Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Перевірка операцій на поточних рахунках підприємств.

Тема 4. Контроль операцій на рахунках в банках

1. Задачі та джерела інформації для перевірки операцій на рахунках в

банках.

2. Перевірка операцій на поточних рахунках підприємства.

3. Контроль достовірності законності та доцільності операцій на інших

рахунках в банках.

4. Контроль фінансово-розрахункових операцій при різних формах розрахунків.

Задачі та джерела інформації для перевірки операцій на рахунках в банках.

Під час перевірки операцій на рахунках в банках (рахунок 31, субрахунки: 311 «Поточні рахунки в національній валюті»,312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,313,314) поставлені слідуючи задачі:

ü Перевірка своєчасності, законності, достовірності та доцільності здійснимих операцій по надходженню та списанню грошових коштів;

ü Контроль за використанням коштів за цільовим призначенням;

ü Контроль за дотриманням правил і форм розрахунків.

Документи, за допомогою яких проводяться операції на поточному рахунку в банку поділяються на 3 групи:

- документи, за допомогою яких забезпечується взаємозв’язок між поточним рахунком і касою п\п (грошова чекова книжка, об’ява про внесення готівки).

- документи, за допомогою яких здійснюються розрахунки з іншими п\п.

- документи, за допомогою яких здійснюється списання сум недоїмки до бюджету за податками і платежами в безспірному порядку (платіжна вимога, інкасове доручення-розпорядження).

При цьому основними джерелами інформації служать:

- виписки банку по відповідних рахункам (субрахунках) з додатками, що е підставою для проведення прибутково – видаткових операцій;

- копії платіжних доручень, доручень – вимог, заяв на виставлення акредитива, книжки грошових та розрахункових чеків;

- книги аналітичного обліку інших грошових коштів;

- облікові регістри по 31 «Рахунки в банках», 33 «Інші кошти»;

- Головна книга, Баланс.

Перевірка операцій на поточних рахунках підприємств.

Для збереження грошових коштів і здійснення розрахунків установи банку відкривають всім підприємствам незалежно від форм власності поточні, депозитні рахунки у національній та іноземній валюті, субраху­нки для філій, представництв а також поточні бюджетні рахунки у наці­ональній валюті України згідно з Інструкцією про порядок відкриття, використання І закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою НБУ від 21.12.2005 р. №485. Починаючи перевірку банківських операцій, перевіряючий спочатку з’ясовує, які рахунки відкрито підприємством в установах банку, що його обслуговує.

Перевірка здійснюється суцільним способом і розпочинається із з'ясування дотримання порядку відкриття рахунків у банках і дослі­дження виписок за весь період, що підлягає перевірці, та прикладених до них документів підприємств-клієнтів.

Тому в процесі перевірки операцій на рахунках у банку звертається увага на правильність складання та достовірність документів, які є обов’язковими для відкриття поточних рахунків підприємств.:

Усі підприємства незалежно від форм власності подають картку із зразками підписів та відбитком печатки. У картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджання рахунком і підписання розрахункових документів.

Для відкриття поточного рахунку в іноземній валюті підприємство – резидент подає уповноваженому банку документи, які передбачені при відкритті поточного рахунку у національній валюті. Якщо він відкривається в тому самому банку, де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то надання пакета документів, не обов’язкове (крім заяви про відкриття рахунку та картки із зразками підписів і відбитком печатки).

Перевірка правильності відкриття рахунків здійснюється з метою виявлення випадків, коли рахунок відкривається для здійснення 2-4 операцій, після чого виписки банків з доданими документами знищуються.

Таким чином, з метою отримання достовірної інформації перевіряючому необхідно направити в банк офіційний запит. На основі отриманої інформації здійснюється перевірка наявності всіх виписок банку і первинних документів до них за (кожним) поточним рахунком у банку. Це найбільш трудомісткий процес контролю, бо здійснюється суцільно з усіх операцій. Тут застосовуються такі методичні прийоми:

— візуальна перевірка наявності документів;

— нормативна перевірка на відповідність правилам оформлення банківських документів;

— зустрічна перевірка в банках при підозрі на їх недостовірність, а також при виявленні відсутності окремих виписок банків чи відповідних первинних документів до них;

— арифметична перевірка на правильність установлення залишків, загальних оборотів по кожній виписці банку.

При перевірці правильності оформлення банківських документів перевіряючий звертає особливу увагу на повне заповнення реквізитів у виписках банку. З’ясовується також чи немає (необумовлених) виправлень щодо номеру документу, дати, суми.

Обов'язково перевіряється тотожність залишків у виписках банків з поточного рахунка в національній валюті з даними обліку по рахунку 311. При цьому, перевіряючий застосовує метод порівняння даних, тобто записи в журналі №1 співставляються з Головною книгою станом на 1 число місяця.

Перевіряючий також порівнює дати надходження документів до банку з датами здійснення операцій по виписках банку з поточного рахунку. Ураховуючи, що майже вся банківська система перейшла на комп’ютерну форму обліку, усі документи, які надійшли до банку протягом операційного часу, повинні бути проведені у день їх надходження. Розрахункові документи підприємства, які надійшли до банку після операційного часу, приймаються до виконання на наступний день. А при наявності договору між підприємством і банком про розрахунково-касове обслуговування – в той же день.

В процесі перевірки порівнюються построково записи в виписках банка з записами в платіжних документах, які до них прикладаються. Перевіряючий визначає головні операції і документи, які проходять через банківський рахунок. При операціях з готівкою перевірці підлягають корінці чеків, а при безготівкових розрахунках – платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури.

Під час перевірки особлива увага звертається на операції з готівкою. Перевіряючий співставляє по корінцю номер чека з останніми цифрами (числами) в виписці банку. Це дозволяє встановити порушення щодо навмисної зміни шифру операцій з готівкою (грошовими коштами).

Перевіряючи операції з оплати рахунків постачальників необхідно:

1) з’ясувати своєчасність та повноту оплати зазначених рахунків;

2) встановити факт надходження і оприбуткування на підприємстві оплачених матеріальних цінностей.

Аналогічний зміст здіймають перевірки (стосовно) інших видів розра-хунків (зокрема, за виконані роботи, надані послуги).

Одним із завдань перевірки є визначення обгрунтованості використання грошових коштів з поточного рахунку підприємства. При цьому, перевіряючим використовуються такі прийоми контролю:

— аналіз боргових зобов’язань за видами і терміном виникнення;

— аналіз використання грошових коштів на різного виду фінансові вкладення з огляду на безпосередній зв’язок з виробничою діяльністю підприємства.

Перевіряючому, який перевіряє операції на поточному рахунку в національній валюті, слід пам’ятати, що банк не несе відповідальності за вірність даних в розрахункових документах, які надаються підприємством. Однак, при наявності у документах підчисток та виправлень, банк дає відмову від їх прийняття до виконання. При цьому, банк в день отримання такого документа, повинен вказати на його зворотній стороні причини повернення розрахункового документа (з посиланням на розділ (пункт) нормативно-правового акта НБУ, котрий порушено). Вказується також дата повернення за підписом виконавця, головного бухгалтера. На зворотній стороні документа ставиться печатка банка.

Враховуючи це, перевіряється наявність розрахункових документів, які були повернуті без виконання банком у зв’язку їх неправильним оформленням. Одночасно з’ясовуються причини і винні особи.

Закінчується перевірка операцій на поточному рахунку в національній валюті співставленням даних у виписках банка за перевіряємий проміжок часу (т.б.період) з даними Головної книги і балансу підприємства.

3. Контроль достовірності, законності та доцільності операцій на інших рахунках в банках.

Підприємства у відповідності до чинного законодавства мають право окрім поточного рахунку в національній валюті відкривати і інші рахунки в банках (в залежності від спрямованості виробничої і фінансово-господарської діяльності).

До таких рахунків відносяться: поточний рахунок в іноземній валюті (субрах.312); інші рахунки в іноземній валюті (субрах.314); інші грошові кошти (рах.33).

Методика перевірки операцій по зазначеним рахункам аналогічна порядку перевірки розрахункових операцій по поточному рахунку в національній валюті. Але є певні особливості, на які звертає увагу перевіряючий.

Так, на практиці для накопичення валютних коштів підприємством в банках може бути відкрито: поточний рахунок в іноземній валюті; спеціальний рахунок здійснення розрахунків по відповідним формам з депонуванням.

Комерційні банки надають підприємствам, які здійснюють ЗЕД послуги, щодо відкриття наступних рахунків:

— (поточний) рахунок в іноземній валюті, включаючи і окремий субрахунок;

— кредитний валютний рахунок. Використовується для отримання банківських кредитів в іноземній валюті, незалежно від того, чи має підприємство поточний рахунок в банку-кредиторі, чи ні;

Таким чином, перш за все, перевіряючий з’ясовує: які рахунки (окрім поточного рахунку в національній валюті) і скільки відкрито підприємством і в яких банківських установах. Після цього, починається суцільна перевірка операцій по руху грошових коштів на кожному рахунку.

В процесі перевірки з'ясовується:

1) правильність перерахунку іноземної валюти в національну валюту України та відображення курсових різниць. Слід знати, що в облікових регістрах операції відображаються в обсягах за видами іноземних валют та з перерахунком відповідно до їх курсу на дату здійснення операцій в національній валюті України;

2) правомірність здійснення операцій з витрачання іноземної на придбання по імпорту матеріальних цінностей, устаткування. В даному випадку, перевіряючим встановлюється наявність і правильність оформлення контрактів з іноземними постачальниками. Зокрема, визначається:

– склад імпорту;

– правильність встановлення цін на продукцію (чи не завищені вони в порівнянні з міжнародними);

– дотримання встановлених обсягів закупівлі та термінів розрахунків;

3) своєчасність надходження на рахунок виручки від реалізації продукції при експорті (нормативний термін – до 180 днів з дня перетину кордону відповідно штампа митниці на вантажній товарній накладній про експорт товарів іноземним покупцям);

4) наявність виписок банків з первинними документами до них. В виписці банку повинна бути зазначена валютна сума (т.б. залишок на початок дня, суми по операціям, залишок на кінець дня);

5) правильність ведення журналу по субрахунку 312 за видами іноземних валют;

6) обгрунтованість записів в Головній книзі та їх відповідність даним журналу 1. (Перевірку правильності записів у Головній книзі здійснюють шляхом підрахунку сум обертів і кінцевого сальдо по субрахунку 312.

Перевіряються операції по субрахунку 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”; 33 “Інші грошові кошти”.

При перевірці звертається особлива увага на визначення наявності таких фактів:

→ віднесення до грошових коштів у дорозі сум нестач по касі;

→ видача путівок робітникам п/п^ва до санаторію, чи в будинок відпочинку без узгодження з профспілковим комітетом;

→ не своєчасне внесення до каси отримувачами путівок відсоткових сум їх вартості;

→ видача путівок особам, які не працюють на підприємстві.

Якщо такі факти мають місце на підприємстві, то перевіряючий обов’язково з’ясовує:

хто отримав такі путівки (прізвища, адреса, місце роботи);

за яких умов (за повну вартість чи за пільгою);

хто дозволив видачу путівок;

яка сума незаконної оплати.