Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Поняття легальності і легітимності політичної влади. Типи легітимності

Основні риси влади – легітимність, легальність і ефективність. Легальність відповідає поняттю «законності» (Lex – в перекладі з латів. - закон), носить чисто юридичний характер і означає формальну відповідність владі закону, її юридичну правомірність. Але не завжди легальні держави є легітимними. Ці два поняття близькі, але не тотожні. Якщо перше носить формальний характер (юридичний) і виходить від самої влади в особі держави, що ухвалює закони, то друге носить оцінний етичний характер і виходить від громадян, виражає їх відношення. Легітимність - це прийняття населенням влади, визнання її правомірності, право управляти і згода підкорятися. Таким чином легітимність і легальність не лише не тотожні, але можуть знаходитися і в стані конфлікту. (Наприклад, законно функціонуюча влада не визнавалося народом під час Помаранчевої революції)

Залежно від мотивів, по яких люди можуть добровільно підкорятися (інтерес, традиції, особиста схильність), Вебер виділив трьох типів легітимного панування (власті).

1 Раціонально-правовий тип легітимності(демократичний). Його втіленням є демократична правова держава. Вебер зіставляє легальне панування з приватним підприємництвом. Раціональна ринкова система функціонує ради задоволення повсякденних потреб інтересів. Аби функціонування не порушувалося, необхідні тверді гарантії. Таким чином при легальному типові панування джерелом легітимності виступає інтерес, що раціонально зрозумів, спонукаючий людей підкорятися не особі керівника, а праву, в рамках якого обираються і діють представники влади в демократичних державах. Таким чином це безособовий (деперсоніфікований) формально-правовий принцип, якому підкоряються не лише керовані, але і керівники (чиновники, бюрократія).

2 Традиційний тип легітимного панування заснований на вірі в звичай, в священну спрадавна існуючих порядків і властей. Такий тип схожий із стосунками в патріархальній сім'ї, де традиції добровільного підпорядкування старшим особливо міцні і стійкі. Традиційне панування характерне для феодальної Європи і Сходу, для монархічних форм правління. Але Вебер вважав, що і для Заходу, для стабільності демократії, корисне збереження монарха, що підкріплює авторитет держави багатовіковими традиціями шанування влади.

3. Харизматичний (від грак.charisma — божественний дар) тип влади грунтується на вірі у виняткові якості керівника, дані йому зверху — Богом або Природою. Харизматична легітимність базується на вірі і на емоційному, особовому відношенні вождя і маси. Цей тип організації політичної влади набуває широкого поширення в періоди революційних змін, особливо на Сході і в Східній Європі, де нова влада не може спертися на авторитет традицій або демократично вираженої волі більшості.