Читайте также:
|
Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування (або іншими суб'єктами) для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
У практиці господарювання кожне підприємство представляє собою складну економічну систему, що здійснює багато видів діяльності.
Основним завданням діяльності підприємства є забезпечення потреб суспільства товарами (послугами) відповідного асортименту та належної якості. Виконання основного завдання підприємства вимагає вирішення таких окремих завдань:
- постійне підвищення ефективності виробництва;
- своєчасне і термінове впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;
- постійне зростання культурно-технічного та професійно-кваліфікаційного рівня працівників підприємства і залучення їх до творчої діяльності (винахідництво, раціоналізаторство, новаторство).
Основними ознаками підприємства є:
- виробничо-технічна єдність;
- економічна єдність;
- організаційна єдність.
Перший етап: 1820-1870 рр., коли розвиток продуктивних сил, розвинутих тоді країн проходив в ситуації вільної конкуренції між підприємствами щодо збуту продукції. Основні напрямки підприємницької діяльності зосереджувались у ремісництві, виробництві верстатів та продукції.
Головним мотивом цього етапу по відношенню до підприємництва є боротьба за успіх в конкуренції щодо збуту продукції, зусилля мінімалізувати зіткнення иеочікуваних ситуацій в ринковому середовищі, зусилля підвищити прибуток шляхом зростання цін. Зв'язки у межах фірм між власником і працівниками проходили через призму домінуючого становища власника в усіх випадках їхніх зв'язків.
Другий етап: 1871-1930 рр. - характеризується особливостями у формуванні підприємства як форми господарювання, що з'явилася в умовах підвищення концентрації капіталу, утворення монополістичної структури економіки, придушення малих та середніх підприємств.
Третій етап: 1931-1975 рр. - характеризуються інтенсивним використанням результатів науки і техніки передусім у розвинених економіках. Це особливо характерне для періоду після другої світової війни, особливо в Західній Європі, на фоні повоєнного відновлення та приватизації великих об'єднань.
Починають домінувати галузі електротехніки, електроніки, інформатики, обчислювальної техніки. Виникає нова можливість і джерела для розвитку економік, підвищується рівень і значення підприємницької діяльності, змінюється система цінностей, виникає новий тип фірмової культури та зв'язків між суб'єктами підприємництва.
З точки зору якостей підприємців переважають сміливість, зусилля в досягненні успіху, патріотизм, боротьба за марку та імідж підприємства тощо.
Четвертий етап: 1976-2000 рр. - характеризується з двох позицій: розвиток підприємництва в країнах, які в цій галузі мають традиції (розвинуті ринкові економіки) та специфіка формування ринкового середовища в колишніх централізованих економіках.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 182 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |