Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Коефіцієнт Кількість прогресивних норм

Читайте также:
  1. Значення коефіцієнта запасу К3 залежно від характеристики приміщення
  2. Метод коефіцієнта використання світлового потоку
  3. Мінімальна кількість учасників ТОВ?
  4. Розрахунок штучного освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку
  5. Розумовий розвиток й інтелект людини. Коефіцієнт інтелектуальності.

Тема 7. Контроль виробничих запасів

 

1. Задачі та джерела проведення перевірки величини виробничих запасів

2. Контроль за станом матеріально-технічного постачання і витратами щодо придбання виробничих запасів

3. Контроль дотримання умов, які забезпечують збереження виробничих запасів

4. Перевірка операцій з руху виробничих запасів

5. Контроль використання запасів

6. Контроль операцій з тарою і МШП

7. Контроль витрат виробництва на сомоопрацювання

8. Контроль браку у виробництві на сомоопрацювання

 

Питання 1.

З метою здійснення ефективної діяльності підприємство повинно бути забезпечене виробничими запасами. Запаси є однією з найбільшою складових частин активів підприємства, вони займають особливе місце у складі майна та домінуючі позиції у структурі витрат, а також при визначенні результатів господарської діяльності суб’єкта господарювання та при висвітленні інформації про його фінансовий стан.

Склад запасів, їх оцінка та порядок відображення у фінансовій звітності визначені П(С)БО 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999 р. №246 (зі змінами).

Запаси - це активи, які:

- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;

- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;

- утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управлінням п\п.

Запаси визнаються активом, якщо є імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічну вигоду, пов’язану з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Враховуючи значення виробничих запасів у діяльності підприємства, перед перевіряючим стоять такі завдання:

перевірка правильності визначення оптимальної величини ТМЦ, які необхідно придбати для забезпечення ритмічності виробництва;

перевірка законності операцій щодо руху виробничих запасів;

перевірка забезпечення умов збереження матеріальних цінностей;

перевірка завдань по середньому зниженню норм витрат і економії наявних ТМЦ;

перевірка правильності визначення і списання на витрати виробництва вартості витрачених матеріальних цінностей;

перевірка правильності і своєчасності проведення переоцінки матеріальних цінностей;

перевірка стану інвентаризаційної роботи на підприємстві.

Джерелами інформації для перевірки операцій з виробничими запасами є:

1) договори, укладені між підприємством - постачальником і підприємством - споживачем, а також замовлення і специфікації, обумовлені з постачальником;

2) норми витрат сировини, палива і т.д.;

3) первинні документи з обліку ТМЦ: КСУ матеріалів, матеріальний ярлик, ЛЗК, ТТН, рахунки - фактури, довіреності, акти приймання матеріалів, інвентаризаційні описи, порівняльні відомості, акти інвентаризації, прибутковий ордер, претензійні листи, податкові накладні, сигнальні довідки, матеріальний звіт; тощо.

4) книги складського обліку; журнал обліку вантажів, що надійшли; журнал реєстрації довіреностей;

5) облікові регістри; журнал № 3 та № 5А і відомості до них;

6) Головна книга;

7) Баланс (звіт про фінансовий стан).

Питання 2.

Виконання плану матеріально-технічного забезпечення великою мірою зумовлює ритмічну роботу підприємства з випуску продукції в заданій номенклатурі та асортименті. Тому на підприємстві, яке перевіряється, необхідно встановити:

а) питому вагу ТМЦ, які було придбано керівництвом підприємства згідно з укладеними договорами по прямих господарських зв'язках;

б) питому вагу придбаних ТМЦ на фондовій біржі.

Наступним етапом є перевірка правильності та своєчасності укладення договорів, стану оперативного обліку і контролю за їх виконанням. Перевіряючий також виясняє, які заходи вживались до постачальників, котрі не виконують своїх договірних зобов'язань.

Первісною вартістю виробничих запасів, що придбані за оплату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

1. Суми, що сплачується постачальнику (продавцю) згідно укладеного договору за придбані запаси.

2. Суми ввізного мита.

3. Суми непрямих податків, які не відшкодовуються п\п.

4. Транспортно-заготівельних витрат.

5. Інших витрат, пов'язаних з придбанням запасів та доведення їх до стану придатному для подальшого використання у виробництві.

Не включаються до первісної вартості виробничих запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені слідуючи витрати:

1. Понаднормові витрати і нестачі запасів.

2. Проценти за користування позиками банку.

3. Витрати на збут запасів.

4. Загальногосподарські витрати, які не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та доведення їх до стану придатному для подальшого використання у виробництві.

Після проведення перевірки достовірності первісної вартості виробничих запасів визначається правильність та своєчасність укладання договорів.

Під час перевірки виконання договірних зобов'язань треба з'ясувати:

• наявність наказу по розмежуванню функцій між підрозділами та службою підприємства, які пов'язані з придбанням ТМЦ;

• порядок і строки надходження документації, що пов'язана з укладенням договорів;

• порядок оформлення, реєстрації та зберігання договору. Перевіряючи виконання плану обсягу поставок виробничих запасів потрібно розмежувати товарно-матеріальні цінності, придбані за договорами, і товарно-матеріальні цінності, придбані на товарно-фондовій біржі. Перевіряючий вибірково здійснює перевірку правильності визначення планової потреби в ТМЦ. Така потреба визначається за формулою:

П = П1+П2 + П3 + З2-ЗІ,

де П - планова потреба в ТМЦ за звітний період;

П1 - потреба в ТМЦ на виробництво продукції;

П2- - потреба в ТМЦ на дослідні роботи;

П3 - потреба в ТМЦ на ремонт основних засобів тощо;

З2 - потреба в ТМЦ на створення нормативу запасів на кінець року;

З1 - запаси на початок року.

Виявивши факти завищення потреби, купівлі зайвих матеріальних цінностей, перевіряючий визначає суму придбаних матеріальних цінностей, їх кількість, час придбання тощо.

Питання 3.

До умов збереження товарно-матеріальних цінностей належать:

1) правильний підбір і розстановка кадрів матеріально - відповідальних осіб;

2) організація і стан складського господарства;

3) організація охорони складських приміщень, перепускної системи, внутрігосподарського контролю за наявністю матеріальних цінностей. Стосовно матеріально відповідальних осіб перевіряючому потрібно вияснити:

а) наявність підписаного з кладівником договору про матеріальну відповідальність;

б) чи не притягалась матеріально - відповідальна особа до кримінальної відповідальності;

в) правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на виробництво.

Важливим моментом є перевірка складського господарства з позиції збереження матеріальних цінностей; забезпеченість складських приміщень вимірювальними приладами, організація охорони та наявність сигналізації, організація видачі перепусток. Дієвим методом перевірки правильного збереження матеріальних цінностей є повна (вибіркова) інвентаризація, яка проводиться згідно з інструкцією не менше ніж один раз в рік, а на підприємствах, де є залишки сировини, матеріалів, інвентаризація проводиться на кожне перше число місяця.

Готуючись до інвентаризації, слід визначити кількість основних об'єктів, по яких вона буде проведена. Для цього обов'язково необхідно знати технологію виробництва. Інвентаризація проводиться раптово і одночасно на усіх об'єктах з залученням фахівців, які добре знають технологію виробництва на підприємстві і обов'язково у присутності матеріально відповідальної особи.

До початку інвентаризації перевіряючий у присутності інвентаризаційної комісії, призначеної наказом керівника підприємства, повинен опломбувати складські приміщення у тому разі, якщо протягом одного дня провести інвентаризацію ТМЦ на усіх складах неможливо. Факт опломбування засвідчується актом, у якому обов'язково вказуються члени інвентаризаційної комісії, дата складання акту, місце знаходження та назва складу, кількість пломб та їхні номери. Акт підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.

Для забезпечення недоторканості пломб до моменту проведення інвентаризації треба оголосити про стягнення штрафів з порушників, адже матеріально відповідальні особи з метою приховування нестачі або лишків можуть зривати пломби. Сума штрафу може становити 1-5% від вартості цінностей, які зберігаються на опломбованих складах.

Дуже важливо ще до початку інвентаризації отримати усі документи з надходження та витрат матеріальних цінностей. Для цього кожний документ підписується членами інвентаризаційної комісії, проставляється дата. Звіт, який складає матеріально відповідальна особа, теж підписується членами комісії. Під час перевірки забороняється використовувати первинні документи без позначок перевіряючого.

Після цього матеріально - відповідальна особа пише розписку про те, що усі первинні документи з надходжень та витрат ТМЦ занесені до звіту і ніяких інших документів більше не подаватиметься. Потрібно також взяти розписку про те, що на відповідальному збереженні немає матеріальних цінностей, які належать іншим організаціям чи стороннім особам. Якщо вони є, то з'ясувати які саме, чиї і де зберігаються.

Під час проведення інвентаризації необхідно звернути увагу на якість вимірювальних приладів. Метр повинен бути правильної довжини, ваги мають бути клеймовані.

Інвентаризацію ТМЦ на складах проводять суцільним або вибірковим методом.

Під час перевірки слід брати до уваги факти проведення інвентаризації із зміною матеріально відповідальних осіб. У разі виявлення порушень, коли, наприклад, під час перебування у відпустці однієї матеріально відповідальної особи її заміняла інша без передачі матеріальних цінностей, проводиться суцільна інвентаризація. Суцільна інвентаризація проводиться й тоді, коли матеріальних цінностей небагато.

Якщо інвентаризація проводиться вибірково, доцільно перевіряти кожне п'яте найменування згідно з картотекою та оборотною відомістю.

Сипучі матеріали зважуються вибірково. Для цього виготовляється ящик об'ємом 1куб.м і відбирається 5 проб із різних місць. Загальна вага усіх проб вираховується за значенням питомої ваги матеріалу.

За проведеною таким методом інвентаризацією не виводяться її результати, а матеріали не скеровуються до слідчих органів. Така інвентаризація проводиться для того, щоб пересвідчитися, чи немає великих відхилень. У тому разі, якщо вибірковою інвентаризацією виявлено значні розбіжності між наявними і обліковими даними, проводиться суцільне переважування.

Оформляючи інвентаризаційні описи, треба точно вказувати назву цінностей, щоб вона збігалася з назвою, яка написана в обліковій картці чи оборотній відомості. Обов'язково мусить бути вказана одиниця виміру і кількість одиниць. Кожна сторінка інвентаризаційного опису має бути підписана усіма членами комісії. Якщо є виправлення, то вони обумовлюються, а потім підписуються усіма членами комісії.

Бухгалтер складає порівняльну відомість тільки за тими позиціями, де є відхилення.

Усі цінності перераховуються інвентаризаційною комісією у присутності матеріально відповідальної особи і заносяться до акту інвентаризації, який складається у двох примірниках і підписується усіма членами інвентаризаційної комісії.

У тому разі, якщо будуть знайдені недоліки щодо ненадійного зберігання матеріальних цінностей, їх необхідно вказати в акті перевірки.

Під час інвентаризації незавершеного виробництва, капітального будівництва до складу інвентаризаційної комісії обов'язково необхідно включати технологів, інженерів-будівельників та інших фахівців.

Сировина, матеріали і покупні напівфабрикати, що є на робочих місцях і не оброблялися, заносяться до окремих описів матеріальних цінностей.

Кількість сировини та матеріалів, що є складовими неоднорідної маси та сумішей у незавершеному виробництві, визначається за допомогою розрахунків фахівців - членів інвентаризаційної комісії згідно з галузевими інструкціями. Розрахунки з підписом особи, яка їх виконувала, додаються до інвентаризаційного опису.

Результати інвентаризації оформляються бухгалтерією підприємства. За ними виводяться наявні лишки або нестача.

Понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування.цінностей відносяться на винних осіб за такими цінами, за якими вираховується обсяг шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, знищенням та псуванням матеріальних цінностей.

Сума до відшкодування розраховується відповідно до Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою КМУ від 22.01.96 р. № 116 (зі змінами).

Понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей, зокрема й готової продукції, у тому разі, якщо винуватців не встановлено або якщо у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки підприємства.

Слід пам'ятати, що взаємозалік лишків і нестач внаслідок пересортиці можна здійснити тільки щодо матеріальних цінностей однакового найменування або схожих зовні, чи упакованих тотожною кількістю у одній тарі за умови, що лишки і нестачі виникли протягом одного і того ж періоду, що перевіряється, а також протягом того часу, коли матеріальну відповідальність несла одна матеріально відповідальна особа. За відсутності норм втрат нестача розглядається як понаднормова.

Перевіряючи результати інвентаризації, необхідно пересвідчитися, чи оприбутковано за бухгалтерським обліком виявлені лишки, чи списано, згідно з рішенням керівника, на відповідні рахунки суми нестачі - за рахунок винних осіб, чи за рахунок природних втрат.

Якщо рішення керівника щодо покриття нестач неправомірне, наприклад, згідно з нормативними документами збитки слід було б віднести за рахунок винних осіб, а віднесено на фінансовий результат, то перевіряючий робить відповідні записи в акті.

З метою перевірки достовірності відображення за даними бухгалтерського обліку руху матеріальних цінностей перевіряючий повинен скласти баланс руху матеріальних цінностей за їх видами з виведенням залишку матеріальних цінностей на момент інвентаризації і зіставити дані залишку балансу руху матеріальних цінностей з фактичною наявністю матеріальних цінностей.

У разі перевищення даних залишків балансу руху матеріальних цінностей над даними інвентаризації можна зробити висновок, що матеріальні цінності при надходженні не оприбутковувалися.

Якщо матеріально відповідальною особою не велось щоденного обліку руху матеріальних цінностей, то його слід поновити.

У разі встановлення фактів списання матеріальних цінностей в обсягах, не передбачених технологічним процесом, перевіряючий повинен перерахувати собівартість на суму незаконно списаних матеріальних цінностей та ставити питання про відшкодування вартості цих цінностей згідно з положенням про Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

 

Питання 4.

Перевіряючи операції з надходження матеріальних цінностей, перевіряючий, насамперед, зобов'язаний вивчити порядок їх обліку та контролю на підприємстві. Якщо виробничі запаси надійшли на підприємство шляхом видачі довіреностей особам, які мають право на їх одержання, то перевіряючий згідно з чинними нормативними документами зобов'язаний перевірити:

1.наявність журналу обліку виданих довіреностей;

2.наявність наказу на тих осіб, які мають право підпису довіреностей;

3.своєчасність подання звіту з використання одержаних довіреностей.

На підставі журналу реєстрації довіреностей та первинних документів перевіряється своєчасність оприбуткування матеріальних цінностей. Важливим завданням є перевірка повноти оприбуткування матеріальних цінностей. При надходженні матеріальних цінностей зіставляють назву та кількість оприбуткованих матеріальних цінностей з даними супроводжувальних документів. У разі виявлення нестачі складають акт приймання матеріалів, який підписується представником постачальника та незацікавленою особою. Перевіряючий зобов'язаний звернути увагу на випадки складання таких актів та перевірити їх обґрунтованість. Акти вважають обґрунтованими, якщо вони приймаються постачальником або задовольняються арбітражним судом. У всіх інших випадках дані акти вважаються безпідставними. Особливо детальній перевірці підлягають операції, які пов'язані з придбанням матеріальних цінностей підзвітними особами. Практика роботи показує, що на цій ділянці є значні зловживання. В зв’язку з цим, ретельно перевіряються звіти від підзвітних осіб та додані до них документи (квитанції, чеки на придбання певних ТМЦ).

Наступним етапом роботи є перевірка правильності відпуску матеріалів.

Згідно з П(С)БО 9 «Запаси» на підприємстві можна використовувати один із п’яти методів оцінки запасів або декілька одночасно. Але при цьому слід уточнити, що «для усіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакові умови використання застосовується тільки один із наведених методів».

Різнойменні та різнотипні запаси не заборонено облікувати різними методами, але при цьому слід аргументовано підтвердити відмінність в умовах їх використання. Слід мати на увазі, що при зміні специфіки господарської діяльності можлива зміна облікової політики, яка може проявлятися у зміні методів оцінки запасів при їх списанні.

Оцінка запасів при їх вибуття може проводитися за такими методами:

- за собівартістю перших за часом надходження запасів (FІFО);

- за середньозваженою собівартістю;

- за цінами продажу;

- за нормативними витратами;

- за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів.

Якщо є випадки відпуску матеріальних цінностей за вимогою, то в кожному окремому випадку необхідно визначити систематичність такого відпуску, конкретних виконавців. Перевіряючи відпуск матеріальних цінностей стороннім особам визнається підстава відпуску матеріальних цінностей та умови їх реалізації. При цьому необхідно порівняти дані первинних документів, пов'язаних з відпуском матеріалів з даними перепустки на вивіз вантажу, своєчасність зарахування виручки тощо. Під час перевірки слід обов'язково врахувати залишки незавершеного виробництва. До цих залишків не мають бути включені:

1)матеріали, комплектуючі та деталі, що отримані цехами, але не розпочата їхня обробка;

2)забраковані деталі та напівфабрикати.

Додаткова інформація до питання

Напрямки відпуску виробничих запасів. Відпуск запасів на п/п здійснюється за наступними напрямками:

1. відпуск запасів різним п/п, організаціям;

2.відпуск запасів робітникам та службовцям п/п;

3. відпуск запасів цехам основного і допоміжного виробництва;

4. відпуск запасів підсобним і непромисловим цехам і виробництвам.

Згідно цих напрямків здійснюється перевірка, в результаті якої визначається:

- порядок документообігу щодо відпуску запасів зі складу;

- правильність оформлення документів по формі і змісту та дотримання строків їх надання в бухгалтерію згідно з встановленими термінами;

- наявність на складах затверджених і узгоджених з головним бухгалтером списків осіб, які мають право отримувати запаси зі складів, і зразки їх підписів;

1. Відпуск запасів різним підприємствам і організаціям. При проведенні контролю відпуску запасів на сторону різним п/п, перевіряється:

- чи відпускались понаднормативні, зайві і не використовувані запаси на п/п;

- наявність документів на відпуск матеріальних цінностей (накладні, рахунки-фактури) та правильність їх оформлення, що повинно підтверджуватися даними КСО і сальдової книги;

- своєчасність та повнота розрахунків за реалізовані запаси.

2. Відпуск запасів робітникам та службовцям. Зокрема,перевіряється:

- чи вірно використовувалися відпускні ціни на ТМЦ;

- чи відповідає фактично відпущена кількість запасів кількості, вказаній у первинних документах. Для цього порівнюються дані накладних на відпуск запасів з даними КСО і перепусток;

3. Відпуск запасів цехам основного та допоміжного виробництв і іншим структурним підрозділам. При проведенні контролю відпуску запасів цехам основного та допоміжного виробництв і іншим структурним підрозділам п/п перевіряється:

- необхідність та обґрунтованість відпуску запасів згідно норм (лімітів) матеріальних витрат, а також, чи дійсно вони були використані у виробництві. Величина відпущених запасів, згідно лімітно - забірної картки М-9 (далі ЛЗК), зіставляється з фактично витраченими запасами за нормами витрат і обсягу виготовленої продукції або виконаних робіт;

- обґрунтованість розрахунку та визначення потреби в запасах;

- яким чином здійснюється оформлення відпуску запасів понад встановлений ліміт (норму);

- правильність розрахунку фактичної собівартості відпущених у виробництво запасів, виходячи із облікових цін на матеріали та відсотків ТЗВ (транспортно - заготівельних витрат), по даним довідки до відомості.

Правильність відображення матеріальних витрат в облікових реєстрах (журнал № 5 та 5-а, відомості 5.1) проводиться на підставі первинних документів та складання кореспонденції рахунків по даним операціям. Документи, призначені для оформлення операцій з надходження, внутрішнього переміщення та відпуску запасів, є підставою для ведення бухгалтерського й оперативного (складського) обліку. Документи які надходять до бухгалтерії, підлягають перевірці за змістом господарських операцій і правильністю їх оформлення (перевіряється наявність реквізитів, підписів, правильність арифметичних підрахунків), щодо законності операцій.

На документи з оприбуткування запасів складається реєстр прибуткових документів, а на документи, які підтверджують витрачання, - реєстр видаткових документів. У реєстрах наводяться наступні дані:

♦ період, за який складено реєстр (тиждень, декада, місяць);

♦ назва документів, за якими складено реєстр;

♦ номери документів та їх загальна кількість;

♦ підписи завідувача складу та бухгалтера, який приймає реєстри. Реєстри складаються у двох примірниках: один залишається на складі, а

другий, з прикладеними до нього документами, передається до бухгалтерії.

Питання 5.

Контроль використання виробничих запасівпередбачає наступні етапи:

1. Якість норм витрат виробничих запасів. Визначення якості норм витрат виробничих запасів характеризується такими показниками:

1)Коефіцієнт прогресивності.

2)Коефіцієнт економічності.

3)Коефіцієнт питомої ваги знов введених норм.

4) Коефіцієнт використання норм.

5) Коефіцієнт технологічних відходів.

А). Прогресивність встановлення норм свідчить про те, що вони встановлені з урахуванням використання нової техніки, технології та організації виробництва.

Коефіцієнт Кількість прогресивних норм

= ----------------------------------------

прогресивності Загальна кількість норм

Чим вище даний коефіцієнт, тим краще використовуються запаси на виробництві. І коефіцієнт прогресивності характеризується збільшенням випуску продукції без додаткового витрачання запасів.

Б).Економічність характеризується тим, що використання даних норм запасів забезпечує зниження собівартості продукції.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 110 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.018 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав