Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Аналіз тексту на уроках розвитку зв'язного мовлення

Помощь в написании учебных работ
1500+ квалифицированных специалистов готовы вам помочь

1. У системному курсі української мови особливого значення набирає розділ “Зв’язне мовлення”, основне призначення якого ― розвиток таких важливих психічних процесів, як мислення та мовлення учнів. Багате мовлення має базуватися на багатому словниковому запасі учнів. При цьому кожне нове слово має розглядатися не просто як кількісне збагачення словника, але, передусім, як якісне зрушення у розвитку психіки учнів (О.М.Леонтьєв та ін.).

Результативність уроків розвитку зв’язного мовлення значною мірою залежить від визначення типу таких уроків. Традиційно у методиці розрізняють такі типи:

Відповідно до типу уроку відбувається його методична організація, підбирається дидактичний матеріал. Так, текст диктанту має переслідувати не тільки мету контрольну, тренувальну, але й розвивальну з погляду загальної ерудиції, моральної сфери, активно впливати на думку та розкривати “секрети” його творення.

2. Одним з найпростіших видів розвитку зв’язного мовлення учнів є диктант. Тим часом вибір тексту має бути ретельно підібраним, оскільки його запис під диктовку ― це своєрідна вправа з розвитку мовлення ( та, відповідно ― мислення). Варто звертатися на уроках мови до текстів, пов’язаних з вивченням творчості письменників ― це сприятиме розвитку інтересу до неї, до особистості автора, можливо ― й розвитку власних творчих здібностей.

У системі розвитку зв’язного мовлення учнів особливого значення набирає підготовка та написання творчої роботи, визначення тематики творчих робіт на весь період навчання у школі. Жодна граматика не може навчити писати твір. Тим часом у творчій роботі відбиваються справжні знання граматичних законів мови, рівень лексичного запасу, синонімічне багатство мови, так само ― уміння складати слова в речення, а речення ― у текст, перейматися задумом, висловлювати власні судження, загалом ― самоутверджуватися у слові.

Найперше маємо розкрити поняття тексту (textus ― зчеплення, з’єднання, тканина) як одиниці зв’язного мовлення, окремо зупинитися на мовних засобах зв’язку речень, стильовій єдності їх, обов’язково організувати аналіз чужих текстів, саморедагування чи взаєморецензування під заголовком: Чи можна усе написане назвати текстом. Для спостережень доцільно використати: тексти Г.Тютюнника “ Нащо дубам листя взимку?”, Л.Савчук ― “Руки”, уривок з повісті О.Довженко “Зачарована Десна”, “Багато я бачив гарних людей…”, текст Л.Михайловського “Диво поліських водоймищ” та ін., а також ― тексти учнівських творів на одну і ту ж тему, наприклад про весну, осінь, на моральні теми. Мета спостережень (за планом)― визначити групу речень як текст або визначити усе написане як розрізнені, не перейняті однією темою та ідеєю речення.


Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 18 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2022 год. (0.014 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав