Читайте также:
|
Ревізії фінансово-господарської діяльності класифікують за такими ознаками:
1) за ставленням до плану роботи;
2)за повнотою перевірки господарських операцій;
3)за широтою охоплених питань;
4)за повторюваністю.
|
Практичне значення класифікації ревізій полягає в тому, що вона дає змогу розраховувати необхідний робочий час для перевірок і складати конкретні й реальні плани ревізій.
Під час проведення суцільних документальних ревізій досліджуються всі господарські операції об'єкта ревізії і за весь ревізійний період. Такі ревізії проводяться, як правило, на вимогу правоохоронних органів. При суцільній перевірці перевіряються всі документи і реєстри бухгалтерського обліку.
Суцільні перевірки фінансово-господарської діяльності через затрати на них великої кількості робочого часу проводяться порівняно рідко. На практиці більш поширені вибіркові перевірки, в ході яких дослідженню підлягає частина господарських операцій, документів та реєстрів бухгалтерського обліку за попередньо затвердженим планом (наприклад, перевірка оприбуткування та правильності списання продуктів харчування в закладах освіти, лікарнях). Водночас деякі господарські операції перевіряються не за весь ревізійний період, а лише за окремі відрізки часу. При підготовці та здійсненні таких ревізій дуже важливо правильно обрати відрізок часу, за який потрібно проводити перевірки відповідних первинних документів і операцій, а також визначити їх кількість. Це залежить від кваліфікації і досвіду ревізорів.
Вибіркові ревізії - один з основних способів перевірки фінансово-господарської діяльності установ, коли досліджуються документи щодо окремих операцій. Але методика їх проведення розроблена ще не повністю. Часто навіть досвідченим ревізорам не завжди вдається виділити з загальної маси дослідження потрібну частину документів або господарських операцій. Якщо у процесі вибіркової ревізії виявлено серйозні порушення і зловживання, то ревізор повинен провести суцільну перевірку видатків. Слід мати на увазі, що лише суцільна перевірка повністю гарантує виявлення наявних в установах і організаціях недоліків та порушень.
Під час ревізій може перевірятися вся фінансово-господарська діяльність установи. Така ревізія називається повною.
Часткові ревізії - це такі, коли перевірці підлягає будь-який вид операцій (наприклад, касові операції, банківські операції, витрата певних матеріалів, розрахункові операції). У практиці ревізійної роботи застосовуються також комбіновані ревізії, тобто поєднання їх різних видів.
Тематичні ревізії передбачають перевірку однотипних установ і організацій або окремих сфер їх роботи за спеціальною тематикою. Мета тематичних ревізій полягає в одержанні загальної характеристики стану справ з окремих питань. Під час цих ревізій перевіряється, наприклад, раціональне використання нафтопродуктів, правильність використання і повнота повернення бюджетної позики, правильність нарахування і виплати премій, нормування і використання обігових активів. Це дає можливість за наслідками тематичних ревізій, проведених на значній кількості однотипних об'єктів, проаналізувати і глибше визначити фактичний стан справ з метою його поліпшення не лише на об'єктах, що перевіряються, а і в інших установах та організаціях.
Фінансові (некомплексні) ревізії проводяться одним ревізором шляхом перевірки фінансово-господарської діяльності установи за даними бухгалтерської документації, облікових реєстрів і звітності. Ця форма ревізії найпоширеніша у застосуванні контрольно-ревізійною службою, при цьому означення "фінансова" здебільшого зникає (оминається).
Комплексні документальні ревізії здійснюються бригадою ревізорів і спеціалістів з метою перевірки цілеспрямованості і законності господарських операцій, дотримання фінансової дисципліни, забезпечення збереження державної власності, раціонального використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Проведення комплексної ревізії на сьогодні найбільш ефективне, бо це забезпечує насамперед системне вивчення економіки підприємства: з'ясування взаємозв'язків між фінансово-економічними показниками, технікою, технологією і організацією виробництва; спонукає до збереження і раціонального використання ресурсів; зумовлює дотримання планової, звітної і фінансової дисципліни.
Основною ознакою комплексної ревізії є участь в її проведенні спеціалістів різних галузей (економістів, бухгалтерів, технологів, інженерів, будівельників тощо), які поряд із фінансовою стороною перевіряють на підприємстві якісний, технологічний рівень виробництва. У комплексній ревізії органічно поєднані документальна ревізія, за якої послідовно перевіряється доцільність і законність господарських операцій, дотримання фінансової і кошторисної дисципліни, забезпечення збереження державної власності, і перевірка загального стану господарства на всіх його ланках. Звичайно ж, комплексна ревізія є одночасно і повною ревізією.
Первинна ревізія проводиться ревізором за його робочим планом.
Необхідність повторних ревізій виникає у разі поверхового проведення первинної ревізії, необ'єктивного висвітлення фактів порушення чинних інструкцій і положень щодо проведення ревізій, порушення дисципліни ревізійним апаратом протягом ревізії, а також з деяких інших причин. На повторні ревізії, як правило, призначають інших ревізорів.
Додаткові ревізії проводяться у разі виявлення нових обставин, не виявлених первинними або повторними ревізіями, після закінчення первинної або повторної ревізії з ініціативи органу контролю або на вимогу установ, які контролюються.
Отже, ревізії фінансово-господарської діяльності підприємств проводяться шляхом: а) перевірки дотримання підприємством чинних законодавчих і нормативних актів; б) уважного і всебічного контролю за грошовими коштами і матеріальними цінностями; в) проведення зустрічних перевірок в установах банку, постачальників і споживачів; г) контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво; г) контрольних аналізів готової продукції; д) перевірки правильності застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції та природних втрат; є) перевірки зберігання грошових коштів та матеріальних цінностей, організації їх інвентаризації; є) ретельної перевірки правильності віднесення витрат на виробництво і розрахунків з бюджетом; ж) перевірки дотримання методики оцінювання майна при реалізації та приватизації, проведення індексації.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 121 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |