Читайте также:
|
Обов’язковою умовою здорового способу життя є відмова від шкідливих звичок, зокрема паління, вживання алкоголю, наркотиків, статевих збочень, тощо.
Несприятливий вплив паління на здоров’я пов’язаний насамперед із хімічним складом тютюнового диму, що вдихається, і його високою температурою. З димом в організм надходять нікотин, синильна кислота, оксид вуглецю, аміак, миш’як, радіоактивні – полоній – 219, свинець – 210, інсектициди, та багато інших (близько 100) шкідливих речовин, що утворюються внаслідок сухої перегонки тютюну і паперу за температури 250-300 0С. У разі викурювання, наприклад, однієї цигарки в організм надходить від 3 до 8 мг нікотину. Одноразова смертельна доза нікотину для людини становить 60-80 мг. Приблизно така кількість нікотину надходить після викурювання 20-25 цигарок.
Дослідження, проведені у багатьох країнах світу, достеменно свідчать про несприятливі наслідки паління для здоров’я. За даними ВООЗ, паління – пряма або опосередкована причина 20 % усіх смертельних випадків, один із провідних чинників ризику щодо розвитку ішемічної хвороби серця та злоякісних новоутворень легень. Доведено пряму залежність між різиком смерті від раку легень і кількістю викурених цигарок.
Паління підвищує вміст у крові карбоксигемоглобіну, зумовлює гіпоксію тканин, негативно впливає на функції шлунка та ендокринних залоз, кровоносні судини, зуби, ротову порожнину, погіршує пом’ять і увагу, знижує розумову працездатність. Середня тривалість життя тих, хто палить на 5-7 років коротша, ніж тих хто не палить.
Великою небезпекою (особливо для дітей та вагітних жінок) є вимушене пасивне паління під час перебування у приміщенні, що забруднюється тютюновим димом.
Зловживанням алкоголем також негативно впливає на організм на всіх етапах його розвитку, починаючи з внутрішньоутробного. Під впливом алкоголю можуть наставати передчасні пологи, відбувається збільшення перенатальної смертності. З алконольною інтоксикацією вагітних жінок багато вчених пов’язують зростання в 60-70 разів кількості випадків специфічних виродливостей і порушень розвитку дітей, алкогольного синдрому плода та енцифалопатій. Алкоголь негативно впливає на всі органи і системи організму. Він уражає ЦНС, печінку, травний канал, нирки, серце і судини, поглиблює гіпоксію, інактивує ферменти, спотворює дію ліків, порушує обмінні процеси, кольоровідчуття, знижує інтелект і працездатність, поступово приводячи до повної деградації особи.
Ще в давні часи стали усвідомлювати небезпеку зловживання алкогольними напоями. Розуміння цієї небезпеки сприяло створенню ряду обмежень і законодавчих актів, які передбачали суворі (навіть до смертної кари) покарання. Однак, як показав досвід різних країн, заборонні заходи виявились неефективними. Очевидно, провідне значення в профілактиці побутового пияцтва повинно належати роз’яснювально-виховній роботі, покращанню житлово-побутових та інших соціальних умов життя населення.
Наркоманія – це важке захворювання, яке викликане постійним вживанням наркотиків і супроводжується значною залежністю від препарату. Поширення наркотиків зараз досягло загрозливих результатів, їх пропонують мало не на кожному розі вулиці, страшне і те, що вік наркоманів все молодшає (16-25 років), а тривалфість життя після початку вживання наркотиків триває не більше 5 років.
Профілактика – це краща методика вирішення проблем тютюнопаління, вживання алкоголю, наркотиків.
Антипропаганду наркотиків необхідно проводити у засобах масової інформації, молодіжних часописах, на радіо; потрібно ознайомлювати молодь (основну групу ризику) із проблемами наркоманії, друкувати матеріали, вести передачі, присвячені школі наркотиків.
Є таке поняття закон трьох поколінь. В його основу покладено дослідення французького психіатра Морреля, який вивчав деградацію поколінь алкоголіків. Він дійшов висновку, що до четвертого покоління алкоголіків потенціал їх родоводу вичерпується, рід закінчується. Вікопокоління – це етап від дитини до дитини, родився, виріс, створив сім’ю, народив дитину. Цикл замкнувся, цей термін становить ≈ 25 років. Перше покоління – падіння моральності при посиленому вживанні алкоголю; друге покоління – звичайне пияцтво, приступи оскаженіння, втрата розумових здібностей; третє – тупість, ідіотизм, безпліддя.
Базувати антипропаганду необхідно знаючи основні причини чому люди починають вживати наркотики, якими є:
1. Цікавість до наркотиків, до нових відчуттів, до “забороненого плоду”, яка базується на хибній впевненості, що вживання декількох доз ще не призводить до наркоманії. Але є значна кількість людей, особливо підлітків, у яких дуже нестійкі (лабільні) біохімічні процеси, молекули наркотичної речовини можуть уже після перших спроб вживання “включитися” в обмін речовин і зумовити наркотичну залежність. Особливо ці “розваги” небезпечні для осіб, які мають залежність до нікотину чи алкоголю.
2. Втрата життєвих орієнтирів, а звідси поява синдрому “беззмістовного” життя, сильне душевне потрясіння, почуття самотності, відсутність уваги і допомоги з боку батьків, педагогів, психологів, друзів.
3. Невдоволення життям, яке виникає на грунті постійних конфліктів у сім’ї, навчальних закладах, низького матеріального і соціального рівня.
4. Вплив оточення, друзів, компанії. Потрапляючи в компанію, де вживають наркотичні речовини, юнак чи дівчина часто починають вживати наркотики, бо не хочуть здаватися “білою вороною”.
5. Простота переходу від легких наркотиків (сигарет, алкоголю) до найнебезпечніших. Часом їх відсутність утримує підлітка від цього кроку.
6. Знання про шкоду наркоманії на рівні загальноприйнятого штампу: “Дуже шкідливо” (це стосується і цигарок, і алкоголю) і незнання, до якої міри це шкідливо, і чому, коли і як це “шкідливе” проявлюється.
7. Недостатній розвиток забороненого внутрішнього фактора (в неповних сім’ях, за неправильного виховання).
8. Кримінальна “романтика”. Деяким підліткам подобається спілкування із старшими, які порушили закон. Для підлітків це “престижно”. Хоча загальновідомим є той факт, що найбільше наркоманів серед злочинців, осіб, які відбували покарання у місцях позбавлення волі.
Легалізація “м’яких” наркотиків, як свідчать дані, одержані в Голландії, не дала позитивного результату, а зумовила різке збільшення кількості злочинів, Голландія стала наркоцентром Євроти. Цікавий і той факт, що в Голландії наркоманія не стоїть на місці: постійно виводяться нові сорти анаші (споконвічного “легкого”, а тому легалізованого каркотика), але деякі з них за своєю дією сильніші (!!!) від героїну і кокаїну.
Основні наркотики, що існують у нас, є наркотиками рослинного походження, які вирощуються в Середній Азії, на Далекому Сході, в Сибіру та інших регіонах. В даному випадку держава повинна проводити патронаж над цією галуззю і ввести це у свої аграрні програми, тоді залишаться тільки привізні наркотики, з якими було б легше боротися шляхом перекривання каналів доставки. Взагалі в боротьбі з наркоманією найбільшого успіху, як не дивно, домоглися Сингапур і Малайзія, де всіх, хто пов’язаний з наркотиками страчують.
В Україні, створено спеціальні відділи (у СБ) боротьби з наркотиками, але цих заходів мало.
Наявні в Україні система наркологічної допомоги орієнтується насамперед на допомогу особам із хронічною залежністю. Профілактичні програми, спрямовані на запобігання зловживанню наркотиками і токсикантами, не одержали належного поширення в нашій країні.
Спроби вирішити проблему шляхом активізації діяльності наркологічної служби країни не приносять належного результату, що зумовлено відсутністю реального постійного контакту наркологів із колективами неповнолітніх, важкістю первинного виявлення початкових етапів алкоголізму і наркоманії, слабкою матеріально-технічною базою наркологічних закладів.
Реальним виходом із ситуації, що склалася, є залучення до профілактичної роботи педагогів і психологів середніх шкіл та інших закладів системи освіти.
Будь яка профілактична програма повинна містити в собі певні види діяльності в кожному з таких напрямків:
1) поширення інформації про причини, форми і наслідки зловживання наркотичними засобами;
2) формування в підлітків навичок аналізу і критичної оцінки інформації про наркотики й уміння приймати правильні рішення;
3) надання альтернатив наркотизації.
Унікальні можливості для успішної профілактичної роботи має школа. Просвітницьку роботу необхідно проводити протягом усього періоду навчання дитини в школі, починаючи з молодших класів і закінчуючи випускниками. Потрібно надавати точну і достатню інформацію про наркотики та їхній вплив на психічний, психологічний, соціальний і економічний добробут людини.
Доступною повинна бути інформація про наслідки зловживання наркотиками для суспільства. Необхідно налагожувати на важливості здорового способу життя, формувати життєві навички, обов’язкові для того, щоб протистояти бажанню спробувати наркотики або “наблизитися” до них в момент стресу, ізоляції або життєвих невдач.
Для оцінки ефективності будь-якої профілактичної прогами потрібні регулярні соціологічні дослідження, проведені незалежними експертами.
Не можна допускати, працюючи в галузі антинаркотичного просвітництва, використання тактики залякування, перекручування і перебільшення негативних наслідків зловживання наркотиками. За даними німецьких дослідників, ефективність профілактичної діяльності складає 20 %, медикаментозного лікування – лише 1 %. Ці форми підтверджкють – що хворобі легше запобігти, ніж витрачати сили і засоби на її лікування.
Список використаних джерел:
1. Олена Шевчук. Основи здоров’я. – К.: Видавництво «шкільний світ», 2007.
-112 С.
2. Навроцькі Г. Це треба знати всім: Навч. посіб. – К.: Дошкільник. 1998.
224С.
3. Шевчук О.А. Валеологія. Розробки уроків для 5-7 класів. Метод.росіб.для
вчителів та учнів. – Рівне.: Ліста, 2001. -200 С.
4. Ф. Брокгауз, І. Єфрон. «Енциклопедичний словник, сучасна версія». Москва, 2003 р.
5. В. Г. Фролов, Г.П. Юрко. «Физкультурние заняття надворі». Москва,1983г.
6. В.М. Яшин. «Здоровий спосіб життя». Москва, 2003 р.
Дата добавления: 2015-02-22; просмотров: 225 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |