Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЗАГАРТОВУВАННЯ ОРГАНІЗМУ

В основі загартовування знаходиться поступове підвищення стійкості організму людини до несприятливих метеорологічних чинників (холоду або спеки, високого або низького атмосферного тиску ТОЩО).

Загартовування досягається за допомогою природних чин­ників: сонця, повітря і води.

Унаслідок систематичного впливу теплових і холодових по­дразників на нервові закінчення (рецептори), що закладені у сли­зовій оболонці верхніх дихальних шляхів і в шкірі, організм посту­пово адаптується до зміни метеорологічних чинників завдяки ут-воренню нових тимчасових зв'язків.

Загартовування сонцем. Сонячне проміння, потрапляючи на голе тіло, зумовлює у ньому, навіть за умови нетривалого опроміне­ння, складні фізіологічні процеси. У разі правильного загартовуван­ня сонячним промінням у крові збільшується вміст гемогло-біну, спостерігається добре самопочуття, нормальний сон, бадьорий стан. Приймати сонячне опромінення краще зранку, у будь-якому положенні (лежачи, стоячи або під час руху), і не раніше ніж через 2 год після прийому їжі. У цей час у сонячному спектрі переважа­ють ультрафіолетові промені, які не викликають перегрівання ор­ганізму. Влітку у південних районах сонячні ванни слід приймати з 7-ї до 10-ї години, у серед-ній смузі — з 8-ї до 11-ї години, а в північних районах — з 10-ї до 12-ї години. У пе-рехідний період року (восени і весною) сонячні ванни слід приймати з 11-ї до 14-ї го­дини.

Велике значення має поступовість сонячного опромінення. Знаходитися під сонцем спочатку треба не більше ніж 5—10 хв. Поступово (щоденно) час перебування під сонцем доводять до 2—3 год. Після прийому сонячних ванн рекомендується відпочити у затінку, а потім прийняти водні процедури (температура води 16—18 °С).

Не рекомендується приймати сонячні ванни людям, хворим на туберкульоз легень, гіпертонічну хворобу, які мають декомпенсо­вані вади серця, злоякісні новоутворення та інші захворювання. Зловживання сонячними ваннами може призвести до сильних опіків за рахунок інфрачервоної радіації, перегріву, сонячного або теплового удару.

Загартовування повітрям. Дуже позитивно впливають на ор­ганізм людини і по-вітряні ванни. У такому разі на організм людини діють не тільки різні за силою стру-мені повітря, але й сонячна радіація. Краще повітряні ванни приймати на території із зеленими насадженнями, віддаленій від джерел забруднення повітря. Взим­ку загарто-вування повітрям можна проводити у приміщенні, що до­бре провітрили. Повітряні ванни рекомендується поєднувати із фізичними вправами.

Починають загартовування за температури 20 °С, тривалість першого сеансу — 15—20 хв. Поступово тривалість збільшують до 1—2 год і продовжують загартову-вання у холодний період року. Добре загартовані люди можуть приймати повітряні ванни за тем­ператури, нижчій 0 °С, поєднуючи їх із швидкими рухами. Після при-йому повітряних ванн пропонується прийняти теплий душ і енергійно розтерти тіло.

Повітряні ванни у разі правильного їх застосування поліпшу­ють кровообіг та об-мін речовин, сприяють розвитку опірності ор­ганізму до гострих респіраторних захво-рювань, підвищують тонус нервової системи. Однак тривалість повітряної ванни виз-начається реакцією організму. З'ява «гусячої» шкіри, ознобу або тремтіння є сигналом для припинення її.

За сприятливих метеорологічних умов (дощ, мряка, високий або низький атмосферний тиск, сильний вітер) приймати повітряні ванни не рекомендується.

Загартовування водою. Водні процедури діють на організм найефективніше і швидше дають позитивний результат. Це відбу­вається тому, що вода має добру теплопровідність (у 28 разів більшу, ніж теплопровідність повітря) і справляє механічну дію, яка викликає значніше термічне подразнення порівняно з повітрям, яке має таку ж температуру. Термічне подразнення рецепторів шкіри, яке викликає вода, здійснює вплив на весь організм і насам­перед на органи кровообігу, тканинне дихання, нервову систему.

Починають загартовування водою вранці, відразу ж після сну і ранкової зарядки, яка сприяє рівномірному розігріванню тіла.

Тривалість водних процедур знаходиться в обернено пропорціональній залежності від температури води. Загартовування водою проводять шляхом обливання прохолодною водою, обтиран­ня мокрим рушником, мочалкою або рукою, змоченою у холодній воді. Спочатку обтирають верхню половину тіла, після чого насухо витирають шкіру, а потім нижню. Тривалість цієї процедури — 4—5 хв.

Великий ефект дає обливання, особливо холодною водою. За такої умови виникає спазм кровоносних судин шкіри з наступним їх розслабленням, що підвищує тонус нервово-м'язового апарату і працездатність людини. Спочатку слід використовувати воду тем­пературою близько 30 °С, потім її знижують до 15 °С і нижче. Три­валість даної процедури — 3—4 хв.

Але найкращий вплив на організм здійснює душ. Як водна про­цедура він впливає на організм за рахунок температури і ме­ханічної дії, внаслідок чого виникає значне збудження нервової си­стеми. Тому не рекомендується приймати душ відразу після великого фізичного напруження. Тривалість душу — 1—2 хв. Тем­пература води на початку загартовування має становити 30—35 °С, поступово її можна знизити. Після душу треба ретельно витирати все тіло рушником.

Цінним заходом загартовування є купання у відкритих водо­ймищах. Починають сезон купання і плавання ранньою весною за температури води не нижчій ніж 18 °С (перед цим тре-ба пройти ме­дичний огляд). Спочатку привчають організм до перебування у воді протягом 10—15 с, поступово доводячи цей час до 15—20 хв. Кращий час для купання — ранкові і ве-чірні години, не раніше ніж через 1—2 год після їди. Завдяки поступовому тренуванню купати­ся і плавати можна у воді з температурою нижчою ніж 15—5 °С.

Фізична культура — важливий засіб фізичного розвитку лю­дини, зміцнення її здоро-в'я. Постійне фізичне тренування сприяє збільшенню скелетної м'язової тканини. У такому разі зміцнюється серцевий м'яз, збільшується швидкість кровотоку, ле­генева венти-ляція, яка сприяє збагаченню крові киснем і поліпшен­ню обмінних процесів.

В умовах технічного прогресу і неухильного зниження частки фізичної праці у діяльнос-ті людини основне навантаження припа­дає на нервову систему і органи чуття. В організмі людини, яка веде малорухливий спосіб життя і займається розумовою працею, з'являються суттєві зміни: процеси збудження кори великого моз­ку знижуються, погіршується пам'ять, уповільнюється швидкість реакцій у відповідь на подразнення, швидше з'являється втома, відчуття в'ялості, можуть виникнути різні захворювання — ожиріння, ішемічна хво-роба серця, хронічний неспецифічний коліт, геморой, жовчнокам'яна хвороба. Отже, гіпо-динамія без ре­гулярних занять фізичними вправами призводить до швидкого вис­наження ор-ганізму. Важливим засобом боротьби з гіподинамією і є фізкультура та спорт.

Фізичні вправи відіграють велику роль у профілактиці ожиріння, подагри, цукро-вого діабету, атеросклерозу та інших захво­рювань, зумовлених гіподинамією і нездоровим способом життя.