Читайте также:
|
Загальні засади управління державним боргом України регламентує Бюджетний кодекс України. Відповідно до Кодексу:
— державний борг – загальна сума боргових зобов’язань держави з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок державного запозичення.
— гарантований державою борг – загальна сума боргових зобов’язань суб’єктів господарювання – резидентів України щодо повернення отриманих та непогашених на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями;
— державне запозичення – операції, пов’язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету.
Борг класифікується:
— за типом кредитора;
— за типом боргового зобов’язання.
Обслуговування державного (місцевого) боргу – операції щодо здійснення плати за користування кредитом (позикою), сплати комісій, штрафів та інших платежів, пов’язаних з управлінням державним (місцевим) боргом. До таких операцій не належить погашення державного (місцевого) боргу.
Погашення державного (місцевого) боргу – операції з повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів та/або випуску боргових цінних паперів.
Управління державним (місцевим) боргом – сукупність дій, пов’язаних із здійсненням запозичень, обслуговуванням і погашенням державного (місцевого) боргу, інших правочинів з державним (місцевим) боргом, що спрямовані на досягнення збалансованості бюджету та оптимізацію боргового навантаження.
До операцій з управління державним боргом належать:
— державне запозичення.
— погашення державного боргу.
— обслуговування державного боргу.
— операції з активного управлінням державним боргом.
Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу.
Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП України.
У разі перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів України зобов’язаний вжити заходів для приведення такого загального обсягу боргів у відповідність до встановленого законодавством рівня.
Специфічність обслуговування державного боргу України полягає у внесенні до планових витрат держави з обслуговування державного боргу витрат, пов’язаних з обслуговуванням іноземних гарантованих урядом кредитів.
Витрати на обслуговування та погашення державного (місцевого) боргу здійснюються Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом) відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання (боргові зобов’язання Автономної Республіки Крим чи територіальних громад), незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про Державний бюджет України відповідні зміни до рішення про місцевий бюджет.
Планування видатків бюджету на обслуговування державного боргу
Процес обслуговування державного боргу є складовою бюджетного процесу. Під час складання проекту державного бюджету на наступний рік Міністерство фінансів враховує планові розрахунки департаменту державного боргу щодо обсягів платежів за державним боргом у наступному бюджетному році. Зазначені розрахунки виконуються у валютах кредитів і національний валюті. Перерахунок а національну валюту проводиться за прогнозним курсом валют до гривні з урахуванням оплати за конверсію. В умовах нестабільності міжнародних фінансових ринків це досить складний процес.
Застосування реструктуризації та інших методів, за допомогою яких відбувається зміна обсягів і термінів погашення боргу, може призвести до зменшення витрат з обслуговування боргу в найближчій перспективі, але в довгостроковому періоді загальні витрати можуть зростати. На такий крок уряди йдуть, зазвичай, у разі боргової кризи.
Під час планування витрат на обслуговування зовнішнього державного боргу здійснюються прямі фінансові розрахунки, відповідно до підписаних кредитних угод, наданих урядом гарантій і випущених боргових зобов’язань.
Обчислення загальних планових витрат для фінансування платежів із погашення основного боргу та сплати відсотків за чинними кредитними лініями враховує такі суми у валюті платежу:
— основний борг;
— відсотки за кредит;
— сплата комісій за зобов’язаннями;
— сплата комісій банку-агента за обслуговування.
Специфіка планування витрат з погашення основного боргу полягає в тому, що якщо виплата платежу припадає на перші числа січня наступного за плановим року, то ці суми теж враховуються під час планування витрат з обслуговування боргу.
Розрахунок загальних обсягів витрат щодо сплати відсотків за державним боргом, сформованим за допомогою підписання кредитних угод, передбачає здійснення розрахунків відсоткових сум на кожну дату погашення та їх додавання.
Особливість планування витрат з обслуговування фідуціарних позик полягає у необхідності врахування не тільки витрат з погашення основного боргу, сплати відсотків, а й інших витрат, що можуть існувати під час обслуговування цих позик.
Планові витрати з обслуговування державного боргу можуть бути меншими чи більшими за фактичні витрати. Скорочення витрат з обслуговування державного боргу можливе за умов застосування методів управління державним боргом, проведення реструктуризації боргів, списання боргів кредиторами чи відмови країни-позичальника виконувати власні боргові зобов’язання.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 140 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |