Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Конкурентоспроможність товару

З точки зору маркетингу конкурентоспроможність – це здатність ефективно (насамперед прибутково) завойовувати та утримуватися в сегменті (або його частині) як внутрішнього, так і зовнішнього ринку. Конкурентоспроможність не є синонімом поняття “ефективне ведення господарства”, оскільки останнє зам­­­кнуте межами діяльності підприємства. Конкурентоспроможність є відносним поняттям, зміст якого реалізується через співставлення результатів діяльнос­ті учасників ринку, та, крім того, чітко визначене у часі. З огляду на це, конку­рентоздатність є здатністю підприємства господарювати ефективніше, ніж ін­ші підприємства – конкуренти у визначеному сегменті ринку.

Конкурентоспроможність – це сукупність якісних та вартісних властивостей товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби. Визначається вона найчастіше відношенням корисного ефекту до сумарних витрат, які вклю­чають видатки, пов`язані з придбанням, експлуатацією товару, тобто з ціною споживання. Чим кращим є це співвідношення, тим вищим вважається рівень конкурентоздатності товару. Конкурентоспроможність – це, передусім, від­­по­відність товару за його технічними, комерційними та іншими характеристиками вимогам ринку. Визначається вона відповідно до інших товарів і завжди конкретно, виходячи із ступеня задоволення запитів потенційних покупців.

Параметрами конкурентоздатності товару є вартісні та невартісні характеристики. За визначеними параметрами формуються показники кон­курентоспроможності, які об`єднані в чотири групи: технічні, комерційні, ор­ганізаційні, економічні.

Технічний рівень визначається оцінкою відповідності товару сучасним вимогам, які встановлюються споживачами. З цієї точки зору якість товару – це сту­­­пінь досягнення встановленого технічного рівня при виробництві кожної оди­­ниці товарної продукції.

Технічні параметри, в свою чергу, поділяються на:

1) класифікаційні (особливості продукції, її належність до конкретної гру-пи, виду, типу);

2) технічної ефективності (новизна технічного рівня продукції);

3) конструктивні (основні проектно-конструкторські рішення, надійність і довговічність, технологічність);

4) ергономічні (відповідність продукції особливостям і властивостям організму людини);

5) естетичні (зовнішний вигляд і форма продукції);

6) екологічні (відповідність вимогам навколишнього середовища).

За комерційними умовами конкурентоспроможність продукції визнача­єть­ся такими показниками, як: рівень ціни; термін постачання; умови оплати; рі­­вень митних зборів, податків і коштів, витрачених на придбання товарів; сту-пінь відповідальності продавців за виконання зобов’язань і гарантій.

За організаційними умовами придбання та використання товару конку-рен­­тоспроможність характеризується наступними показниками: наближення про­­давців до покупців; доставка продавцями товарів до місць споживання; зруч­­­­­ність розрахунків; забезпечення машино-технічних товарів обслуговуван-ням у гарантійний та післягарантійний періоди. Найвагомішу роль у конкурен-тоспроможності відіграє реклама і технічна інформація, якщо вони відповіда­ють високим естетичним стандартам.

За економічними умовами споживання конкурентоспроможність включає такі показники, як енергомісткість та економічність у споживанні сировини на оди­ницю продукції, що випускається або здійснюваної роботи; вартість сирови-ни та експлуатаційних матеріалів, безвідходної технології; надійність, періо-дич­ність та вартість ремонтів, вартість запасних частин; чисельність обслуго-ву­ючого персоналу, його кваліфікація, рівень заробітної плати.

Для визначення конкурентоспроможності продукції використовують одинич­ний, комплексний та інтегральний індекс конкурентоспроможності.

Одиничний індекс характеризує рівень якісних параметрів товару в порів-нян­ні з такими у конкурентів, нормативними (визначеними стандартами), сере-дньо­ринковими, або вимогами цільового ринку. Якісні показники конкуренто-спроможності аграрної продукції мають різний характер обмеження, що визна-чаються стандартами та покупцями. Так, для товару “пшениця” величина по-каз­ників хлібопекарської якості має мінімальне обмеження (“не менше”) показ-ни­ків дефектів (засміченість, пошкодження, вміст токсичних речовин) та фізич­ного стану (вологість, зараженість шкідниками тощо) максимальне обмеження (“не більше…”), тому для визначення конкурентних переваг за якісними пара­метрами для першої групи показників доцільно застосовувати формулу (8.1.), для другої і третьої – формулу (8.2.), що обернена до першої:

q_i = Р_ф/ Р₁₀₀; (8.1.)

q_i = Р₁₀₀ / Р_ф, (8.2.)

де q_i – одиничний параметричний індекс конкурентоспроможності;

Р_ф – фактичний рівень параметра, що аналізується;

Р₁₀₀ – рівень параметра, що задовольняє потребу на 100% (порівняльна ба­за).

Якщо q_i>1, значить рівень параметру, який оцінюється, кращий за еталон (для формули 8.1), якщо q_i=1 – дорівнює йому.

Для визначення комплексного показника конкуретоспроможності за гру-пою якісних показників (формула 8.3) вагомість окремих показників визна­ча­ється експертним шляхом або опитуванням покупців (переробників, маркетин­го­вих посередників):

(8.3.)

де К_к – комплексний показник конкурентоспроможності;

q_i – одиничний параметричний індекс конкурентоспроможності за і-м параметром;

а_і – питома вага і-го параметра серед інших параметрів;

n – число параметрів, що аналізуються.

Інтегральний показник конкурентоспроможності товару характеризує товар з технічної та економічної сторін і розраховується за формулою:

(8.4.)

де К_і – інтегральний показник;

К_к – комплексний технічний показник конкурентоспроможності за якіс-ними параметрами;

К_е – комплексний технічний показник конкурентоспроможності за еко-номічними параметрами, що розраховується за формулою:

, (8.5.)

де С_ф – фактична ціна товару;

С_сп – ціна споживання товару (включає витрати на доробку).

З огляду на те, що конкурентоспроможним є товар, який має нижчу спо-живчу вартість, включає, крім вартості виробництва, витрати на доробку (вит-рати, пов’язані із доведенням якісних параметрів до показників, зазначених у контракті, або стандарту), зберігання, транспортування до місця зустрічі із по­куп­цем, митних послуг, сертифікації тощо, у порівняльному аналізі вартості обов’язково необхідно враховувати ці маркетингові витрати.

Інтегральний показник конкурентоспроможності може бути розрахований і за формулою:

(8.6.)

де В – виторг від продажу товарів;

З – повні витрати на виробництво і реалізацію товарів.

Звичайно, будь-який товар, тільки-но з’явившись на ринку, починає втра-чати свою конкурентоздатність. Тому новий товар має розроблятися так, щоб його вихід на ринку стався в момент, максимально сприятливий щодо товарів-конкурентів. Отже, необхідно прагнути, щоб конкурентоспроможність товару була попереджувальною і довготривалою.