Читайте также:
|
Вступ
У локомотивному депо Д використовується прикріплений спосіб обслуговування локомотивів бригадами, що передбачає обслуговування локомотиву постійною кількістю прикріплених до нього бригад, які змінюються по черзі, після закінчення відпочинку у пункті проживання, де проходить їх зміна.
Прикріплення бригад до локомотиву виконується наказам начальника депо. Прикріплені локомотивні бригади несуть відповідальність за технічний стан довіреного їм локомотиву, його справність та збереженість. Участь локомотивних бригад в технічному обслуговуванні ТО-2 та ТО-3 та поточних ремонтах регламентується начальником депо.
Один з найбільш досвідчених, кваліфікованих та авторитетних машиністів прикріплених бригад призначається відповідальним (старшим). Він виконує керівництво прикріпленими бригадами по догляду за локомотивом, перевіряє повноту та якість технічного обслуговування та поточного ремонту, що виконується слюсарями та локомотивними бригадами, бере участь у прийманні локомотиву після поточних ремонтів та ТО-3.
В депо використовується безвизивний (явочний) спосіб організації праці локомотивних бригад. Цей спосіб передбачає таку організацію праці, коли після чергової поїздки бригаді одразу ж оголошується запланована наступна явка. Таке планування проводиться не менше ніж на 12 годин уперед (тривалість мінімального відпочинку локомотивної бригади між поїздками).
При явочній системі можна планувати відпочинок між суміжними поїздками, однак бригади не знають дати надання вихідних днів і не можуть планувати їх використання.
5.1.1Основні положення та пропозиції з охорони праці та техніки безпеки в депо
Відповідальними за стан охорони праці, організацію безпечної роботи, за пожежну безпеку, а також за дотримання вимог правил з охорони праці у відповідності зі своїми обов'язками є:
по вагонному депо - начальник депо і головний інженер
по ПТО - начальник ПТО, зам.начальника ПТО і змінний майстер
Начальник депо, заст. начальника депо, головний інженер, начальник ПТО, майстри змін зобов'язані забезпечити виконання вимог Правил з охорони праці при технічному обслуговуванні та ремонті вантажних вагонів і рефрижераторного рухомого складу ПОТ РО- 32 - ЦВ- 400 - 96, типової інструкції з охорони праці для слюсаря з ремонту рухомого складу, зайнятого на деповському і поточного ремонту вантажних вагонів ТОИ Р- 32 - ЦВ- 416- 96, типової інструкції з техніки безпеки для столяра 1971р, правил електробезпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих залізницях ЦЕ- 346- 95 та інших документів.
Територія ПТО повинна міститися відповідно до вимог галузевих норм і правил.
На кожній позиції ремонту необхідно забезпечити дотримання таких вимог:
- Робочі місця повинні утримуватися в чистоті і порядку
- Передбачена система аварійної зупинки
Рівні шуму на робочих місцях не повинні перевищувати значень
ГОСТ 12.1.003-83 і ГОСТ 12.1.012-90.
Освітленість робочих місць в приміщеннях повинна відповідати вимогам СНІП 23-05-95 і Нормам штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88.
Для забезпечення пожежної безпеки та вибухобезпеки виробничих процесів необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76.
Засоби пожежної сигналізації та засоби пожежогасіння для різних приміщень повинні відповідати певній категорії і вимогам Норм оснащення об'єктів і рухомого складу залізничного транспорту первинними засобами пожежогасіння.
Щодня, перед початком робіт, перевіряти справність пристосувань та інструменту.
При виконанні зварювальних робіт необхідно виконувати
ГОСТ 2.3.003-86, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, Санітарні правила при зварюванні, наплавленні і різанні металів.
При виконанні зварювальних робіт зварювальники та їх підручні повинні застосовувати спецодяг та інші засоби індивідуального захисту в залежності від виду зварювання і умов її застосування.
Проходи і проїзди повинні мати бетонне або асфальтове покриття і утримуватися в чистоті.
Маршрути руху транспорту і людей повинні бути ізольовані один від одного і позначені знаками. Схеми маршрутів повинні бути вивішені на видних місцях.
Природне і штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень повинно відповідати СНиП 23-05-95 і РД 32 15-91. У ПТО має бути передбачено аварійне освітлення.
Технологічне обладнання та інструмент повинні відповідати ГОСТ 12.2.003 та іншим державним стандартам і технічним умови на окремі види обладнання та інструменти. Кожна машина, верстат, агрегат, стенд повинні мати технічний паспорт.
Електрообладнання, а також обладнання та механізми, які можуть опинитися під напругою (корпуси електродвигунів, захисні кожухи рубильників і т.д.), повинні мати заземлення (" занулення ").
Адміністрація депо повинна забезпечити працюючих справним, правильно заточеним інструментом. Несправний і невідповідний умов роботи інструмент підлягає негайному вилученню і заміні.
Забороняється:
працювати на несправному обладнанні та використовувати несправний інструмент і пристосування,
вмикати і вимикати стиснене повітря без попередження,
залишати на вагонах і їх вузлах незакріплені деталі,
виконувати роботи вантажопідіймальними машинами без подачі попереджувальних сигналів,
виробляти строповку дротом
При ремонті вагонів в депо можуть виникнути такі аварійні ситуації:
падіння піднятого на домкрати або ставлюги вагона,
схід рухомого складу з рейок,
загоряння, яке може призвести до вибуху або пожежі.
При виникненні аварійної ситуації працівник зобов'язаний припинити роботу, негайно повідомити про подію майстру (бригадиру) і далі виконувати його вказівки щодо попередження нещасних випадків або усунення виниклої аварійної ситуації.
5.1.2 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів
Небезпечний фактор - це фактор, який при короткочасному впливі (навіть одноразовому) на людину призводить до розвитку захворювання, травматизму, опіків, каліцтва або смерті. Це можуть бути ударна хвиля, небезпечні хімічні речовини, транспорт.
Шкідливий фактор - фактор, який при тривалому впливі на організм людини призводить до порушення стану здоров'я, погіршення самопочуття, зниження працездатності, розвитку хвороб і навіть смерті. До шкідливих факторів належать підвищений шум і вібрація, електромагнітні та іонізуючі випромінювання, підвищена або знижена температура, вологість, тиск. Залежно від тривалості дії, а також рівня доз або концентрації шкідливих речовин або сполук вони можуть стати небезпечними.Носіями небезпек в транспортній середовищі можуть бути: людина, рухомий склад, машини, верстати, інструменти, будівлі, споруди, дороги, використовувана енергія, матеріали, технології, інформатизація і т.п. Носіями шкідливості - шуми, вібрації, пилу, електромагнітні поля, несприятливі мікрокліматичні умови, хімічні речовини та ін.
Залізничний транспорт як середовище, в якому формуються фактори підвищеної небезпеки та шкідливості, створює для працівників на їх робочих місцях комплекси негативних впливів, визначаючи їх поєднане вплив на людину. Насамперед, це відноситься до робочих місць працівників колійних машинних станцій (ПМС). Вони являють собою значну професійну групу працівників залізничного транспорту, здоров'я яких залежить від цілого комплексу виробничих факторів. Високі рівні шуму (113... 116 дБА). Рівні вібрації на більшості машин з ремонту колії так само значно перевищують нормовані величини. На машинах вібраційно -пресового принципу дії вертикальні коливання на підлозі і сидіннях перевищують допустимі рівні майже в шість разів.
На машиністів чинять негативний вплив теплові та електромагнітні випромінювання, акустичні та вібраційні коливання. У сучасних двигунах внутрішнього згоряння тільки 50 % енергії, що виділяється при згорянні палива, переходить в корисну механічну енергію, решта - в основному в теплову, створюючи несприятливі мікрокліматичні умови на робочому місці.
Об'єкти залізничного транспорту споживають велику кількість кислот, лугів та інших хімікатів, які відпрацювавши, можуть потрапити в стоки, а потім, після недостатнього очищення, - в скиди, далі в річку, звідки повертаються у виробничу та побутову середу. Такими забруднюючими об'єктами є промивально - пропарювальні пункти обробки вагонів, шпалопросочувальний завод, локомотивні та вагонні депо. Забруднення водних об'єктів негативно позначається на здоров'я населення залізничних селищ, прилеглих до зазначених об'єктів.
Забруднення робочих зон відбувається розпорошуються сипучими вантажами. При навантаженні і вивантаженні вони потрапляють в організм працівників, які здійснюють вантажні операції, при транспортуванні - в організм колійних робітників, завдаючи таким чином шкоди здоров'ю і скорочуючи тривалість життя людей.
Заходи щодо зниження рівня травматизму на залізничному транспорті
На підставі аналізу виробничого травматизму та виявлених причин нещасних випадків розробляються заходи щодо попередження травматизму на виробництві (технічні, організаційні, санітарно -гігієнічні, правові та економічні). Ці заходи здійснюються як в період проектування, так і в період будівництва та експлуатації об'єктів залізничного транспорту.
Технічні заходи спрямовані на створення і впровадження нових технологій і сучасних безпечних видів виробничого обладнання, що знижують шкідливий вплив негативних факторів фізичної природи на людину і природне середовище. Крім того, в технічні заходи входить розробка і впровадження ефективних засобів колективного та індивідуального захисту від дії шкідливих і небезпечних факторів, приладів контролю, засобів ізоляції джерел негативного фактора, а також засобів поглинання небезпечних факторів.
Санітарно -гігієнічні заходи передбачають розробку:
нормативів на оптимальні та допустимі параметри середовища в робочому приміщенні;
заходів, що забезпечують нормалізацію параметрів виробничого середовища;
критеріїв для оцінки умов праці за показниками шкідливості і небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;
методів обов'язкового контролю за станом виробничого середовища;
профілактичних заходів медичного характеру.
До організаційних заходів належать: вибір раціональних режимів роботи обладнання; обмеження місця і часу перебування персоналу в зоні шкідливого впливу обладнання, регламентація режимів роботи і відпочинку.
До правових заходів належать: система правових норм і нормативів, що встановлюють стандарти безпечних і здорових умов праці на державній основі (закони, постанови, розпорядження, стандарти ГОСТ, ССБТ), правила, інструкції, санітарно- епідеміологічні та санітарні норми і правила, а також проведення інструктажів з техніки безпеки, контроль виконання посадових інструкцій, приписів, атестація робочих місць, застосування різного роду покарань за невиконання правил техніки безпеки.
5.1.3 Проектне рішення по вентиляції приміщення депо
Необхідний повітрообмін визначається залежно від технологічного процесу, та розміру приміщення депо яке дорівнює:довжина приміщення-4м,ширина-20 м,висота-6 м.
Lк=K·V,
де К - коефіцієнт кратності повітрообміну в приміщенні, що показує скільки разів повітря на протязі години має змінитися в приміщенні;k=3
V - об'єм приміщення=40·20·6=4800 м3
Потрібний воздухообмін в приміщенні депо
Lк=3·4800=14400 м3,
Для виконання воздухообміну вибираєм вентилятор виходячи з розрахунку подачі повітря (повітрообміну) L і повного тиску в системі Н=2кПА.
Потужність електродвигуна визначається за формулою
де ηв - к.к.д. вентилятора. Для відцентрових приймається рівним 0,9, для осьових - 0,7;
ηn - к.к.д. передачі (ланцюговий, пасової) - 0,85, жорсткої через муфту - 1,0;
Км - коефіцієнт запасу, приймається рівним 1,1.
Величина тиску Н залежить від характеристики вентиляційної системи. Для розрахунку повітрообміну L за варіантом 3 і 4 (формули (3.4) і (3.6)) рекомендується приймати вентилятори низького тиску з Н = 0,2... 0,98 кПа для варіанту 1 (формула (3.3)) - середнього тиску Н = 1... 2,9 кПа, для варіанту 2 (формула (3.1)) високого тиску Н = 3... 5 кПа.
З розрахунків випливає,що найбільше підходить комплект А2, 5105-2а.
| № п/п | Обозначение комплекта | nв, об/мин | Ny, кВт | Тип электродвигателя | L, м3/час | Н, кПа |
| А2, 5105-2а | 0,8 | А0Л2-11-2 | 22,0 |
Пожежна безпека в депо
Територія, будівлі та приміщення локомотивного депо
Утримання території депо повинно відповідати вимогам розділу 3 глави 1 цих Правил. Територія депо повинна бути огороджена відповідно до вимог норм.
Утримання територій резервуарних парків і складів палива повинні відповідати вимогам розділу 6 глави 1 цих Правил (склади ЛЗР і ГР). Відкриті позиції для технічного обслуговування і екіпірування локомотивів на коліях станції і депо повинні утримуватися в чистоті і забезпечувати вільний доступ до обладнання в разі виникнення пожежі.
Всі ремонтні, монтажні та будівельні роботи на території експлуатованих резервуарів, пов'язані з пожежною небезпекою (зварювання, різання, очищення резервуарів і т.п.), повинні проводитися тільки з письмового дозволу головного інженера, узгодженого з пожежною охороною.
Категорії приміщень і будівель депо з вибухопожежної та пожежної небезпеки повинні встановлюватися відповідно до ВНТП-05-89/МПС, а їх зміст відповідати вимогам розділу 3 глави 1 цих Правил.
Проходи всередині виробничих дільниць та відділень повинні мати ширину не менше 1 м. Ширина проїздів для авто- і електрокарів уздовж виробничої дільниці повинна бути 1,8 м, а уздовж торцевих стін - 3 м відповідно до норм технологічного проектування.
Межі проходів та проїздів повинні бути розмічені білими лініями. Проходи і проїзди не допускається захаращувати обладнанням і різними матеріалами.
Підлоги в депо і ПТОЛ повинні утримуватися в справному стані, все траншеї, канали, лотки повинні щільно закриватися плитами з негорючих матеріалів.
На виробничих дільницях та в приміщеннях, в яких застосовуються нафтопродукти, кислоти та інші пожежонебезпечні речовини, повинні бути обладнані стоки (ухили) для відведення пролитих на підлогу рідин до збірних колодязів.
Оглядові канави повинні мати гладкі стіни й ухил до збірних колодязів. Електропроводка низької напруги повинна бути ізольована від рейок і шпал, а переносні світильники напругою до 36 В захищені від механічних пошкоджень. Ніші для розміщення світильників і приєднання обдувочной повітряних рукавів повинні бути захищені від попадання паливно-мастильних матеріалів.
Вибухопожежонебезпечні і пожежонебезпечні приміщення повинні бути обладнані автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації згідно з чинними нормативними документами.
Екіпірувальні споруди та пристрої
Резервуари для зберігання дизельного палива і масла, складські будівлі і споруди для зберігання нафтопродуктів у тарі, зливно - наливні естакади, насосні повинні відповідати вимогам розділу 6 глави 1 цих Правил (склади ЛЗР і ГР).
Сливо - наливні естакади повинні бути виконані з вогнестійких матеріалів, зливоналивних естакади залізничної колії, резервуари і трубопроводи повинні мати надійні заземлення.
На кордонах зливоналивних естакад встановлюються написи "Забороняється користуватися відкритим вогнем".
Роздаткові паливні та масляні колонки повинні бути забезпечені дистанційним пуском насосів. Накінечники, наконечники всмоктуючих і зливних шлангів повинні бути виготовлені з матеріалів, які виключають можливість іскроутворення при ударах і заземлені. Постачання дизельним паливом і маслом тепловозів допускається безпосередньо на ремонтних стійлах з роздавальних колонок за допомогою роздавальних пістолетів.
В насосних станціях дизельного палива, смазкораздаточних повинні бути вивішені схеми технологічної розведення трубопроводів, розміщення насосів, вентилів, фільтрів з підписами про їх призначення.
Для підігріву нафтопродуктів в цистернах повинні застосовуватися переносні парові змієвикові підігрівачі, шар рідини над елементами підігрівача повинен бути товщиною не менше О, 5 м.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 179 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |