених потреб споживачів і забезпечення бажаної задоволеності їх більш ефективнішими й продуктивнішими, ніж конкуренти, методами.
Отже, виникнення і розвиток маркетингу, як теорії та підприємницької практики зумовлені розвитком економічних відносин між суб’єктами господарської діяльності і зростанням продуктивності праці, яке стало наслідком науково-технічного прогресу, широкого застосування машин та обладнання, спеціалізації та розподілу праці. Все це спричинило різке зростання кількості товарів, перенасичення ринку, виникнення проблем зі збутом продукції.
Сутність маркетингу.
Сьогодні існує декілька десятків визначень маркетингу. Один із засновників сучасної теорії маркетингу Філіп Котлер дає таке визначення:
- Маркетинг – вид людської діяльності, спрямований на задоволення потреб через обмін.
Американська асоціація маркетингу (АМА) трактує його так:
- Маркетинг – процес планування та втілення задуму щодо ціноутворення, просування та реалізації ідей, товарів і послуг через обмін, який задовольняє цілі окремих осіб та організацій.
Інші визначення маркетингу:
- Маркетинг – процес створення й реалізації товарів з метою задоволення потреб споживачів.
- Маркетинг – соціальний і управлінський процес задоволення потреб споживачів шляхом створення товарів, споживчих цінностей та обміну ними.
- Маркетинг – це комплексний системний підхід до вирішення проблем ринку, що охоплює всі стадії руху товарів чи послуг, розробку програми діяльності та збуту продукції чи послуг.
- Маркетинг охоплює всі аспекти діяльності бізнесу – від створення продукту до його після продажного сервісного обслуговування.
- Маркетинг – це вміння знайти потребу і задовольнити її.
Інакше кажучи, маркетинг – це аналіз, планування виробництва, реалізація та контроль за втіленням маркетингових рішень стосовно продукту фірми, його ціни, просування та розподілу з метою отримання прибутку.
Маркетинг – це водночас і філософія бізнесу, і активний процес.
Як філософія бізнесу ця наука пропонує систему мислення та ідеологічну основу підприємницької діяльності.
Як активний процес маркетинг вирішує низьку завдань, що виникають при функціонуванні підприємства в ринкових умовах і розглядаються як основа для досягнення цілей підприємства.
Роль маркетингу в ринковій економіці.
З погляду макроекономіки маркетинг дає змогу формувати потреби кінцевих споживачів, сприяє ефективнішому використанню ресурсів економіки завдяки прискоренню товарообігу та зменшенню товарних запасів, наявності маркетингової інформації про розміщення ресурсів.
З погляду мікроекономіки маркетинг створює умови, які сприяють пристосуванню підприємства до вимог ринку. Від запровадження маркетингових підходів у підприємницьку діяльність виграє і споживач – завдяки зменшенню ризику щодо придбання товарів, розширенню асортименту й доступності товарів, підвищенню їх якості, розширенню кола послуг, гнучкій ціновій політиці тощо.
Принципи маркетингу
Маркетинг як спосіб діяльності підприємців і специфічний спосіб господарювання в умовах ринкових відносин ґрунтується на таких принципах:
— вільний вибір мети та стратегії функціонування та розвитку, концентрація всіх зусиль на пріоритетних напрямах діяльності;
— відкритість до споживача, його побажань і потреб;
— спрямованість на кінцевий результат виробничо-збутової діяльності, а також на довготривалу перспективу розвитку підприємства;
— комплексний підхід до вирішення проблем, що передбачає визначення цілі відповідно до ресурсів і можливостей підприємства;
— оптимальне використання в управлінні централізованих і децентралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірми;
— активна політика, яка полягає в наступальній стратегії розвитку підприємства щодо інновацій, виробництва та збуту, випередження конкурентів;
— науковий підхід до вирішення маркетингових проблем;
— гнучкість у досягненні поставленої мети через швидке пристосування до зміни умов оточуючого середовища;
— вартісність;
— наявність відповідної інфраструктури та фахівців.
Функції маркетингу
Діючи в умовах реалізації підприємницьких ініціатив і реалізації місії підприємства на ринку, маркетинг задіяний у виконанні функцій, які умовно можна поділити на чотири групи:
1. Аналітичні функції:
— аналіз оточуючого середовища;
— дослідження ринку та його структури;
— дослідження споживачів та їхніх потреб;
— вивчення товарів та товарної структури;
— аналіз внутрішнього середовища підприємства та його можливостей.
2. Виробничі функції:
— розробка нових товарів та організація їх виробництва;
— розробка нових технологій;
— забезпечення конкурентоспроможності товарів;
— організація матеріально-технічного постачання.
3. Збутові функції:
— організація системи формування попиту та стимулювання збуту;
— розробка збутової політики та організація збуту;
— організація системи комунікації підприємства;
— проведення цілеспрямованої товарної політики;
— проведення цілеспрямованої цінової політики.
4. Управлінські функції:
— розробка цілей підприємства;
— розробка стратегії й тактики маркетингу;
— організація стратегічного та оперативного планування;
— інформаційне забезпечення управління;
— організація контролю маркетингу.
Цілі маркетингу
Цілями маркетингу в економічній системі є:
— досягнення як найвищого рівня споживання, що, своєю чергою, створює умови для максимального зростання виробництва, а отже, і макроекономічних показників;
— досягнення максимального споживчого задоволення, а не просто максимального рівня споживання;
— надання максимально широкого вибору товарів і послуг;
— підвищення рівня якості життя.
Цілями маркетингу конкретного підприємства є:
— задоволення потреб (вимог) споживачів;
— досягнення переваг над конкурентами;
— завоювання запланованої частки ринку;
— забезпечення зростання продажу товарів і послуг;
— досягнення запланованого прибутку або забезпечення рентабельної діяльності.
Концепції маркетингової діяльності.
За Ф. Котлером, фірма може обрати будь-який шлях для збільшення обсягів збуту товарів, що відображає один з п’яти підходів до організації маркетингової діяльності, а саме:
- концепція удосконалення виробництва;
- концепція удосконалення товару;
- концепція збуту;
- концепція маркетингу;
- концепція соціально-етичного маркетингу.
Концепція удосконалення виробництва, як видно з назви, визначальним фактором орієнтації фірми у ринковому просторі виступає виробництво. Споживачі надають перевагу дешевим і доступним для придбання товарам. А висока ефективність виробництва дає змогу підтримувати низькі витрати і таким чином забезпечувати низькі ціни.
Управління підприємством, яке орієнтується на дану концепцію, зосереджується на вдосконаленні виробництва та підвищенні ефективності системи розподілу товару.
Цей підхід виправданий в одному із трьох випадків6
- існує дефіцит товарів;
- попит можна збільшити, знижуючи ціну;
- існує можливість зменшити витрати завдяки збільшенню обсягів виробництва.
Концепція удосконалення товару на пріоритетне місце ставить товар. Діяльність підприємства зорієнтована на його постійне вдосконалення та розробку достатньої кількості модифікацій.
Дана концепція передбачає, що споживачі віддають перевагу товарам із найвищою якістю та надійними експлуатаційними характеристиками. Приділяючи увагу насамперед якості товарів, підприємство-виробник має на увазі, що споживачі зацікавлені у придбанні цих товарів, знають про наявність виробів конкурентів і роблять свій вибір, орієнтуючись на високу якість і погоджуючись платити за неї вищу ціну. Сильна сторона такого підходу полягає у досконалості технологій, що її використовує фірма, провідна у певній галузі. Слабке місце такого підходу, у технології. Адже орієнтація на якість товару інколи не дає змоги своєчасно відчути загрозу з боку нових технологій, коли з'являються інші товари, які задовольняють ті самі потреби, що і товар фірми. (приклад пластикова упаковка).
Концепція збуту ґрунтується на самому процесі збуту. Дана концепція ґрунтується та тому що споживачі не купуватимуть товари підприємства в достатній кількості, якщо воно не докладатиме значних зусиль у сфері збуту товарів.
Ця концепція можлива за умов недостатньої обізнаності покупця, щодо властивостей товару, коли на поведінку споживача впливають різними засобами: рекламою, переконливими методами продажу, демонстраціями товару, спеціальними знижками.
Підприємства, орієнтовані на дану концепцію, керуються тим, що споживачі переважно не мають наміру придбати їхні товари, і тому треба вживати активних заходів для збуту товару.
На практиці концепцію збуту реалізують, нав’язуючи покупку споживачеві, причому продавець намагається за будь-яких умов підписати угоду та здійснити продаж, а задоволення споживача є для нього другорядною справою.
Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей підприємства є визначення потреб споживачів і задоволення цих потреб ефективнішими і продуктивнішими – порівняно з конкурентами - методами.
Запроваджуючи цю концепцію, підприємства орієнтуються передусім на задоволення потреб певної групи споживачів, для чого постійно проводять маркетингові ринку, аналіз і контроль маркетингової діяльності.
Концепція маркетингу – це сучасна концепція підприємницької діяльності, яка є досконалішою порівняно з трьома попередніми.
Концепція соціально-етичного маркетингу. передбачає визначення потреб споживачів та їх задоволення ефективніше, ніж конкуренти, з урахуванням інтересів усіх членів суспільства.
Ця концепція виникла під впливом багатьох зовнішніх факторів, зокрема погіршення якості довкілля, обмеженості природних ресурсів, стрімкого приросту населення тощо.
Йдеться зокрема, про зростання уваги до проблеми захисту Йдеться зокрема, про зростання уваги до проблеми захисту навколишнього середовища, у тому числі і економічними методами.
Концепція вимагає збалансування усіх трьох чинників:
- прибутків підприємства;
- споживчих потреб цільової групи;
- інтересів суспільства.
Завдяки орієнтації на концепцію соціально-етичного маркетингу деякі зарубіжні компанії уже досягли значного зростання обсягів продажу та прибутковості, оскільки завоювали довіру споживачів.
Види маркетингу.
Види маркетингу розрізняють залежно від особливостей збуту і типів пропонованих продуктів. Відповідно до цього прийнято виділяти (рис. 1.1):
— маркетинг засобів виробництва;
— маркетинг споживчих товарів;
— маркетинг послуг.
Кожен із зазначених видів маркетингу може здійснюватися як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Залежно від ринків розрізняють:
— внутрішній маркетинг;
— міжнародний маркетинг.
Кожне підприємство у процесі своєї діяльності застосовує окремий вид маркетингу, який утворюється на основі взаємодії попиту і пропозиції, що виникла на ринку. У цьому разі може бути використано такі види маркетингу:
1. Конверсійний маркетинг. Застосовується, коли попит на товар чи послугу негативний. Мета маркетингу — стимулювати попит.
2. Стимулюючий маркетинг. Застосовується, коли попит на товар чи послугу відсутній. Мета маркетингу — створити попит.
3. Розвиваючий маркетинг. Застосовується, коли є потенційний попит. Мета маркетингу — зробити попит реальним.
4. Ремаркетинг. Застосовується, коли попит на товар чи послугу зменшується. Мета маркетингу — підвищити попит.
5. Синхромаркетинг. Застосовується, коли попит на товар чи послугу коливається. Мета маркетингу — стабілізувати попит.
6. Підтримуючий маркетинг. Застосовується за повноцінного попиту. Мета маркетингу — підтримувати попит на досягнутому рівні.
7. Демаркетинг. Застосовується, коли попит на товар чи послугу надмірний. Мета маркетингу — знизити попит.
8. Протидіючий маркетинг. Застосовується, коли сформувався ірраціональний попит. Мета маркетингу — ліквідувати попит.
Існують також інші способи класифікації видів маркетингу, які можна подати як розширену класифікацію (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Розширена класифікація видів маркетингу
| Застосування
| Види маркетингу
| | Залежно від орієнтації маркетингової діяльності
| продуктовий; споживчий; змішаний
| | Залежно від сфери маркетингової діяльності
| маркетинг споживчих товарів; маркетинг промислових; товарів; маркетинг послуг
| | Залежно від періоду, на який розробляється маркетингова політика підприємства
| стратегічний; тактичний; оперативний
| | Залежно від об'єктів уваги, кінцевих цілей і засобів їх досягнення
| виробничий; товарний; збутовий; ринковий (суто маркетинговий); розвинутий
| | Залежно від мети діяльності
| комерційний; некомерційний
| | Залежно від видів продукції
| товарів; послуг
| | Залежно від рівня діяльності
| макромаркетинг; мікромаркетинг
|
|
